12 жовтня в Чечні, в місті Грозному розпочнеться суд на двома українцями, яких звинувачують у вбивствах російських солдатів під час Першої чеченської війни. Від своїх свідчень підозрювані відмовилися і звинуватили слідчих у катуваннях. Правозахисники вимагають від української влади допомогти своїм громадянам.
Українці Микола Карпюк та Станіслав Клих відмовилися від зізнань у вбивствах російських військовослужбовців під час Першої чеченської війни. Наразі підозрюваних утримують у СІЗО міста Грозного і чекають на суд. Перше засідання має відбутися 12 жовтня, говорять родичі затриманих. Саме із посиланням на цих українців Слідчий комітет Росії поширив звинувачення Арсенія Яценюка у вбивствах російських солдатів.
Марія Томак
Журналістка Центру громадянських свобод Марія Томак говорить, що зізнання були вибиті під тортурами.
«Справді і Станіслав Клих, і Микола Карпюк спочатку про багато речей «свідчили» під тортурами, але Клих та його захист уже подали заяву, що він відмовляється від своїх свідчень, тому що вони були дані під тортурами, а сьогодні Карпюк та його адвокат Доку Іцлаєв подають аналогічну заяву», – наголосила Томак.
За словами журналістки, Карпюк заявив, що давав покази під катуванням та морально-психологічним тиском через погрози на адресу дружини та сина.
Загалом, за словами Томак, їм відомо про щонайменш 12 людей, яких можна назвати в’язнями Кремля.
Обидва підозрюваних фізично не могли бути в Чечні в 1994 році – родичі
Карпюка затримали навесні, в ніч з 17 на 18 березня, одразу після перетину україно-російського кордону, а Клиха – у вересні, в готелі російського міста Орла. Мати Клиха Тамара говорить, що син поїхав у Росію у приватних справах.
«Там у нього дівчина була, він хотів наче одружитися. Вона приїжджала сюди, коли якраз в нас Майдан був. Три місяці його там били, щоб він назвав марку «Калашнікова», я думаю, він і стріляти не вміє. Він історик і журналіст», – каже мати.
За словами Тамари, Станіслав ніколи не був військовою людиною – вивчав історію та юриспруденцію. Під час Першої чеченської війни він отримував першу вищу освіту, раніше в 1990 році брав участь у Революції на граніті. Про свою участь у Революції гідності Станіслав матері не розповідав, говорив, що не треба їй турбуватися.
Микола Карпюк у грудні 1994-го був очільником рівненської організації УНА-УНСО. Дружина його говорить, що під час чеченської війни хворіла його мама, тому чоловік не міг бути присутнім на Кавказі.
«У Придністров’ї та в Грузії він брав участь у бойових діях. У Грузії він був сильно поранений, після цього просто не міг брати участь в інших конфліктах, тим більше гірська війна, а в нього було дуже серйозне поранення в ногу», – розповідає Олена Карпюк.
На суді в Грозному Олени не буде – Микола заборонив їхати в Росію, навіть якщо повідомлять про його смерть. А ось мати Клиха на суд все ж таки поїде. Говорить, що це може бути її останньою можливістю побачити сина.
«Так, планую. Мені 71 рік, а якщо йому дійсно дадуть 25 років та я його не побачу? Планую їхати, але страшно боюся», – зізнається вона.
Яценюка нібито пам’ятають по светру на касці
На думку журналістки Марії Томак, насправді судова справа спрямована проти українських високопосадовців, зокрема ім’я Арсенія Яценюка в обвинувальному акті згадується 228 разів. Вона зачитала уривок з обвинувачення, присвячений його особі.
«У тому бою йому запам’ятався Яценюк Арсеній Петрович, який також стріляв з автомату Калашнікова, зробив близько 10 пострілів у російських військовослужбовців. Убив той когось чи ні – він не помітив. Яценюк постійно змінював позицію, на голові в нього була військова каска, яка була чимось обмотана (або светром, або ще чимось). Після бою Яценюк був серед журналістів, давав багато інтерв’ю та фотографувався», – процитувала Томак документ.
Україна мала б робити більше – Волкова
За словами експерта Української Гельсінської групи Надії Волкової, затримавши українських громадян та не передавши їх Україні для збору доказів, Росія порушила низку національних та міжнародних правових документів, зокрема конвенцію з прав людини. Втім Україна, за словами Волкової, також нічого не робить з приводу викрадення своїх громадян.
«Ми, наприклад, бачили в матеріалах справи ухвалу від слідчого судді на отримання від телефонних операторів комунікативних даних про те, із ким спілкувався Микола Карпюк. Таким чином можна було б встановити потенційних спікерів, із якими Микола спілкувався напередодні зникнення. Було доручення слідчому, але результату немає», – розповіла Волкова.
Також в матеріалах справи є доручення про допити тих, хто перетинав із Карпюком кордон, але протоколів допитів також немає, говорить правозахисник.
«Після подання Оленою Карпюк заяви було відкрито провадження про вбивство, проте після того, як було встановлено, що Карпюк живий та перебуває на території Росії, це провадження було закрите. Наразі МВС виконує усі необхідні слідчі дії в рамках співпраці із Генеральною прокуратурою», – сказав Радіо Свобода речник Міністерства внутрішніх справ Україна Артем Шевченко.
За його словами, саме представники Генпрокуратури України підтримують контакт із відповідними правоохоронними органами Російської Федерації та при необхідності звертаються до МВС України із вимогами провести слідчі дії, які регулярно виконуються працівниками МВС.
На думку ж експерта Української Гельсінської групи Надії Волкової, Генпрокуратура могла б бути активнішою.
«Кримінальний процесуальний кодекс передбачає низку дій, які вони могли здійснити. По-перше, запит про екстрадицію не був зроблений. По-друге, створити спільну слідчу групу – не було зроблено. Хоча б тримати хід слідства на контролі», – наголосила Волкова.
Інформаційний запит щодо участі Генпрокуратури в розслідуванні справи був надісланий на ім’я генерального прокурора України Віктора Шокіна.
Станом на 5 жовтня консульські посадові особи України так і не були допущені до підозрюваних, повідомила Радіо Свобода речник МЗС України Мар’яна Беца. За її словами, консули намагалися зустрітися із Клихом та Карпюком ще з минулого року. Російська сторона проігнорувала 25 звернень та 8 офіційних нот, останню з яких надіслали 15 вересня цього року.
Також Беца наголосила, що МЗС Росії неодноразово обіцяло забезпечити зустріч із підозрюваними у випадку офіційного звернення, але представники української сторони 4 рази відряджалися до Слідчого комітету Росії за дозволом і нічого не отримували.
Наразі українське МЗС оплачує послуги адвоката й сприяє наданню адвокатам свідчень та документів з українського боку.
Правозахисники й родичі утримуваних в Росії українців закликають міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генпрокурора Віктора Шокіна взяти справу Карпюка та Клиха під особистий контроль, призначити відповідальних слідчих у їхній справі і зібрати докази їх невинуватості до 9 жовтня.