Мумін Шакіров
Радіо Свобода продовжує серію публікацій про те, як змінилося життя в Криму через 10 місяців після анексії півострова Росією. Наш кореспондент зустрівся з кримськими підприємцями, відставними чиновниками, з кримськими татарами і з’ясував, яким вони бачать майбутнє Криму. Наш черговий герой – керівник одного з туристичних агентств Ялти Лілія Іванова, яка втратила левову частку свого бізнесу після того, як Крим залишився без іноземців.
– Минуло десять місяців відтоді, як Москва анексувала Крим. Що змінилося в туріндустрії півострова, як виживає Ваша компанія?
– У нас була своя ніша. Ми займалися обслуговуванням іноземних круїзних суден, які заходили не тільки в Ялту, але й в інші порти: Севастополь, Одесу, Сочі, Бургас, Варну і Несебр. Все зупинилося, немає роботи, немає доходів, немає майбутнього, і скільки це триватиме – незрозуміло.
– Це пов’язано з падінням туризму?
Крим вважається окупованою територією, і в цей регіон, на жаль, не можуть заходити іноземні судна
– Це пов’язано з санкціями, які накладені США і Євросоюзом. Крим вважається окупованою територією, і в цей регіон, на жаль, не можуть заходити іноземні судна, півострів не можуть відвідувати зарубіжні групи, які ми багато років обслуговували. Екскурсії були не тільки по Криму, тур починався в Києві: Київ – Крим – Одеса, і вже з Одеси люди відлітали додому. Це були групи зі Швейцарії, Данії, Англії, інших країн, навіть із США, туристичні потоки стабільно приносили доходи, і податки надходили в казну держави. Мова йде про колосальні втрати, які трапилися в 2014 році.
– Чи втратили Ви потоки туристів з України?
Немає авіасполучення з материком, немає автобусних маршрутів, скасовано потяги, залишається особистий транспорт. Це крах і катастрофа
– Із України турист сюди не їздитиме, поки не стабілізуються відносини між Москвою і Києвом. Багато речей були зав’язані на українському регіоні. Якщо ми говоримо про обслуговування іноземних і круїзних груп – це одна історія. Інша – ми проводили семінари для великих фармакологічних компаній, до Криму приїжджали делегації по шістсот чоловік. Все це зникло. Український регіон втрачений на довгі роки для Криму, тим більше коли немає авіасполучення з материком, немає автобусних маршрутів, скасовано потяги, залишається особистий транспорт, який годинами простоює на Перекопі. Це крах і катастрофа.
– Що ще змінилося у Вашому бізнесі з приходом Росії?
З приходом Росії бізнесу не стало, от і всі кардинальні зміни
– З приходом Росії бізнесу не стало, от і всі кардинальні зміни. Переформатувати його складно, нам довелося скоротити десятки співробітників. На цей момент ми працюємо з документами, в штаті працюють гіди-перекладачі, вони перекладають папери з української на російську і навпаки. Ми намагаємося знайти свою нішу з організації семінарів, конференцій для російського клієнта. Але поки не все вдається.
– У Росії живе 140 мільйонів людей, багато з них в змозі купити путівки до Криму. Чому б не спробувати їх заманити сюди?
– У Криму кожен займав свою нішу: одні туроператори запрошували громадян СНД, це Росія, Білорусь і Казахстан, вони донині працюють з ними. Хто займався іноземними групами, той залишився без клієнтів. Ну що ж, будемо пробувати і працювати з Росією, щоправда, це вже інші туристи. Якщо іноземний гість в’їхав, він не говорить російською і українською мовами, для нього організовувалася програма, яка передбачала відвідування екскурсійних об’єктів, розважальна програма, концерти і так далі. Російський клієнт інший, його не задовільнити відвідуванням музейних об’єктів, Лівадійського і Воронцовського палаців. Багато хто тут бував, бачили все це, тому придумуємо щось нове. Типу джип-сафарі.
– Чи зуміє Росія компенсувати приплив туристів за рахунок бюджетників, військових та пенсіонерів?
– Вона вже не зуміла компенсувати. Потрібно докласти купу зусиль для того, щоб сюди повернувся іноземний клієнт, український клієнт, але невідомо, коли це станеться. Були спроби попрацювати з російськими партнерами, торік ми обслуговували чорноморську регату і, повіривши компаньйонам на слово, не взяли передоплату, московська компанія нам просто не заплатила.
– Як Ви сприйняли політичні потрясіння, які відбулися в Україні, в тому числі і в Криму? Брали участь у «референдумі»?
Не бачила питання, на яке би могла чітко відповісти, а точніше поставити галочку, що я – «За Крим у складі України»
– У «референдумі» ні. Я не брала участі, не бачила питання, на яке би могла чітко відповісти, а точніше поставити галочку, що я – «За Крим у складі України».
– Які у Вас були почуття, коли люди тисячами йшли на виборчі дільниці?
Люди не встигли зрозуміти, що сталося! Їх залякали фашизмом, хунтою, міфічними бандерівцями, відключили українські канали
– Люди не встигли зрозуміти, що сталося! Їх залякали фашизмом, хунтою, міфічними бандерівцями, відключили українські канали, пішла зовсім інша журналістика. Ми навіть не припускали, що є така журналістика. А ті, хто не цікавився і не хотів нічого чути, вони йшли на «референдум». Зараз люди втрачають гроші, втрачають бізнес, втрачають все і трошки приходять до тями.
– Російське громадянство Ви прийняли?
– Це була вимушений захід, підприємство не реєструється, якщо у тебе немає російського паспорта. Для мене це було одкровенням. Ми свого часу перекладали з російської на українську мову дуже багато російських паспортів. Велика кількість російських громадян купували тут нерухомість, вступали в спадщину. За законом України вони повинні були отримати ідентифікаційний код і з цим кодом йшли до нотаріальної контори і оформляли те, що хотіли: будинок, квартиру, земельну ділянку. Зараз навіть з видом на проживання багато російських підприємств не беруть українців–резидентів на роботу.
– Я розмовляв з тими кримчанами, які не хочуть бути громадянами Росії, але вони не поспішають повертатися під юрисдикцію Києва, дивлячись на Донбас і на те, як поводяться політики в Києві.
Коли ми працювали за українськими законами, ми навіть не припускали, що у Росії відстає законодавча база. Відставання від України – мінус 18 років
– Сенс повертатися до України є. Відповім чому. Коли ми працювали за українськими законами, ми навіть не припускали, що у Росії відстає законодавча база. Зараз, вивчивши документи, ми з колегами по туризму дійшли висновку, що це відставання від України – мінус 18 років. Наприклад, російська законодавча податкова база – це Радянський Союз, це мінус 23 роки.
– Ви хочете сказати, що українські закони досконаліші, ніж російські?
– Зараз багато компаній в Криму намагаються довести до нас особливість законів Росії. Ми повинні більш-менш плавно увійти в це законодавче поле. В Україні закони, якщо вони затверджувалися, створювалися, ось він, є закон – ти по ньому працюєш. А в Росії до нас щотижня приходила дівчина з консалтингової компанії і розповідала про нові поправки. Вона відстежувала ці документи щодо того чи іншого закону і так далі. А працювати коли?
– Чи є у вас розкол серед ваших близьких, рідних, друзів щодо кримського питання?
– Так. У мене є краща подруга, з якою з березня ми просто не спілкуємося, яка «за Росію», «за входження Криму до Російської Федерації». Зрештою вона втратила роботу, втратила свій бізнес, який так чи інакше був пов’язаний з туристами. Донині вона не може сказати: «Так, ти була права».
– Це страх?
Багатьох залякала Федеральна служба безпеки. Вона всюди, народ боїться говорити, народ боїться часом навіть думати
– Ще й який! Багатьох залякала Федеральна служба безпеки. Вона всюди, всюди, але серед них теж є нормальні люди, але народ боїться говорити, народ боїться часом навіть думати, оскільки всі, хто неугодний, всі, хто поганий, повинні покинути – чемодан, вокзал, Україна. Зачекайте, у людей тут сім’ї, у людей тут житло, у людей тут бізнес. Що значить покинути насиджені місця і виїхати? Це депортація називається.
– Що Вам додає сили долати цей страх, Ви ж розумієте, що зі спецслужбами жартувати – собі дорожче?
– Я зі спецслужбами не жартую, не порушую закони, не збираю натовпи людей навколо себе і не розповідаю про те, що погано, що добре. Я вважаю, що кожна розсудлива людина повинна навчитись вміти аналізувати те, що відбувається і дійти до істини своїм розумом. Я була законослухняною громадянкою України, я законослухняна громадянка і зараз, нічого не порушую. У мене немає того страху, чому, якщо я цікавлюся, і більше читаю, і більше знаю, за це мене повинні переслідувати. Мені це абсолютно незрозуміло.
– Є люди, які виграли від приходу Москви на півострів?
Готелі пустують, ресторани закриваються. Не можу собі уявити, хто виграв від цього приєднання
– У нашій індустрії їх немає. Якщо брати Крим, це туристичний регіон: готелі і ресторани, народ приїжджає, платить за своє проживання, харчується і т. д. Готелі пустують, ресторани закриваються. Не можу собі уявити, хто виграв від цього приєднання. Хіба ті, у яких ще не пройшла ейфорія, і вони раптом в задумі кажуть, що все налагодиться, все буде добре. Але водночас вони не можуть відповісти на питання: «Коли?»
Повний текст матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода