Родини переселенців облаштовують затишок у німецьких модульних будинках у Харкові

Your browser doesn’t support HTML5

«Я вирішила виїжджати, коли люди стали ходити з автоматами і подумала, що це не життя» – переселенка

Харків – Перше в Україні тимчасове містечко для внутрішніх переселенців відкрито у Харкові. Зведення модульних будинків для тимчасового проживання людей, що втекли з окупованих територій Донецької та Луганської областей, реалізоване на кошти уряду Німеччини.

Міська влада сподівається, що в містечку буде комфортно всім, бо в тимчасових хатах є все необхідне: від ліжок, меблів, постілі і до мікрохвильових печей та пральних машин. Щоправда, генпідрядник, який опікувався збором німецьких модулів та облаштуванням інфраструктури, повідомив, що й досі з АТ «Спецбуд-3» ніхто не розрахувався за проведені роботи.

За три місяці українським будівельникам спільно з німецькими інженерами вдалося розгорнути містечко для вимушених переселенців із Донецької та Луганської областей.

Тепер тут поміж модульними хатками облаштовані тротуарні доріжки, усюди ліхтарі, завершується будівництво дитячого майданчика, а коли потеплішає, біля будиночків висадять квітники, а поруч встановлять лавки. Наразі в містечку десять модульних будинків квартирного типу, три гуртожитки, а також є й дві пральні.

«Інфраструктура тимчасового селища є доступною для сімей, у яких діти з вадами здоров’я, та родин із маленькими дітьми. Тут будуть крісла для малорухливих людей, дитячі візочки», – розповіла Світлана Горбунова-Рубан, заступник міського голови Харкова.

Біля дверей одного з будинків зустрічаємо господиню великої родини – запрошує до нової хати.

«Я, Ірина Білинська, багатодітна мама, у мене прийомна родина. Я виховала п’ять своїх дітей і четверо прийомних дітей-сиріт», – знайомимось на ґанку з сім’єю, що вимушена була втекти у серпні зі Свердловська, що у Луганській області.

Жінка каже, що жоден з дев’яти дітей, а у них уже є свої родини з малечею, не вагався, коли йшлося про переїзд на невизначений час.

«Я вирішила виїжджати, коли люди стали ходити з автоматами і я подумала, що це не життя. Як мати вирішила вивезти всіх дітей. Їм сказала: «Якщо ви їдете – не пошкодуєте. А якщо ні – ви будете все життя під автоматами і Росією», – каже Ірина Білинська.

Перший час їхній родині з 14 осіб доводилося тіснитися в однокімнатній квартирі, багато хто з ріелтерів під час перемовин щодо пошуку житла, коли дізнавалися, що це втікачі з Луганська та ще й з купою маленьких дітей, відмовлялися їм здати в оренду квартиру. Тепер усі щасливі – їхній сім’ї виділили три квартири в модульному будинку.

«Праворуч від дверей – кухня. Тут у нас плита і холодильник, бачите – он мікрохвильова піч, електрочайник, сушилка. Продукти ми самі купляємо, а так все тут було», – розповідає Ірина.

Праворуч від кухні санітарно-побутові кімнати: європейська душова, туалет, є гаряча вода, пральна машина. Побутові прилади, ковдри, матраци, постіль і багато іншого для мешканців селища – це теж гуманітарна допомога від німців.

Багато бажаючих, на всіх не вистачає

Світлана Горбунова-Рубан розповідає, що бажаючих отримати тимчасове помешкання було в п’ять разів більше, аніж місць у модульних будинках. Спеціальна комісія, до якої входили чиновники з департаменту соціального захисту населення, волонтери, громадські активісти при ухваленні рішення щодо надання житла, передовсім зважала на потреби багатодітних сімей, родин із дітьми з фізичними вадами та сімей з малюками.

«Із двох з половиною тисяч бажаючих отримати ключі від тимчасових квартир, ми дали ордер для 380 осіб. При розподілі модульних квартир ми з великими складнощами, але дотримувалися сімейного принципу. Це не просто, бо у спальнях чотири ліжка, а в сім’ях буває по шість і більше осіб», – наголошує Горбунова Рубан в інтерв’ю Радіо Свобода.

Наразі в управліннях соцзахисту Харкова зареєстровано понад 32 тисячі вимушених переселенців із Донбасу.

«Вияв європейської солідарності»

Фінансуванням проекту з будівництва житла для переселенців займається німецький уряд.

«Це вияв європейської солідарності. Але політичною метою залишається те, що у відповідності з Мінськими домовленостями, ці люди мають отримати можливість повернутися на місця постійного проживання», – зазначив Кристоф Вайль, посол Німеччини в Україні.

За словами віце-прем’єра, міністра інфраструктури Генадія Зубка, це перша в Україні здача в експлуатацію модульного містечка для тимчасових переселенців, попереду відкриття подібних селищ в Нікополі, Павлограді, Дніпродзержинську, Кривому Розі та Запоріжжі.

«Загальна кількість тих переселенців, що зможуть поселитися в модульних будинках 4000 осіб. Планується найближчим часом відкрити практично всі містечка, які зводяться», – повідомив Зубко.

А тим часом Керуючий АТ «Спецбуд-3» Віталій Ганжа усміхається із сумом почесним гостям, що приїхали перерізати святкову стрічку – з його підприємством і досі не розрахувалися за роботу.

«Я ображений. Ви бачите, ми все тут зробили, але виходить так, що задарма. Нам не заплатили, навіть не уклали з нами договір щодо проведення робіт», – каже Ганжа.

За словами генпідрядника, німці їм кажуть, що в цьому проекті мають право перераховувати кошти виключно на державні підприємства, вони не можуть профінансувати роботи акціонерному товариству, яким є «Спецбуд-3». А комунальне підприємство, якому доручили проведення тендерів, не встигло в короткі терміни провести процедуру, в результаті чого, як каже Ганжа, «гроші пролежали до кінця року, а це два мільйони і їх повернули назад Червоному Хресту».

Коментуючи ситуацію з оплатою робіт, заступник міського голови Харкова Ігор Терехов висловив сподівання, що вдасться зістикувати українське та німецьке законодавство і тоді кошти з Берліна надійдуть на рахунки генпідрядника.

За домовленостями канцлера Анґели Меркель із президентом Петром Порошенком, німецький уряд на гуманітарну допомогу для переселенців із зони бойових дій виділив 25 мільйонів євро.