Стабільність Казахстану під великим сумнівом – російський оглядач (преса)

Від авторитаризму до «неліберальної демократії» – такі загрози оглядачі вбачають на Євразійському континенті. Американський аналітик попереджає колег із консервативного табору обережніше ставитися до польських правих. А російський оглядач каже, що режим у Казахстані вже не виглядає таким монолітним та міцним, як раніше. В інтерв’ю німецькому журналові Spiegel генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ відкидає критику, що альянс не зробив достатньо для того, щоб протистояти новій російській загрозі.

Російський політичний оглядач Аркадій Дубнов на сторінках московського англомовного видання The Moscow Times намагається пояснити західним читачам феномен стабільності Казахстану. Він звертає увагу на те, що друга за розміром країна колишнього Радянського Союзу з моменту розпаду СРСР іще не зазнавала зміни влади. Нею зараз, як і 25 років тому, керує Нурсултан Назарбаєв, представник радянської номенклатури, який плавно пересів у президентське крісло.

Тобто, як говорить російський оглядач, Казахстан – це навіть не Росія. «Коли тоді ще прем’єр-міністр Володимир Путін заявив, що він хоче повернутися у Кремль, були протести, і країна не заспокоїлася в певному сенсі до сьогодні. На противагу цьому, в Казахстані здавалося, що люди сприймали довічне керування Назарбаєва як щось цілком природнє, що не викликає обговорень», – розповідає російський оглядач.

Проте після того, як 5 червня в Актобе, п’ятому за розміром місті країни, неподалік російського кордону, група бойовиків захопила дві крамниці зброї і до 30 осіб загинуло в перестрілках, стабільність Казахстану викликає в Аркадія Дубнова серйозне занепокоєння. Адже ніхто раніше не уявляв, щоб у Казахстані могла бути, за словами офіційних осіб, «спроба заколоту». В Казахстані говорять про боротьбу різних фінансових груп, сам президент звинувачує «іноземні елементи», які хочуть спровокувати «кольорову революцію». У будь-якому разі, президентові вже 75, і виглядає, що передача влади може відбутися набагато більш непередбачувано і небезпечно, ніж можна було сподіватися раніше.

Аналітик зі США Cameron Hood: Як цьоготижневе насильство в Актобе засвідчило, що неминучий перехід влади після Назарбаєва не буде гладеньким

На сторінках Wall Street Journal Далібор Рогач, дослідник із Американського інституту підприємництва, консервативного дослідницького центру, говорить, що виникають сумніви щодо майбутнього ще однієї країни, що постала з руїн комунізму, – Польщі. На думку оглядача, нинішній уряд країни підриває ті інститути, які досі забезпечували успіх Польщі.

На тлі цих успіхів велика кількість людей виходить на вулиці з протестами проти політики нинішньої урядової партії «Право і справедливість». Ці події американський оглядач називає «конституційною кризою», адже йдеться про суперечки навколо пропозицій змінити порядок роботи Конституційного трибуналу. Зміни, на думку аналітика, можуть призвести до появи на сході Європи ще однієї «неліберальної демократії», після Угорщини, чиєму прем’єрові Вікторові Орбану і належить це визначення.

У Брюсселі занепокоєні можливістю створення «системної загрози верховенству права» і розпочали розслідування. Теоретично, якщо комісія дійде висновку, що загроза все ж є, Європейська рада може накласти санкції на Варшаву і позбавити її можливості голосувати в цій раді. Але навіть якщо до цього не дійде, вплив Польщі в євроустановах уже помітно зменшився, і відбувається це в той час, коли цей вплив був би найбільше потрібний, вважає американський оглядач.

Dalibor Rohac: моя стаття у WSJ про те, про що йдеться у Польщі, та чому консерватори не повинні ставати на бік «ПіС»

«Ми не хочемо нової «холодної війни» – так назване інтерв’ю німецькому журналові Spiegel генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа. Шеф оборонного альянсу мусить відповідати на критику дій керівництва НАТО, яке, на думку кількох генералів, неадекватно реагує на російську загрозу. Проте Столтенберґ вважає, що якщо НАТО вдавалося відвернути військову загрозу Росії та СРСР раніше, то альянс може зробити це і нині.

За словами Столтенберґа, питання посилення оборони на сході будуть порушені під час Варшавського саміту в липні, а крім того, він звертає увагу на те, що вже зроблено: відкриті вісім малих штабів, а сили швидкого реагування потроєні до 40 тисяч військових.

«Наша відповідь на нову безпекову ситуацію, пов’язану з агресивнішою Росією, є оборонною і пропорційною загрозі. Ми ясно дали зрозуміти, що не хочемо ніяких конфронтацій. Ми не хочемо нової Холодної війни. Ми працюємо, щоб створити більш конструктивні відносини з Москвою», – запевняє генеральний секретар НАТО. За його словами, необхідно прагнути до прозорості й передбачуваності цих відносин.

Klaus Brinkbäumer, головний редактор Spiegel