Льєж – Питання України та її гідності стало не лише українським питанням, оскільки своєю жертвою українці здобули велику пошану, каже у інтерв’ю Радіо Свобода єпарх українців Франції, Бенілюксу та Швейцарії, президент Українського католицького університету, єпископ Борис Гудзяк. Упродовж щорічного паломництва до «Матері убогих», де 13 вересня зібралися українці з різних куточків Бельгії, Нідерландів, Німеччини та Франції, він закликав український народ «припинити нарікати, а критикувати лиш там, де можеш щось сам змінити».
– Тут у бельгійському селищі Банну, неподалік Льєжа, де колись за повір’ям Матір Божа явилася 12-річній дівчині, Ви вже не вперше зустрічаєтеся з місцевими українцями, а також земляками, що прибувають із Франції, Бенілюксу та Швейцарії. Поділіться думками, що з’явилися після низки Ваших нещодавніх мандрівок за океан та до зони конфлікту на Донбасі.
Народжується новий український народ. Все велике вимагає великої жертви
– Сьогодні український народ із усіма викликами, що постали, з усією втомою, яку він має, об’єднаний, як ніколи. Народжується новий український народ, який починає розуміти, що для досягнення великих речей немає магічної палички чи легкої формули для досягнення великих речей. Все велике вимагає великої жертви. Шкода, що свобода, незалежність і гідність здобуваються такою великою ціною, але вони все ж здобуваються, тож треба бути стійкими, мати у серці мир і йти вперед.
– Упродовж Ваших подорожей до країн Південної та Північної Америки й інших держав, Ви спілкуватися з людьми різних національностей, як змінюється сприйняття України у тих державах?
Нині українці пролили кров за Європу. Питання України та її гідності стало не лише українським
– Спілкуючись з іноземцями, видно наскільки змінилося ставлення до України. У деяких державах Україна була невідома, в інших відношення було кон’юнктурне: хто сильніший – того ми слухаємо. Нині, коли українці пролили кров за Європу та її єдність, коли вони тримаються проти нападника, що має в 30-40 разів більші військові ресурси, питання України та її гідності стало не лише українським. Ми здобули своєю жертвою, наші герої здобули їхньою жертвою велику пошану.
– Духовна настанова, на якій Ви у сьогоднішніх проповідях особливо акцентували увагу, стосувалася насамперед подолання заздрощів, поступок та відкривання сердець для ближніх і тих, з ким здавалося б втрачені добрі стосунки. Що ще насамперед бракує українцеві, щоб життя стало кращим?
– Коли ми зможемо жити без заздрощів, без образ, без лайки, коли ми зможемо благословити і давати натхнення й підіймати дух того, хто є з вами поруч, ми побачимо, що дуже багато чого змінюється. Ми відчули це на Майдані і знову відчуємо це не раз. Важливо перестати нарікати, бо це нічого не дає. Критикувати треба там, де можеш сам щось змінити. Очевидно, що це не означає потурання злу. Важливо добре вираховувати, який у тебе є ресурс, скільки маєш емоцій, енергії та на що ти це використовуєш. Бажано використовувати це на позитив і бути життєдайним. Ми покликані Богом не хулити, а благословити. Коли ми можемо жити з вдячністю, оцінювати божі дари, ми станемо дуже багатими, станемо духовними мільярдерами, олігархами. Тож нехай Господь благословить. Живімо з добрими думками, Господь з нами, а Божа правда переможе!