Харків – У Харкові стартували відкриті громадські слухання щодо перейменування топонімів, які підпадають під закон «Про декомунізацію». Перші публічні «гарячі» дискусії щодо нових назв провулків і вулиць відбулися в районах міста Харкова. А 11 листопада ввечері почнуться відкриті загальноміські громадські слухання, де обговорять назви нових станцій метро, площ та проспектів.
Напередодні у залах, де проходили громадські слухання, влада більшість місць надала медикам, освітянам, ветеранам та іншим представникам соціально-бюджетної галузі. Громадські активісти, це назвали «адмінресурсом».
Представники волонтерської спільноти «Харківська топонімічна група» заявляють, що міська влада намагається протягнути у назвах вулиць ностальгію за Радянським Союзом, зокрема можуть залишитися «Калінін», «Георгіївський», а вулицю Радянську хочуть перейменувати у Раднянську.
В залі Київської районної адміністрації Харкова – яблуку ніде впасти. Перед початком відкритого обговорення пропозицій щодо перейменування провулків і вулиць району жінки і чоловіки, здебільшого середнього і старшого віку, очима пробігають по списку назв, але для них там маловідомі прізвища науковців, історичних та громадських діячів, авіаторів і медиків – прізвища тих, кого можуть закарбувати на вуличних табличках.
«Ми проти», – кажуть дружньо жінки. Хтось з їхніх лідерів виправляє колег: «Ні, ми будемо голосувати за». Цікавлюся: звідки ж прийшла на слухання дружня компанія?
«Ми прийшли зі школи, із п’ятої. Чого? Це ж не секрет. Та ні, ми самі сюди прийшли, ми ж розташовані на вулиці радянського діяча Іванова, а її не перейменовують. Печатку не доведеться школі змінювати», – констатують педагоги.
Через прохід від вчителів з іншого боку зали – кілька рядів медиків.
«Ми в газеті про громадські слухання прочитали. Працюємо в міському пологовому будинку №3. А чого ви провокуєте? Ми самі прийшли сюди», – впевнено представляє медзаклад Ольга. Коли я вітаюся з жінками, що сидять попереду Ольги, вона їм не даючи сказати слова, виголошує: «Це – мої колеги, з цієї ж контори. І всі гуртом самі захотіли прийти на слухання», – пояснює рішення медичного колективу Ольга.
«Типовий адмінресурс»
Серед учасників публічного обговорення назв вулиць також було серйозне представництво районної ради ветеранів праці та війни. Подібна активність на громадських слуханнях освітян, медиків та інших представників соціально-бюджетної сфери спостерігалася чи не в усіх районах Харкова, говорить учасник слухань Петров.
«Власне, як і очікувалось, було нагнано повен зал бюджетників, переважно вчителів (приміром, я бачив кількох вчителів зі своєї школи, в тому числі й директрису. Що ж, типовий адмінресурс, використання вчителів, як підневільних рабів. А ще, після завершення слухань вчителів (фактично повен зал) зібрали на нараду і коротко подякували – це я чув крізь відкриті двері конференц-залу. Отак, не ховаючись», – пише в Facebook на сторінці «Харківської топонімічної групи» про свої враження від громадських слухань в Московському районі історик, автор статей «Вікімедіа Україна» Сергій Петров.
Перший заступник міського голови Ігор Терехов спростовує закиди стосовно використання мерією адмінресурсу.
Джерела Радіо Свобода в одному із дитсадків Харкова підвердили, що працівників примушують ходити на слухання.
Коли ж почалися самі слухання в Київському районі Харкова, то при обговоренні регламенту заходу, якраз із місць, де сиділи бюджетники лунали прохання звести обговорення до однієї години, мовляв, у них немає часу, щоб тут сидіти, вдома після роботи чекають на вечерю.
Починаючи з червня робоча група з питань декомунізації при Харківській міській раді розглянула дві тисячі пропозицій від істориків, скульпторів, художників, ректорів університетів, представників політичних та громадських сил. В результаті чого громада має погодити нові назви для 172 провулків, вулиць, проспектів, площ, кількох районів та станції метро, розповідають громаді представники міської влади.
Присутні у залі кореспонденту Радіо Свобода зізнавалися, що більшість запропонованих імен для назв вулиць їм геть невідомі.
«Міська влада мала заздалегідь перед слуханнями пояснити, розповісти, хто ці люди, іменами яких називають вулиці. Наголошую на тому, що я не вважаю перейменування вулиць основною проблемою на цей час», – каже медик пані Ольга.
Тож більшість присутніх тільки під час громадських слухань вперше дізналися, хто такі Костянтин Калінін чи Варвара Каринська.
Вулицю Артема пропонуємо перейменувати на Дмитра Багалія – член топонімічної групи Танько
Члени робочої групи з питань топоніміки розповідають, що при виборі назв вулиць перевага надавалася першим або дореволюційним назвам топонімів, а також прізвищам громадських діячів, які прославили Харків на весь світ, але експерти навмисно уникали імен, які досі неоднозначно сприймаються різними представниками суспільства, наприклад Бандери, Шухевича, Шевельова тощо.
«Вулицю Іліча пропонують назвати Чуйківською, бо назва походить від хутора Чуйкі, що входила до складу Великої Данилівки. Вулицю Фрунзе пропонують перейменувати на Політехнічну. Там юридична адреса університету (Харківського політехнічного інституту – ред.). Вулицю Артема пропонуємо перейменувати на Дмитра Багалія», – повільно зачитує список робочої групи заступник голови харківської організації «Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури України» Раїса Танько.
Перелік нових назв серед інших у залі слухали правнучка і пра-правнучка відомого історика, громадського та політичного діяча Дмитра Багалія. Вони обурені тим, як топонімічна робоча група вчергове відмовилася присвоїти ім’я Багалія вулиці, де й досі стоїть його будинок. Щодо цього питання у залі здійнявся страшний ґвалт, точилася суперечка щодо своєрідного підходу до перейменувань членами топонімічної групи та можливості внесення пропозиції, аби вулиця Фрунзе таки була перейменована на Багалія.
Ольга Багалій, правнучка видатного харків’янина, за іронією долі якраз офіційно була серед членів робочої топонімічної групи при міській раді, але вона стверджує, що її на засідання чомусь забували запросити.
«Згідно із законом, я не маю жодного права висловлювати свою думку щодо цього питання. Але я висловлюся, бо більше нікому сказати на захист Багалія. Я вважаю, що саме вулиця Фрунзе має називатися вулицею Багалія. Не через те, що вона коротша чи довша за інших. Він був першим забудовником на цій вулиці. Давайте щиро говорити про те, чому не хочуть перейменовувати вулицю! Тому що як тільки починають екскурсію навколо цього будинку, то тут вилазить обличчя української культури. В цьому будинку працювала кафедра української культури, на базі якої створений інститут Шевченка. Наша влада хоче забути про це, це їхнє право. Чи маємо ми на це право? Ні. Я делікатно прошу звернутися до міської ради з проханням розглянути можливість перейменування вулиці Фрунзе на Багалія, а вулицю Артема я б перейменувала, за проханням Генерального консульства Республіки Польща, вони просили назвати вулицею Міцкевича. Ми ж пропонували назвати вулицю Польською, бо цією вулицею кожної ночі наприкінці 39 року початку 40-го вивозили сотнями польських офіцерів – це був їхній останній шлях від в’язниці КДБ до Лісопарку», – звернулася до громади Ольга Багалій.
В результаті голосування учасники слухань підтримали прохання родини Багалій, тепер остаточне голосування – за міськими депутатами.
Ми провели інвентаризацію 263 вулиць – активіст Тахтаулова
Громадські слухання тривали більше двох годин із суперечками, сварками, нахабним поводженням організаторів дискусійного заходу з людьми у залі, ігноруванням думки громадських активістів волонтерської спільноти «Харківська топонімічна група». Координатору групи Марії Тахтоуловій зал буквально викричав можливість виступу.
«Наша «Харківська топонімічна група» за півроку провела комплексний аналіз назв вулиць і подала на офіційний розгляд комплексні пропозиції з топоніміки міста Харкова. Ми провели інвентаризацію 263 вулиць, це набагато більше за офіційну топонімічну комісію. Кожна назва обґрунтована, десь повернення до старої, десь нова, десь приналежність до географії, а десь прив’язано до історичного об’єкту чи постаті. Це робота зовсім іншої якості, ніж запропонувала міська влада», – коментує Марія Тахтаулова.
Чий він Калінін, радянський староста чи український авіаконструктор?
На відміну від офіційної робочої топонімічної групи, громадські активісти не підтримують назв з подвійним підтекстом, зокрема, Калініну чи Георгіївську.
«Ми такі рішення не підтримуємо. Ці назви з двояким підтекстом. І їх не підтримує Інститут національної пам’яті. Це потім буде вирішуватися Верховною Радою України, якщо в Харкові не вирішать суперечливі питання», – розповідає Марія Тахтаулова.
На чесь кого або чого вулиця Радянська може стати Раднянською?
«В українській мові такого слова як Раднянск немає. Я дивилася в тлумачному українському словнику. Я перевіряла вчора в словниках (сміється – ред.)», – коментує правозахисник Ольга Багалій.
В обґрунтуванні назви провулку Георгіївський йдеться, що там до 1863 року була церква святого Георгія. А назву Калініна (Костянтина) прийшов відстоювати керівник Музею історії авіаційно-виробничого підприємства Харківського авіаційного заводу Микола Гайдамак. Костянтин Калінін – це визначний український, радянський авіаконструктор, каже директор музею.
«Я вважаю, на початку кожної вулиці потрібно причепити табличку з короткою біографією людини, щоб пояснити, наприклад, хто такий Калінін. Це – конструктор, організатор Харківського авіаційного заводу, якому наступного року буде 90 років. Калінін створював як військові літаки, так і цивільні», – наголосив Гайдамак.
За попередніми даними, в Дзержинському районі Харкова не погодили найменування вулиці на честь Нобелівського лауреата, харків’янина Семена Кузнеця, натомість прославили радянську кіноактрису родом з Харкова Людмилу Гурченко.
«Вони не проголосували за Кузнеця. Проголосували за Гурченко, проголосували і за Шатилівську, а за Кузнеця – ні. Багато честі, мабуть йому, Нобелівському лауреату. Це все, що треба знати нам про цю територіальну громаду», – за підсумками громадських слухань в Дзерджинському районі Харкова зробила допис на своїй сторінці у Facebook журналістка Олена Павленко.
«В будь-якому разі, – наголошує Радіо Свобода перший заступник міського голови Ігор Терехов, ми зобов’язані дослухатися до людей небайдужих до перейменування вулиць в Харкові, ми винесемо питання на топонімічну комісію міської ради, а далі це питання розглядатимуть депутати міської ради, вони вирішуватимуть про перейменування».
У середу о 18:30 розпочнеться другий етап громадських слухань – загальноміські. Там розглядатимуть перейменування площ, назви районів та станцій метро, що підпадають під закон «Про декомунізацію». За пропозицією голови облдержадміністрації Ігоря Райніна, в Харкові може з’явитися Майдан на честь Героїв Небесної сотні.