Сьогодні є всі ознаки, що Путін, можливо уперше, відчув на своїй шиї економічний зашморг, стверджує тижневик «Дзеркало тижня». Принаймні, як зазначає видання, тиск економічних лещат не просто істотно збільшив його особисті ризики, а фактично позначив відлік часу у боротьбі з Заходом. Для України цей висновок двозначний, бо саме її територія може бути використана для того, щоб дати Заходу ляпаса. Саме усвідомлення українським військово-політичним керівництвом реальності такого воєнного сценарію змусило по-новому подивитися на проблему підготовки оборони, переконує видання. З одного боку – сили оборони України протягом останніх місяців демонстрували високу спроможність реагувати на атаки російсько-сепаратистської армії на сході країни (чого вартий лише провал наступу бойовиків під Мар'їнкою на початку червня). З іншого – проблема України в тому, що всі півтора року боїв генерали готувалися до старої, а не нової війни. Досі українська армія мала справу з війною третього покоління – тією, яку нав'язала Росія, сподіваючись заретушувати свою участь. Отже, це ще не справжня сучасна війна, на яку спроможний Путін. Досі Кремль робив ставку на максимальне ураження особового складу українських підрозділів, але непередбачуваний і ризиковий хазяїн Кремля може зважитися й на останній аргумент – на війну покоління «4+» із застосуванням сучасних літаків, вертольотів і ракетної техніки. І до неї українське військо, на жаль, поки що не готове. З чого потрібно почати підготовку і як її пришвидшити, йдеться в статті «Повний назад, або Алхімія військової реформи».
Your browser doesn’t support HTML5
Путіна тисне економічний зашморг (огляд преси)
З початку року в Україні всього тричі – в березні, квітні і травні – швидкість модернізації була прийнятною. Весь інший час влада змінювала країну з черепашачою швидкістю. А влітку, як переконують експерти тижневика «Новое время», реформування практично завмерло, бо «всі пішли на канікули разом із реформами». У статті «Хто у владі гальмує модернізацію України» видання стверджує, що, по-перше, це Верховна Рада, яка займається популізмом, співає гімн, читає вірші Шевченка, але не ухвалює закони, важливі для країни. Причому справа не лише у популізмі – саботаж реформаторських ініціатив відбувається і через лобізм деякими депутатами власних бізнес-інтересів. По-друге, це особисто прем'єр Арсеній Яценюк. І, по-третє, це президент Порошенко. Він, на думку експертів, постійно бореться за збереження своїх повноважень замість того, щоб бути драйвером змін. До того ж беззубість прокуратури в боротьбі з повсюдною корупцією за останні півтора року теж багато в чому його «заслуга», вважають експерти.
Україна не поспішає відбирати майно втікачів чиновників і олігархів. Якби не громадськість, від маєтків Януковича, Пшонки і Курченка давно залишилися б руїни. Через півтора року після втечі президента і його соратників тижневик «Фокус» знову навідався в їхні будинки. Газетярі переконались, що нині держава не особливо потребує майно втікачів. Господарі за кордоном. Їх нажите «непосильною» працею майно в Україні може так і залишитися юридично незатребуваним, а по факту – пограбованим. Заголовок публікації – «Недоконфіскований рай».