Воюю зброєю і плакатом – боєць Нацгвардії Юрій Нерослік

Боєць 92-ї бригади Нацгвардії, плакатист Юрій Нерослік на тлі своїх робіт у Музеї пропаганди, Київ, 27 лютого 2015 року

Боєць 92-ї бригади Нацгвардії Юрій Нерослік «у вільний від війни час» малює патріотичні плакати

Сержант 92-ї бригади Збройних сил України Юрій Нерослік пішов добровольцем в АТО влітку 2014 року. Бойове хрещення отримав в «Іловайському котлі». Сьогодні він, разом із побратимами-саперами, знешкоджує нерозірвані російські снаряди під містом Щастя. А ще… практично щодня створює патріотичні плакати. Під час його приїзду до Києва, Радіо Свобода поспілкувалось з бійцем, який воює одразу на двох фронтах: реальному та ідеологічному.

Дизайном Юрій Нерослік почав займатись з 2004 року. Втім, справжня трансформація з ним трапилась під час Майдану. Тоді під враженнями і переживаннями тих подій, він зробив свій перший патріотичний плакат. Українця на ньому він зобразив як Супермена.

Плакат Юрія Неросліка «Українець-Супермен»

У свої роботи, каже Юрій, він вкладає душу, адже вважає, що інформаційна війна не менш важлива, ніж війна в окопі.

«Плакати я роблю, коли війна дає мені на це час. Останні пів року я сплю лише по чотири години на день. Часто щось компоную вночі. Одним словом, вільного часу у мене нема», – усміхається боєць.

Your browser doesn’t support HTML5

Сапер 92 бригади Юрій Нерослік про свої плакати та війну

Через ще свіжі спогади, пережитим на фронті Юрій Нерослік ділиться неохоче. На запитання відповідає чітко, одним словом, наче під час допиту. Лише зі спогадами про Іловайськ на очах у бійця з’являються сльози.

«Це було 10 днів пекла. Ми з друзями згадуємо і прирівнюємо 3-4 місяці на фронті тепер з тими 10 днями тоді. Мені часто сниться ніч, посадка, в якій зриваються міни і крики людей», – каже він.

Юрій Нерослік поблизу міста Щастя

«Поля, посадки, ліси. Там на кожному куті лежить нерозірваний снаряд. Все напічкано залізом, яке забирає життя людей» – а це вже чоловік розповідає про свою роботу сапера. Разом з воєнними побратимами (як вони себе називають, «бобрами»), він щодня знешкоджує сотні небезпечних боєприпасів і каже, щоб розчистити все повністю, потрібні роки.

Разом з тим, перебуваючи на фронті, боєць дуже переживає за своє рідне місто Харків, де нещодавно стався теракт. Нерослік вірить, що це місто – «міцний горішок» і «Путіну його не взяти», але якщо хоч один російський солдат спробує зайти у Харків, боєць і плакатист обіцяє, що одразу буде там.

Війна у плакатах Юрія Неросліка

ПОДИВИТИСЯ ПЛАКАТИ У РОЗШИРЕНОМУ ФОРМАТІ МОЖНА ТУТ