Музикант Руслан Трочинський про «Свободу», яка проросте

Концерт «Святої ватри» під час фестивалю в Естонії

«Виникла у мене ідея: а якщо до цього паперу ще й додати насіння? Якщо ти посадиш це до себе на вікно, наллєш водички, то почне проростати, а потім розквітнуть квіти!»

Руслан Трочинський – український музикант, нагороджений з рук президента Естонії Тоомаса Гендріка Ільвеса особливою відзнакою за сприяння дружнім відносинам між Естонією та Україною та за благодійність. Музикант, який знайшов свою долю в Естонії, відомий українським слухачам ще з тих часів, коли він був тромбоністом у гурті «Гайдамаки». В Естонії ж Руслан створив свій гурт і назвав його «Свята ватра». Разом з музикантами-естонцями вони випустили вже п’ятий альбом. Чим особливий цей альбом, у зв’язку з чим він виник і чому він має назву «Свобода» – Руслан Трочинський розповів Радіо Свобода.

Your browser doesn’t support HTML5

Музикант Руслан Трочинський про «Свободу», яка проросте

– Альбом ми записали до 10-річчя нашого гурту «Свята ватра», яке ми будемо святкувати в жовтні. Назва виникла ще у минулому році. Пісні, які я почав до цього альбому збирати, – це з кожного з попередніх чотирьох альбомів. Я присвятив цей альбом Україні, Естонії, всім українцям, які боролися за всі ці 10 років, ще від початку Помаранчевої революції, тепер, коли вийшли на Майдан – за вільну Україну демократичну, європейську країну. Для них він і тепер, для тих, хто захищають країну в АТО.

Ця свобода – навколо нас. Вона повсюди


І чому «Свобода»? Бо свобода – це дуже важливе розуміння. Бо багато людей, якщо не цінують свободу, то потім страждають від цього й інші люди, і тому в деяких піснях можна знайти і про кохання, і про того, хто втратив кохання, але знайшов сили покохати ще раз в житті, і від цього його життя покращилось, тобто ця свобода – навколо нас. Вона повсюди. І тому я так назвав цей альбом.

– І до цієї свободи також належить і Радіо Свобода…

– Безумовно, бо якраз, коли я слухаю вас, можна знайти в кожній вашій передачі, вловити цей сенс тієї свободи... Ну що це таке – свобода? Ну що це таке – кохання? Ну неможливо сказати... Це треба відчути, це треба бути вільною людиною, тобто це також альбом для вільних людей і для «свободних» людей, які боряться за свободу для своєї країни і за незалежність.

– Ось впадає в око абсолютно особлива обкладинка цього альбому. Такий якийсь незвичний папір з насінням... А ще там можна видавити спеціальну пластинку, яку навіть можна посадити... І ось дуже цікаво дізнатися: в кого виникла ця ідея, і як воно взагалі функціонує, що з цим треба робити?

Якщо ти посадиш це до себе на вікно, наллєш водички на нього в тарілку, то почне проростати, а потім розквітнуть квіти! Вони будуть символізувати український прапор

– Дивіться: в Таллінні є найчарівніше місце – такого культурного українського центру немає ніде в світі, за кордоном України. Всі це кажуть. І там роблять цей папір українці Нестор, Анатолій, діти приходять, можуть робити своїми руками, приносять старий одяг, потім оце все перемелюється. Це стара технологія. У 1913 році востаннє була в Естонії така фабрика. Після цього ось зараз українці роблять так.

І я побачив, що цей папір має бути для альбому, бо він живий, якраз те, що треба для нашої музики, для нашої платівки. І потім виникла у мене ідея: а якщо до цього паперу ще й додати насіння? Саме насіння! Якщо ти посадиш це до себе на вікно, наллєш водички на нього в тарілку, то почне проростати, а потім розквітнуть квіти! Вони будуть символізувати український прапор.

А якщо ти посадиш це в естонську землю – то це буде чорний колір, потім світло буде (біле), і синя квітка (волошка) буде символізувати естонський прапор. З жовтим – це сонце, тобто для нас, між Україною та Естонією, нам світить одне сонце, і ми всі підтримуємо один одного в тій боротьбі за незалежність. Тому я так і зробив.

Багато людей фотографують зараз це все, як вони посадили, поливають, а потім, коли воно розквітне, я їх ще прошу, щоб вони потім написали, що для них значить свобода. Не тільки свобода з нашої платівки, а головне – свобода в їхньому сенсі.