НАТО і Росія були за шість метрів від війни (світова преса)

Російський винищувач Су-27 пролетів над військовим літаком США, змінивши курс свого польоту за шість метрів від лобового зіткнення

Трохи більше ніж місяць тому, 7 квітня, НАТО та Росія були за шість метрів від війни, пише письменник Ахмед Рашид у New York Review of Books. Тим часом, журналіст Foreign Policy заявляє, що Україна та Захід обрали неправильну стратегію боротьби з російською пропагандою. А колишній посол США в Україні Стівен Пайфер вважає, що агресія російського президента Володимира Путіна в Україні призвела до консолідації української національної ідентичності.

Трохи більше ніж місяць тому, 7 квітня, НАТО та Росія були за шість метрів від війни, пише письменник Ахмед Рашид в американському часописі New York Review of Books. Естонський високопосадовець розповів, що того дня російський винищувач Су-27 пролетів над американським військовим літаком над Балтійським морем, змінивши курс свого польоту за шість метрів від лобового зіткнення. «Така подія могла б викликати відповідь НАТО та, можливо, дати Москві привід вторгнутися до Естонії, де наразі розташовані декілька літаків НАТО», – пише Рашид.

Некомерційна дослідницька група European Leadership Network повідомляє про десятки подібних випадків за участю російських і західних літаків від моменту анексії Криму Росією. «Принаймні 11 дослідники назвали «серйозними інцидентами більш агресивного чи незвично провокаційного характеру», – пише Рашид.

Письменник зазначає, що наразі невідомо, чи НАТО має стратегію відповідей на подібні провокації. Перемовини, санкції, пустопорожні погрози, політика умиротворення – все це вже використовували у той чи інший момент, але ніщо не спрацювало.

«Тим часом, умисні промахи росіян продовжуються, і, значною мірою, саме західні літаки мають прибиратися з дороги», – підсумовує письменник.

NY Review of Books: «Російські винищувачі літають поруч із західними військовими та цивільними літаками у повітряному просторі Балтії»


Україна та Захід обрали неправильну стратегію боротьби з російською пропагандою, пише журналіст Джош Макгледер у американському часописі Foreign Policy. Він вважає, що вкладати гроші у створення інструментів для протистояння впливу кремлівської дезінформації не потрібно.

«Воювати з пропагандою за допомогою контрпропаганди є не лише нереалістичним, але й глибоко помилковим… Це брудний бій, який виявився неефективним у справі змінення думок та виклику довіри», – пише журналіст.

Він вважає, що українцям, особливо тим, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, потрібні новини, які можуть мати негайний вплив на їхнє життя. Для цього необхідно підтримувати місцевих журналістів, щоб вони поширювали об’єктивні новини, а також докладну інформацію про те, як бути у безпеці, де шукати укриття, одяг, їжу, як підтримувати зв’язок із родиною та друзями, як відбудовувати власне життя.

Журналіст зазначає, що такі видання, певною мірою, вже існують в інтернеті, що, на жаль, часто заважає їм досягнути, зокрема, бідних людей чи людей похилого віку. Допомогти цим виданням поширити свій меседж й урізноманітнити шляхи його поширення, а не боротися з російською брехнею за допомогою власної брехні, є одним із шляхів, як Україна та Захід можуть виграти інформаційну війну», – підсумовує журналіст.

«Демократична лабораторія» Foreign Policy: «Лише правда – не пропаганда – може перемогти російську дезінформаційну атаку в Україні»


Російський режим намагався перекрутити етнічні питання та різниці між регіонами України для досягнення власних цілей, але, натомість, (вони в Росії) досягли протилежного результату, пише колишній посол США в Україні Стівен Пайфер на сайті Національного інституту передових досліджень США «Брукінґс». Агресія російського президента Володимира Путіна в Україні призвела до консолідації української національної ідентичності, вважає Пайфер.

Він, посилаючись на свою січневу подорож із Дніпропетровська до Краматорська, пише, що відчуття цієї ідентичності існує на більшості території країни. «Найдивовижніша річ, з якою зіштовхуєшся, проїжджаючи містами та дорогами, – це ті самі прояви української ідентичності, які можна побачити у Києві: українські прапори та жовто-блакитні кольори на парканах, будинках і дорожніх знаках», – пише колишній посол.

Відчуття цієї ідентичності серед українців Пайфер називає наслідком «війни Путіна» проти України. «Путін більше не згадує «Новоросію». Більшість території та населення (які, як вважає російський президент, належать «Новоросії», – ред.) тепер є твердими прихильниками Києва та Української держави. Завдяки хибній політиці Кремля, український розподіл на Схід і Захід продовжує зникати», – підсумовує колишній посол США в Україні.