Чому МВС саботує призначення начальників міліції у більшості областей?

Your browser doesn’t support HTML5

Міністерство внутрішніх справ не завершує вже оголошені конкурси з підбору нових керівників, а в деяких областях взагалі їх не оголошувало, стверджують громадські активісти. Реакцією ж на призначення керівника УМВС у Рівненській області стало перекриття автошляху, настільки значним було несприйняття. Чому так відбувається? Відповіді на це запитання шукали голова профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ, полковник у відставці Анатолій Онищук та співробітник комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правової діяльності, полковник запасу Ігор Вітик.

На сьогоднішній день професійна спілка атестованих працівників МВС, яка представляє персонал, офіційно не підтримала жодного керівника на посаду начальника обласного управління МВС, хоча з окремими призначеннями профспілка погоджується, говорить голова профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ Анатолій Онищук.

За його словами, проблеми з призначеннями відбуваються тому, що система працює по-старому, нічого не змінюється. Авакова перемогла бюрократія, вона його проковтнула, вважає Анатолій Онищук Чудово було б, якби міністр був «два в одному»: і політик, і професіонал. Дуже прикро, що заступники, крім одного, також аматори. На рівні системи МВС не можна займатися аматорством. Ми ж чомусь не йдемо лікаря, який є інженером! Подібні експерименти дорого коштують. Особовий склад і суспільство стали заручниками ситуації, коли на посаду призначаються не професіонали, вважає Онищук.

Співробітник комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правової діяльності, полковник запасу Ігор Вітик навіть підмітив тенденцію – ті, хто були начальниками, стали заступниками, а ті, хто були заступниками, стали начальниками. В такій ситуації громадськість і громадські інститути мають сказати своє слово, вважає він. Держава повинна створити умови, які б впливали на державну політику у вигляді відповідного законодавства. А суспільство має добиватися виконання нею своїх обов’язків та гарантій, які прописані в законодавстві, вважає Ігор Вітик.

Разом з тим експерти зійшлися на думці, що, проводячи люстрацію без законодавчої бази, «ми творимо беззаконня і це беззаконня спускаємо вниз. Як кажуть: «якщо не знаєш, як поступити, поступай за законом». «Сьогодні держава, не маючи закону, створює люстраційні комітети, і ми запустили роботу цих органів. Що ми отримаємо? Формуються люстраційні комітети на місцях, і знову ж-таки: а судді там хто?»