Мілітаризований Калінінград. Військовий козир Москви?

Росія розгортає війська та зброю – у тому числі ракети, здатні переносити ядерні боєголовки – у своєму західному ексклаві, Калінінграді, з такою швидкістю, що регіон стає одним із найбільш мілітаризованих у Європі. Тим часом, країни Балтії та Польща б’ють на сполох та планують нарощення власної військової потуги.

Мілітаризований Калінінград. Військовий козир Москви?

Офіційний представник НАТО, заявив Радіо Свобода на умовах анонімності, що Москва розгортає «тисячі військових, у тому числі механізовані та морські бригади, військові літаки, сучасні установки протиповітряної оборони та сотні одиниць бронетехніки у регіоні».

Військова активність у Калінінграді, який межує з членами Європейського союзу Литвою та Польщею, викликає тривогу у Вільнюсі та Варшаві.

«Вони проводять доволі великі військові навчання в Калінінградській області, що дуже-дуже близько до нас. Тож, звичайно, ми стурбовані таким військовим розвитком так близько до наших кордонів», – сказав колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.

Частково через цю тривогу, НАТО проводить військові маневри у Польщі та країнах Балтії цього місяця, а американський військовий конвой нещодавно проїхав країнами Східної та Центральної Європи, продемонструвавши готовність альянсу захищати регіон. Крім того, Вашингтон обговорює можливе розгортання важкої військової техніки у європейських країнах, які межують із Росією.

Калінінградська область, що на узбережжі Балтійського моря, і яка колись була частиною Східної Пруссії, вже довгий час має стратегічне значення.

«База передового розгортання»

Анексований від Німеччини у 1945 році Калінінград був закритою військовою зоною за радянських часів. Сьогодні це домівка російського Балтійського флоту, а також Черняхівської та Донської військово-повітряних баз із тисячами російських військових, які там дислоковані.

У той час, як протистояння із Заходом набирає обертів, Калінінград став для Росії «очевидним місцем» для розгортання озброєнь, пояснює Дмитро Горенбург, російський військовий експерт аналітичного центру CNA Corporation у штаті Вірджинія.

«Із Калінінграда можна просто піти прямо. І Швеція, Польща, Німеччина не так і далеко. Тобто, ви можете побудувати базу передового розгортання, не залишаючи території власної країни», – сказав він.

Горенбург зазначає, що зростаюча військова роль Балтійського флоту контрастує з його доволі мирним минулим.

«Одразу поруч – всі основні суднобудівні заводи. Тут вони випробовували багато нових кораблів. Головна місія флоту до кризи полягала, в основному, у свого роду прибережному захисті. Донедавна у Балтійському морі дійсно не було високої військової активності», – сказав він.

Згідно з місцевими та натовськими аналітиками, однією з головних турбот Заходу є непевність щодо того, чи розгорнула Москва ракетні комплекси «Іскандер» у Калінінграді.

«Іскандери» здатні переносити звичайні й ядерні боєголовки. Вони мають радіус у 400 кілометрів, тобто, при їхньому розташуванні у Калінінграді багато європейських міст – у тому числі, Берлін і Варшава – потрапляють у їхній радіус дії.

У минулому Кремль погрожував розгортанням «Іскандерів» у Калінінграді, як свого роду розмінна монета.

У 2008 році Москва заявила, що встановить там ракети, якщо Вашингтон вирішить будувати компоненти ПРО у Польщі та Чехії.

У 2009 році американський президент Барак Обама відмовився від цих планів.

Зенітно-ракетні комлекси «Редут» у Калінінграді. Квітень 2015 року

Повідомлялося, що «Іскандери» розгорнули тимчасово, коли російський президент Володимир Путін наказав проведення «раптових» – тобто, не попередивши Захід – військових навчань у Калінінграді у грудні 2014 року та березні 2015.

Масштаб маневрів був вражаючим. У них у грудні минулого року взяло участь 9 тисяч військовослужбовців та 55 військових кораблів.

Ймовірна загроза від «Іскандерів» частково підштовхнула Польщу до рішення оновити свою систему протиповітряного захисту, вважає Павел Флейшер, науковий співробітник Фонду Казимира Пулавського у Варшаві.

«Нещодавно ми закінчили процес закупівель для нової системи протиповітряного захисту. Ми обрали (американську – ред.) систему «Патріот». Отже, ми вважаємо, що наші можливості зростуть протягом наступних кількох років», – сказав він.

У березні Польща заявила про своє прагнення отримати ракети «Томагавк» для підводних човнів, які Варшава хоче придбати до 2030 року.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на турецькій військовій базі поруч з американським зенітним ракетним комплексом MIM-104 Patriot

Побоювання «провокацій»

У Литві, яка є головним залізничним сполучення між Калінінградом і основною територією Росії, влада стурбована тим, що Кремль може організувати «провокацію» в ексклаві для загострення ситуації, вважає Кубілюс.

«Ми боїмося будь-яких можливих провокацій на транзитних маршрутах, як залізниці, так і газопроводу чи електроенергії, які можуть бути організовані для того, щоб Росія мали привід для початку якихось агресивних дій», – сказав він.

У травні Литва приєдналася до Латвії й Естонії, оголосивши, що вони хочуть постійної присутності військ НАТО на своїй території на противагу підвищеній військовій активності Росії. НАТО відповіло заявою про розгляд такої можливості.

Всі три країни мають значні російські меншини і бояться дій Кремля, які можуть спровокувати напруженості там після проросійського заколоту на сході України.

Володимир Чіжов, посол Росії в ЄС, заявив, що запит до НАТО мотивований «місцевою політикою, а не справжньою ситуацією з безпекою».

На тлі зростаючого занепокоєння у країнах Балтії, американська газета New York Times повідомила 13 червня, що Вашингтон «готовий розгорнути танки, бойові машини та інше тяжке озброєння для 5 тисяч американських військовослужбовців у декількох балтійських та східноєвропейських країнах».

Повідомлення New York Times викликало тривогу у Кремлі.

Представник Міністерства оборони Росії сказав, що плановані американські дії призведуть до «найбільш агресивного кроку Пентагону та НАТО» з часів Холодної війни.

Не згадуючи Калінінград, генерал Юрій Якубов заявив 15 червня, що у «Росії не залишиться іншого вибору, окрім як збільшити кількість власних військових і сил на західному фланзі».

Доводячи, що це не була порожня погроза, наступного дня президент Володимир Путін оголосив, що Росія додасть 40 нових міжконтинентальних балістичних ракет до свого ядерного арсеналу в цьому році.

(Над матеріалом працювали Тоні Веселовський і Анна Шаманська)