Харків – Міліція у Харкові тепер пильно стежить за мітингами на площі «Свободи» та головною адміністративною будівлею області. А ще місяць тому міліціонери у шоломах, зі щитами й палицями мовчки розступалися, пропускаючи прапороносців із триколором до обладміністрації. Агресію натовпу силовики навіть не намагалися зупинити. Чому змінилися настрої харківської міліції?
В історії з журналістом Олександром Бринзою міліція, якщо не співпрацювала з так званими тітушками, то просто їм не заважала. А при потребі своїми кордонами прикривала молодиків, щоб тим було безпечніше розмахувати битами.
Коли журналіст підбіг до правоохоронців, щоб знайти захист, «беркутівці» продовжили справу тітушок. Олександр потрапив до шпиталю із травмами голови.
«Ми інстинктивно, ціленаправлено бігли в бік міліції, там, де теоретично може все заспокоїтися. Я біг рятуватися до своєї держави, а моя держава до мене підбігла, ще й голову розбила», – обурюється Олександр Бринза.
Міліція під «папами»
Сьогодні між міліцією та суспільством прірва непорозуміння, недовіри, а подекуди і ненависті. Люди у погонах не бажають відкрито говорити з журналістами.
За умови, що ми змінимо голос і не покажемо обличчя, один із місцевих оперативників все ж розповів про усталені правила харківської міліції, ламати які, схоже буде складно.
«Харківські міліціонери, як і з півдня та сходу, стали проститутками режиму. Тобто, що «папа» скаже, навіть не командири, те ти й робиш. «Папа» каже командирові, командир – нам. Проти системи не попреш. Так в любій системі, і в СБУ, і в МВС. Прикази не обговорюють, а виконують те, що сказав старший за званням», – розповідає оперативник.
В міліції існує чітка «вертикаль» – накази керівництва виконуються беззастережно, навіть, якщо вони незаконні. Бувалі міліціонери настільки влилися в систему, що автоматично підіграють їй, присікаючи будь-які ініціативи. А молодь, що тільки прийшла з вишів, не може протистояти системі.
«Риба гниє з голови», – з іронією говорять самі міліціонери. І чим вище посада, тим чіткіше виконуються накази. За непослух – звільнення.
Хто змінить систему?
Міністр МВС Арсен Аваков заявляв про намір звільнити третину особового складу харківської міліції за саботаж під час масових заворушень. Не на камеру чиновник зізнається: звільнених просто не буде ким замінити.
Змінити систему ніхто й не намагається, кажуть експерти. Частина міліціонерів наразі відсиджуються – їм байдуже, з якими прапорами на протести виходять люди і хто там палить національну символіку. В міліцейських лавах вважають, що на них сердиті як прибічники Євромайдану так і проросійського «антимайдану». Інші закликають до більш рішучих дій для стабілізації ситуації у східних областях. Вони б і готові протистояти, обороняти, але на заваді – відсутність чітких наказів від начальства. Очікування того, що буде далі з міліцейською системою, а також ненормовані робочі дні на майданах не дозволяє людям в погонах у райвідділах повернутися до звичайної оперативної роботи.
«Я просто спілкуюся з людьми з міліцейського середовища. Вони кажуть, «були часи, коли ми не знали навіть, хто нами керує, які команди та що робиться. Останнє засідання було кілька тижнів тому. Що нам робити?» Тому вони залишені сам на сам і схильні виконувати старі інструкції», – каже Андрій Чорноусов, експерт Харківського інституту соціальних досліджень.
Він озвучує кілька реформ, які могли б змінити міліцію. По-перше, необхідно децентралізувати міліцейську структуру: важкими злочинами нехай займається національна міліція, а охороною порядку та дрібними злочинами – місцеві підрозділи. Окрім цього, необхідно випрацювати іншу систему оцінювання роботи правоохоронців, а саме не на словах, а на ділі відійти від радянського принципу оцінки за відсотком розкриття злочинів. Міліція в першу чергу має стати соціальною структурою – надавати послуги з охорони громадського порядку. Експерти, які мають безпосереднє спілкування з правоохоронцями, переконані, що попри непорозуміння, більшість рядових міліціонерів виступає виключно за цілісну Україну.
В історії з журналістом Олександром Бринзою міліція, якщо не співпрацювала з так званими тітушками, то просто їм не заважала. А при потребі своїми кордонами прикривала молодиків, щоб тим було безпечніше розмахувати битами.
Коли журналіст підбіг до правоохоронців, щоб знайти захист, «беркутівці» продовжили справу тітушок. Олександр потрапив до шпиталю із травмами голови.
«Ми інстинктивно, ціленаправлено бігли в бік міліції, там, де теоретично може все заспокоїтися. Я біг рятуватися до своєї держави, а моя держава до мене підбігла, ще й голову розбила», – обурюється Олександр Бринза.
Міліція під «папами»
Сьогодні між міліцією та суспільством прірва непорозуміння, недовіри, а подекуди і ненависті. Люди у погонах не бажають відкрито говорити з журналістами.
За умови, що ми змінимо голос і не покажемо обличчя, один із місцевих оперативників все ж розповів про усталені правила харківської міліції, ламати які, схоже буде складно.
«Харківські міліціонери, як і з півдня та сходу, стали проститутками режиму. Тобто, що «папа» скаже, навіть не командири, те ти й робиш. «Папа» каже командирові, командир – нам. Проти системи не попреш. Так в любій системі, і в СБУ, і в МВС. Прикази не обговорюють, а виконують те, що сказав старший за званням», – розповідає оперативник.
В міліції існує чітка «вертикаль» – накази керівництва виконуються беззастережно, навіть, якщо вони незаконні. Бувалі міліціонери настільки влилися в систему, що автоматично підіграють їй, присікаючи будь-які ініціативи. А молодь, що тільки прийшла з вишів, не може протистояти системі.
«Риба гниє з голови», – з іронією говорять самі міліціонери. І чим вище посада, тим чіткіше виконуються накази. За непослух – звільнення.
Хто змінить систему?
Міністр МВС Арсен Аваков заявляв про намір звільнити третину особового складу харківської міліції за саботаж під час масових заворушень. Не на камеру чиновник зізнається: звільнених просто не буде ким замінити.
Змінити систему ніхто й не намагається, кажуть експерти. Частина міліціонерів наразі відсиджуються – їм байдуже, з якими прапорами на протести виходять люди і хто там палить національну символіку. В міліцейських лавах вважають, що на них сердиті як прибічники Євромайдану так і проросійського «антимайдану». Інші закликають до більш рішучих дій для стабілізації ситуації у східних областях. Вони б і готові протистояти, обороняти, але на заваді – відсутність чітких наказів від начальства. Очікування того, що буде далі з міліцейською системою, а також ненормовані робочі дні на майданах не дозволяє людям в погонах у райвідділах повернутися до звичайної оперативної роботи.
«Я просто спілкуюся з людьми з міліцейського середовища. Вони кажуть, «були часи, коли ми не знали навіть, хто нами керує, які команди та що робиться. Останнє засідання було кілька тижнів тому. Що нам робити?» Тому вони залишені сам на сам і схильні виконувати старі інструкції», – каже Андрій Чорноусов, експерт Харківського інституту соціальних досліджень.
Він озвучує кілька реформ, які могли б змінити міліцію. По-перше, необхідно децентралізувати міліцейську структуру: важкими злочинами нехай займається національна міліція, а охороною порядку та дрібними злочинами – місцеві підрозділи. Окрім цього, необхідно випрацювати іншу систему оцінювання роботи правоохоронців, а саме не на словах, а на ділі відійти від радянського принципу оцінки за відсотком розкриття злочинів. Міліція в першу чергу має стати соціальною структурою – надавати послуги з охорони громадського порядку. Експерти, які мають безпосереднє спілкування з правоохоронцями, переконані, що попри непорозуміння, більшість рядових міліціонерів виступає виключно за цілісну Україну.