Економічний колапс Росії не стане катастрофою для України – експерти

©Shutterstock

«Залежність зменшується. Зараз наш експорт до Росії становить приблизно 15 відсотків від усього експорту»

Київ – Український прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повернувся з Німеччини з обіцянками надання додаткових грошей і підтримки реформ в Україні. Експерти сперечаються, чи цих додаткових грошей вистачить на те, щоб відвернути загрозу дефолту і колапсу української економіки. Адже окрім власної кризи, вона ще й імпортує проблеми російської економіки. Адже попри політичне протистояння та агресію проти України, Росія залишається одним із її найбільших економічних партнерів.

В Україні популярний жарт: «Прокинувшись вранці, справжній українець насамперед упевниться, що нафта дешевшає, а російський рубль падає, і лише після цього займеться справами». Щоправда, експерти стверджують, що українцям бажано цікавитися зранку курсом гривні до іноземних валют, оскільки українська економічна і фінансова системи досі пов’язані з Росією. Тож колапс російської економіки може «накрити» якщо не всю економіку України, то окремі її галузі, вважають фахівці.

Світові ЗМІ часто транслюють кадри з найбільших міст Росії – Москви і Санкт-Петербурга, на них видно зачинені магазини і ресторани, написи про здачу приміщень і цілих будинків в оренду тощо. Але подібне можна бачити і на вулицях українських міст, таких як Київ, Львів чи Одеса. Затяжний воєнний конфлікт на Сході укупі з падінням виробництва та інфляцією уже «зачепив» не лише економіку Росії, але і її «жертву», Україну, вважають українські експерти. І розглядати результати подальшого падіння російської економіки для України варто з огляду не лише на її економіку, а і безпеку у цілому, наголошує фахівець з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.

Богдан Соколовський

На його думку, залежність України від російських енергоносіїв ставить під загрозу безпеку і України, і Європи у цілому. І якщо «ляже» російська економіка, якщо Росія не зможе наповнювати українську газотранспортну систему або ж нафтопереробні заводи, – українці можуть залишитись без тепла, світла і товарів першої необхідності, зазначив Соколовський.

Ми від Росії по нафті і ядерному пальному залежимо набагато більше, ніж по газу
Богдан Соколовський

«Ми від Росії по нафті і ядерному пальному залежимо набагато більше, ніж по газу. І якщо там економіка зупиниться – відповідно зупиняться енергетичні поставки в Україну. Тобто, з одного боку, добре, що санкції проти Кремля діють, бо то наш ворог – а з другого, то біда і для нас. Тому що ми не готові переключитись. І зараз, допустимо, лише по одній нафті ми на сто відсотків залежимо від Росії. І як тільки Росія перестає постачати українській стороні нафту, то дуже висока імовірність, що нам не будуть постачати бензин», – відзначив експерт у розмові з Радіо Свобода.

За словами Соколовського, при такому розвитку подій зупинять роботу спершу нафтопереробні заводи України і сусідніх з нею Румунії і Словаччини. А по тому власники закриють і бензозаправні станції.

Необхідно перевіряти кожного з покупців із країн СНД – Палій

Олександр Палій

Київський публіцист та історик Олександр Палій, дослідивши тенденції українсько-російської торгівлі, відзначив, що доля Росії в економіці України зменшилась. Тож у разі колапсу російської економіки економічна і фінансова системи України постраждають, але не критично, наголосив експерт у розмові з Радіо Свобода.

Якщо відбудеться падіння економіки Росії – це не буде значною катастрофою для України, як це було б раніше
Олександр Палій

«Ми бачимо, що український експорт до Росії впав удвічі, товарообіг теж падає. Залежність, яка раніше була дуже сильна, зменшується. Дивіться, зараз наш експорт до Росії становить приблизно 15 відсотків від усього експорту. Зв’язки, які між економіками України і Росії були раніше, зменшуються, перш за все через саму Росію, яка виштовхувала Україну зі свого ринку. Тож якщо відбудеться падіння економіки Росії, – це не буде значною катастрофою для України, як це було б раніше», – вважає Палій.

Натомість, для України справжньою загрозою є продовження співпраці між окремими українськими і російськими виробництвами – як у галузі енергетики, так і у військово-промисловому комплексі. На думку Палія, необхідно перевіряти кожного з покупців із країн СНД, хто купує в Україні продукцію подвійного призначення або ж вироби військово-промислового комплексу (ВПК).

Що стосується так званих «товарів подвійного призначення», то, безумовно, Україна мала відмовлятись від поставок у Росію
Олександр Палій

«Що стосується так званих «товарів подвійного призначення», то, безумовно, Україна мала відмовлятись від поставок у Росію, і це було правильне рішення. Але зроблені і певні винятки. Так, вертолітні двигуни із Запоріжжя («Мотор-Січ») ідуть у Білорусь. Спочатку Росія купила багато цих двигунів, очевидно, що росіяни їх будуть ставити не тільки на цивільні вертольоти. А потім оце Білорусь почала говорити, що готова купувати ці запорізькі двигуни, і, швидше за все, Білорусь виступає посередником, вона купує ці двигуни, а потім передає їх Росії», – пояснив експерт.

Він також вважає, що Київ має розвивати ВПК як перспективну галузь, здатну забезпечити сучасним озброєнням українські Збройні сили, і водночас – як інвестиційно привабливий сектор української економіки.

«Україна – не банкрут» – міністр фінансів Яресько

Українська влада, у свою чергу, імовірний колапс російської економіки критичним для України не вважає. Як відзначав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, товарообіг між двома державами скорочується, українські виробники активно освоюють європейський та інші ринки збуту своєї продукції.

У нас дворазове падіння обсягів торгівлі з Росією. Росія найближчим часом вийде з основних торгових партнерів України
Арсеній Яценюк

«У нас дворазове падіння обсягів торгівлі з Росією. Росія найближчим часом вийде з основних торгових партнерів України», – спрогнозував Яценюк на прес-конференції у грудні.

Прем’єр також визнав наявність фінансово-економічної кризи у державі і відзначив, що порятунком для економіки є фінансова підтримка від міжнародних партнерів, розвиток вітчизняного бізнесу тощо.

Ми потребуємо нової фінансової допомоги наших партнерів. Нам потрібні кредити, а не подарунки. Зараз ми ведемо переговори з МВФ
Наталія Яресько

Міністр фінансів України Наталія Яресько під час візиту до Німеччини в інтерв'ю виданню Handelsblatt наголосила, що назвати Україну «державою-банкрутом» зарано.

«Ми переживаємо важку фінансову кризу, країна опинилася в складних умовах. Але Україна – не банкрут. Ми абсолютно точно потребуємо нової фінансової допомоги наших партнерів. Нам потрібні кредити, а не подарунки. Зараз ми ведемо переговори з МВФ», – зазначила Яресько.

Криза у Росії є серйозним викликом безпеці світу – західні фахівці

Джордж Сорос

А тим часом відомий фінансист і філантроп Джордж Сорос вважає, що європейці повинні дивитися на події в Україні ширше, і розуміти, що українці не просто переживають «класичний випадок кризи платіжного балансу», а перебувають на передовій цивілізаційної війни з Росією, а тому, потребують не лише тимчасової підтримки, а справжніх зусиль щодо того, щоб перетворити Україну в успішну європейську державу.

Допомагаючи Україні, Європа зможе відновити для себе ті цінності та принципи, на яких первинно був заснований Європейський союз
Джордж Сорос

«Допомагаючи Україні, Європа зможе відновити для себе ті цінності та принципи, на яких первинно був заснований Європейський союз», – вважає Сорос і закликає Європу надати Україні достатньо грошей не для виживання, а для справжнього цивілізаційного стрибка.

Американські експерти із так званого «тіньового ЦРУ» – центру стратегічних досліджень Stratfor – вважають російсько-український конфлікт одним із головних ризиків системі міжнародної безпеки і у цьому році. А оскільки Росія веде проти України так звану «гібридну» війну, то її економічна складова наразі виходить на перший план, визнали фахівці.

І хоча ситуація усередині Росії розхитана, Москва все ще намагається охопити своїм впливом події в Україні. Але не варто очікувати колапсу в Росії, або того, що українська криза переросте у широкомасштабну війну. Із цими кризами світ увійшов у нову історичну фазу, де знову з’являється конфронтація з визначальними історичними прецедентами, зазначено у публікації Stratfor.