Брюссель – Нові представники так званих «ДНР» та «ЛНР» можуть стати персонами нон-ґрата у ЄС, а також, можливо, арештують їхні рахунки в європейських банках та маєтки. Про це стало відомо з дипломатичних джерел Євросоюзу перед зустріччю голів зовнішньополітичних відомств, що має відбутися 17 листопада у Брюсселі. Міністри закордонних справ співдружності на тлі можливого переростання конфлікту в широкомасштабну війну, розглядатимуть «українське питання» дуже ретельно, заявляють у Брюсселі. Однак, нових секторальних санкцій не планують.
Позиція Європейського союзу щодо дій Росії та сепаратистів на Донбасі залишається незмінною й відповідає духові останніх заяв європейських лідерів: бойові дії слід негайно припинити й притримуватися «мінських домовленостей», Росії треба вивести свої війська й техніку за межі України, а рішення конфлікту може бути тільки мирним шляхом.
Дискусії щодо ситуації в Україні будуть головним пунктом порядку денного. Дебати очікуються повномасштабніМайя Косіянчич
Напередодні зустрічі голів європейських дипломатичних відомств, запланованої на 17 листопада, представниця європейської дипломатичної служби Майя Косіянчич зауважила: «Дискусії щодо ситуації в Україні будуть головним пунктом порядку денного. Дебати очікуються повномасштабні».
Тим часом, повномасштабність цих консультацій, вочевидь, містить і пункт про нові обмеження. Цього разу, як передбачають експерти, йтиметься про чергове розширення «чорного списку» осіб, зокрема, представників так званих «ДНР» й «ЛНР», визнаних в Україні терористичними організаціями.
Ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко. Донецьк. 14 листопада 2014 року
Це ж підтверджує й агентство Bloomberg, посилаючись на дипломатичні джерела й копії робочих документів зустрічі, зокрема, лист голови європейської дипломатії Федеріки Моґеріні.
За повідомленням агентства, країни-члени ЄС наразі «розділені на три табори»: за посилення обмежувальних заходів щодо Москви, зокрема виступають Великобританія і Польща. Проти – Угорщина, Словаччина, Греція і Кіпр. Ці держави не бачать необхідності в посиленні санкцій. Не визначилися щодо змін режиму обмежень Бельгія, Ірландія, Данія та Австрія.
Зміни до галузевих санкцій не вноситимуть, а тільки розглянуть – дипломат
Тим часом, як пояснив високопосадовець у Європейській службі закордонних дій, який побажав зберегти свою анонімність, Рада ЄС із закордонних справ на засіданні 17 листопада проаналізує можливі нові санкції.
Дипломат пояснює, що донині ЄС працює у декількох напрямках санкційного тиску. Перш за все, це індивідуальні санкції щодо окремих осіб і компаній, які полягають у забороні на отримання віз і в заморожуванні їхніх активів. Наразі такі санкції поширюються на 119 фізичних осіб та 23 компанії.
Другий вид санкцій – обмеження, пов’язані з ситуацією в Криму, анексію якого ЄС вважає незаконною, тому припускає можливість нових санкцій.
Третій вид санкції щодо Росії – економічні (галузеві).
Чиновник із Європейської служби закордонних дій зауважує, що міністри закордонних справ ЄС у понеділок «тільки обговорять режим галузевих санкцій проти Росії, однак рішення щодо можливих змін у ньому буде передане на розгляд лідерам держав та урядів країн-членів ЄС, які зберуться у Брюсселі на саміт 18-19 грудня».
Натомість, за словами дипломата, у понеділок слід очікувати розширення персональних санкцій проти осіб, які посягають на суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України, маючи на увазі візову заборону та заморожування активів на теренах ЄС.