«Ну все, шпигуни, «коліться», на кого працюєте» – оператор Радіо Свобода про затримання СБУ

Михайло Ткач, журналіст програми «Схеми», біля будівлі СБУ, Київ, 2 жовтня 2015 року

Співробітники СБУ затримали журналістів Радіо Свобода і пошкодили камеру

Співробітники Служби безпеки України затримали журналістів Радіо Свобода під час виконання професійних обов’язків. Розслідувача Михайла Ткача та оператора програми «Схеми» Кирила Лазаревича із застосуванням сили затримали та завели в будівлю київського управління. Начальник СБУ в Києві та області Михайло Глуговський вже вибачився за дії своїх підопічних, пообіцявши швидке розслідування. Водночас, медіаюристи зі скепсисом ставляться до таких заяв, відзначаючи, що, зазвичай, такі справи до суду не доходять.

Your browser doesn’t support HTML5

«Ну все, шпигуни, «коліться», на кого працюєте» – оператор Радіо Свобода про затримання СБУ

Біля управління СБУ журналісти вже кілька днів поспіль знімали сюжет про те, що співробітники служби пересуваються на дорогих автомобілях класу «люкс», вартість яких може не відповідати їхнім офіційним доходам на посадах держслужбовців. Впродовж роботи, до знімальної групи вийшла працівниця прес-служби відомства. Журналісти пояснили ціль свого візиту і надали необхідні документи, що засвідчували їхню професійну діяльність. Попри це, саме під час спілкування з представницею прес-служби кілька осіб, не представившись і не пояснивши мотивів своїх дій, силою завели журналістів Радіо Свобода до будівлі СБУ.


«Бачу, нападають на Михайла – прапорщик і людина в цивільному. В той же час мене хапають за плечі, а інша людина починає забирати катеру. Я намагаюсь знімати, як Михайлу заламують руки, мені закривають камеру, виривають ручку. Затягують в якусь кімнату і кажуть: ну все, шпигуни, «коліться», на кого працюєте?» – пригадує оператор Кирило Лазаревич.

«В оператора забрали гаманець. Одразу все вивернули. Ми запитуємо: хто ви? Представтеся. Можна ми подзвонимо своїм юристам? Ні, кажуть, дзвонити не можна. Погрожують. Дали листки паперу. Кажуть писати. Мовляв, ви ж розумієте, це може бути шпигунство», – додає журналіст Михайло Ткач.

СБУ надало відео без фрагменту із затриманням

Вже за лічені хвилини після затримання, Ткача та Лазаревича відпустили, пояснивши інцидент посиленням заходів безпеки через вибух біля будівлі СБУ, що прогримів 27 вересня в Одесі. Водночас, начальник СБУ в Києві та області Михайло Глуговський вибачився за дії підопічних та повідомив, що голова служби Василь Грицак призначив службове розслідування.

Your browser doesn’t support HTML5

Начальник київського СБУ вибачився за затримання журналістів Радіо Свобода


«Ми вибачаємось за цей інцидент. Ніхто не давав ніяких вказівок щодо перепон журналістам у проведенні їхніх зйомок. Це інцидент, який стався біля будівлі і охорона виконала свої обов’язки, перевищивши, можливо, повноваження», – заявив Михайло Глуговський.

Журналістів також запросив на зустріч голова СБУ Василь Грицак. Він розповів журналістам, що доручив скоротити термін службового розслідування інциденту до 10 днів (за законом, таке розслідування може тривати місяць). Також сказав, що ухвалюватиме остаточне рішення про подальші дії щодо працівників СБУ після того, як побачить результати внутрішнього розслідування.


Водночас, на відео із камер зовнішнього спостереження СБУ, яке було надане Радіо Свобода Київським обласним управлінням СБУ за розпорядженням Василя Грицака, відсутні кадри моменту затримання знімальної групи. Кадри спостереження до інциденту, як і відео, коли журналістів випускають, залишились.

Як правило, ці справи просто помирають – медіаюрист

За словами медіаюриста Інституту розвитку регіональної преси Людмили Панкратової, в діях силовиків чітко простежуються порушення, передбачені 171-ю статтею Кримінального кодексу України. Йдеться про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Однак Панкратова не надто оптимістично оцінює перспективи справи, зазначаючи, що зазвичай у таких випадках винні залишаються непокараними.

«Якщо йдеться про пересічну особу або про якогось фермера, як це було в одному випадку, то тут була справа доведена до логічного завершення і був навіть судовий вирок стосовно цього. Якщо ж мова йде про високопосадових осіб або їхню охорону, то, як правило, ці справи просто помирають. Вони десь губляться, вони не розслідуються до кінця, вони дуже рідко доходять до суду», – пояснила медіаюрист Людмила Панкратова.

За даними Інституту масової інформації, за вісім місяців 2015 року в Україні зафіксовано 224 випадки порушень прав журналістів. Розслідувані ж та скеровані до суду Генеральною прокуратурою України були лише шість справ.