Медики-волонтери лікують вояків на фронті лише під час відпусток

Лікарям-добровольцям не дають офіційні відрядження на фронт на Донбас. Тому медики-волонтери змушені допомагати військовим лише під час відпусток чи неоплачуваних відгулів. Але у Міністерстві охорони здоров’я запевняють у готовності сприяти відрядженням до цивільних шпиталів, а не до військових частин. Натомість у військовому відомстві визнають: на фронті бракує майже половини медперсоналу. І рішення проблеми вбачають у короткострокових контрактах для лікарів.

Медики-волонтери лікують вояків на фронті лише під час відпусток

Медсестра з Одеси Галина Козаченко, волонтер добровольчого мобільного шпиталю імені Пирогова, здійснює сьому ротацію на Схід. Нині жінка працює у військовій частині міста Попасна на Луганщині. У перервах між роботою і обстрілами погоджується поспілкуватися. Каже, приїхала сюди, бо на Донбасі дуже бракує «робочих рук медиків», не кажучи вже про вузьких спеціалістів.

Медсестра Галина Козаченко на Луганщині. Травень 2016 року

«Мені доводилося і крапельниці ставити, і колоти, і возити військових у госпіталь. Поранені – і після розтяжок, і після обстрілів. Везуть, звісно, у госпіталь, але там один хірург, один анестезіолог – їх реально не вистачає. Довезуть – не довезуть. Нещодавно боєць потрапив на розтяжку, його дуже порвало, хотіли сюди завезти, але тут нікого не було. Вони змушені були везти в дальній госпіталь і він дорогою помер. А якби у нас пролікували, то був би шанс врятувати…», – каже медик.

Медсестра Галина Козаченко асистує лікарю Сергію Федоренку під час операції у Попаснянській центральній районній лікарні. Травень 2016 року

Жінка розповідає: цього разу приїхала на фронт «під чесне слово», сподіваючись, що документ усе-таки підпишуть. Аби поїхати на Схід взимку Галина Козаченко використала відпустку. Скаржиться, «палиці в колеса» ставить МОЗ, не оформлюючи їй та її колегам офіційні відрядження. Тож жінка бідкається: поки допомагає військовим на Сході – вдома може втратити роботу.

«Не лише зарплату, а через це я можу й роботу втратити, без офіційних паперів мене можуть звільнити за прогули. Можу оформити відпустку на місяць, а далі що? Їхати відсіля тяжко, тому що тут треба працювати. А кинути все, плюнути, я поки так не можу», – каже вона.

«Виходить, що ніби всі все роблять, а МОЗ блокує» – МОЗ

Міністерство охорони здоров’я готове сприяти ротаціям медперсоналу до цивільних лікарень у «сірій зоні», заявила Радіо Свобода начальник Управління надзвичайної медицини МОЗ Тетяна Тимошенко. Однак робота медиків у військових частинах – повністю компетенція Міністерства оборони, наголошує вона.

«Виходить, що ніби всі все роблять, а МОЗ блокує. Ми коли побачили проблему, ми в рамках свого законодавства ідентифікували і розробили цілу процедуру, яка зараз дозволяє досить швидко відправляти тих медиків-добровольців, які хочуть надавати допомогу військовослужбовцям, до цивільних лікарень. Якщо ми говоримо про проблеми військових частин, то це питання Міністерства оборони. Це або контракт, або мобілізація», – зазначила Тимошенко .

Крім того, зазначає вона, є ще юридичні труднощі, оскільки Міноборони має свою структуру і свій бюджет: саме це відомство має платити зарплати лікарям у частинах.

У військових частинах нікому виявити хворобу на ранніх стадіях

«Виходить ситуація: у «мене болить голова, дайте анальгін», «а в мене є щось проти проносу, випийте щось проти проносу». Тобто військові просять лікарів у військові частини, а МОЗ говорить: давайте ми вас відправимо у цивільні лікарні», – коментує ситуацію керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко.

Лікарі – судинні хірурги Владислав Горбовець та Роман Балацький за роботою у Новоайдарській центральній районній лікарні. Червень 2016 року

За його словами, сьогодні «проблема зубів» на фронті вибиває військових зі служби гірше за снаряди, а туберкульоз в армії – «міна уповільненої дії». «Близько 90% хвороб не мають характеру бойової травми. Часто їх немає кому виявити на початковій стадії і спрямувати військовослужбовця у лікарню. І тому кашель переходить в ангіну, ангіна – у пневмонію тільки тому що немає на місці тієї первинної ланки. Вона зараз має критичне значення», – зазначає Друзенко.

Їдучи у чергову ротацію, лікарі-волонтери жертвують не лише зарплатою чи відпусткою, пояснює керівник шпиталю, а й ризикують потрапити «під каток репресивної правоохоронної системи». І це при тому, обурюється волонтер, що раніше був підписаний чотирьохсторонній меморандум про співпрацю.

«МОЗ заблокував видання наказу антитерористичного центру СБУ про включення ПДМШ до так званих сил та засобів, задіяних в АТО. Навіть коли лікарі їдуть за власний рахунок чи коштом власної відпустки, вони не можуть законно знаходитися на території тимчасової дислокації військових частин на сході України. Вони можуть допомагати тільки ризикуючи, що завтра приїдуть і арештують їх як шпигунів, які незаконно пробралися на територію військових частин», – сказав Друзенко.

Лікар Ярослава Августинович та медсестра Ірина Сівопляс в медпункті-землянці на Луганщині. Травень 2016 року

За словами керівника шпиталю, для успішного лікаря «контракт» означає на рік «вибитися з життя» і втратити у кваліфікації. «Жоден притомний лікар на таке не піде. Бо це насправді поховати себе як спеціаліста. Медсестри ще йдуть, оскільки там зарплати підняли».

Хірург Вадим Козловський веде прийом мешканців на Луганщині. Червень 2016 року

А начальник медслужби ЗСУ Едуард Хорошун зазначив, що до роботи добровольчого мобільного шпиталю нарікань немає. «У нас повне взаєморозуміння і ми працюємо дуже чудово», – зазначив він.

Втім, співпрацю у такому форматі називає «вимушеною мірою». І каже, що принциповою позицією ЗСУ усе-таки є перехід на короткострокові контракти.

«У такому ракурсі, так, це вимушена міра. Але принципово, на мій погляд, це переходити хоча б на короткострокові контракти зі Збройними силами, де ми зможемо більш адекватно на базі медичної академії і на базі навчальних центрів їх перепідготувати. І отримати тих медиків, які нам потрібні», – зазначив Хорошун.

Чим більше українських медиків пройдуть ротації на Донбасі і здобудуть, досвід прикладного характеру, тим краще, переконаний голова Національної медичної палати України Сергій Кравченко, який сам відслужив 15 місяців медкомендантом і зараз керує групою цивільних лікарів на Сході.

«Рівень терористичної загрози однаковий по всій території України. І чим більше у нас буде військовозобов’язаних медиків, які здобудуть досвід прикладного характеру, тим краще буде для країни», – сказав він.

«Контракт – це гарантія дисципліни обох сторін»

Ольга Богомолець

Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, зауважує – на початку війни, коли не було ані армії, ані фінансування, іншого виходу, ніж добровольчі батальйони, не існувало. Сьогодні держава виділяє достатньо коштів і має врегульовувати це питання. Рішення проблеми вона вбачає короткострокових контрактах, які мають стати гарантію безпеки, дисципліни і відповідальності.

«Якщо людина не підписує контракт, це означає, що цю людину, скажімо, не можна змусити знаходитися в тій лікарні чи в тому місці, бо вона нічим, нікому не зобов’язана. На війні, на жаль, немає гарантій. Приїхав доброволець, а завтра він скаже: ну все мені вже тут не подобається, я завтра маю право звідси поїхати. Тобто держава не може розраховувати на стабільність тих людей, які їдуть добровольцями час військових дій, медична служба також має бути дисциплінована» – зазначила Богомолець.

За інформацією ЗСУ, нині на Донбасі не вистачає для війська 45% медперсоналу. Після того, як піде п’ята хвиля демобілізації, брак медиків становитиме 65%, втім, у відомстві зауважують: показник штатних потреб завищений і зараз переглядається, а ЗСУ ситуацію спрогнозували і зараз готують заміну.

Фото для публікації надав керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко