Замість уроків – птахофабрика. Діти працювали на бізнес нелегально?

Your browser doesn’t support HTML5

Харківських дітей залучали до роботи на птахофабриці

«Працюють без роби, без рукавиць, без масок, в тому, в чому з дому вийшли»

Харків – На Харківщині, в селі Охоче, що під Новою Водолагою, дітей спонукали до роботи на птахофабриці під час навчального дня, доки школяр не потрапив у реанімацію з анафілактичним шоком, обумовленим тяжкою алергією. Якщо в самому селі батьки та й вчителі дивилися крізь пальці на дитячу роботу на шкідливому для здоров’я виробництві, мовляв, не вештаються по вулиці та й школі допомагають, то правоохоронці після перебування підлітка в реанімації в коматозному стані заговорили про нелегальне використання дітей керівництвом фабрики, яка давно викликає занепокоєння у місцевих екологів.


В селі Охоче птахофабрика – то чи не головний заробіток для людей. У школі так само поступалися заняттями на користь курей, які несуться, бо фабрика спонсорує навчальний заклад, а підліткам виділяє гривню на кишенькові потреби. 16-річний Олег Білоус переконує журналістів, що вирішив підробити заради нових штанів.

«Захотів собі заробити на нові штани. Так, купив», – розповідає хлопець.

Місяць тому Олега безпосередньо з птахофабрики швидкою доправили до реанімації Нововодолазької районної лікарні. Як знепритомнів хлопець, бачила Оксана, яка працює на підприємстві.

«Він упав просто, аж посинів, почорнів, страшно. Зле йому стало саме на фабриці», – каже жінка.

В реанімації кілька годин витратили на те, щоб хлопця вивезти з анафілактичного шоку. Незабаром правоохоронці мають виголосити остаточну версію загострення алергії, яка спричинила шок – це реакція на кропиву чи на курячий послід – у великій кількості послід має токсичні властивості. Самі ж медики не беруться озвучувати причини вираженої алергійної реакції. При цьому директор департаменту охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації Олександр Галацан наголошує на небезпечних умовах роботи на птахофабриці, а тим паче для здоров’я юних організмів, що розвиваються.

«Якщо ми говоримо про птахофабрику – це елементи комбікормів, це пух і пір’я від самих птахів, і, я перепрошую, продукти виділення птахів мають свій запах і свої хімічні компоненти, які так само можуть бути причиною алергічних реакцій. Якщо дитину повернути в ті самі умови, може повторитися та сама реакція і навіть у більш вираженому вигляді», – пояснює медичний посадовець.

Мати потерпілого хлопця Юлія Білоус розповідає: лікарі у виписці Олега ніяк не зафіксували загострення алергії, написали про наявність вегето-судинної дистонії, мовляв, її син прийшов працювати на птахофабрику з тиском, хворим серцем тощо.

На кропиву була алергія, але не така, щоб аж призвело до анафілактичного шоку. Він пролежав у реанімації в комі майже чотири години
Юлія Білоус

«На кропиву була алергія, але не така, щоб аж призвело до анафілактичного шоку, щоб призвело аж до набряку. Він пролежав у реанімації в комі майже чотири години. Так, на фабриці є і аміак, там же кури», – розповідає мати.

В селі Охоче заробітчанство дітей від десяти років на птахофабриці тільки вітається. Олегова мати так само йому не суперечила, натомість раділа заробленій сотні за день.

Діти переносять тримісячних курчат з одного пташника у другий. Працюють без роби, без рукавиць, без масок, в тому, в чому з дому вийшли
Юлія Білоус

«Та це з давніх-давен. Мій син уже ходить років три, бере участь у переносці курей. Діти переносять тримісячних курчат з одного пташника у другий. Працюють без роби, без рукавиць, без масок, в тому, в чому з дому вийшли: в светрі, а він же може порватися, бо курей висмикують із клітки», – розповідає Юлія Білоус.

При цьому десятикласник Олег Білоус вдає, що той трагічний день на фабриці для нього був першим робочим.

Це перший раз був. Я в рукавицях був і в масці
Олег Білоус

«А я раніше не працював. Це перший раз був. Я в рукавицях був і в масці», – стверджує на мікрофони журналістів Олег.

Натомість експерти Головного управління Держпраці у Харківській області встановили: керівництво підприємства допустило до шкідливої роботи дітей, які ще не досягли 18-річного віку, порушуючи законодавство. Окрім цього, дітей не інформували про умови праці та шкідливі фактори виробництва. Неповнолітні не проходили медичний огляд і не мали визначеного робочого місця.

За словами речника Харківської обласної прокуратури Віти Дубовик, батьки дітей, які працюють на підприємстві, не бажають співпрацювати з правоохоронними органами, бо бояться втратити гроші для сім’ї.

Це основне місце роботи для багатьох місцевих жителів. Батьки не хочуть співпрацювати зі слідчими
Віта Дубовик

«Це підприємство, можна сказати, містобудівне, себто, це основне місце роботи для багатьох місцевих жителів. Батьки не хочуть співпрацювати зі слідчими. Для багатьох батьків, чомусь, ситуація, коли дитина замість навчання ходить на потенційно шкідливу роботу не тільки для здоров’я, а й життя, – це для них є нормальним», – повідомила Віта Дубовик.

В Охочевській середній школі вчителі не бажають визнавати, що спокійно відпускали з уроків дітей на заробітки.

У шкільний час наші діти на фабриці не працюють
Олена Єрмакова

«Моя дитина на фабриці не працює. У шкільний час наші діти на фабриці не працюють. З’ясовуйте це з батьками», – наголошує завуч школи Олена Єрмакова.

Керівник птахофабрики Микола Яковчук запевняє, що їхній комплекс дає оголошення про тимчасову роботу для всіх охочих, приходять жінки і з собою ведуть дітей. Зрештою, Яковчук не вважає за необхідне стежити, який вік у заробітчан.

«Та я зовсім не маю за цим стежити, розумієте. Я не ходжу на переноску курей, там є управитель, який стежить за цим. А де написано, що управитель має запитувати про вік? А у нас, відповідно до трудового законодавства, є з ними трудова угода», – відкидає звинувачення директор птахофабрики.

Разом з тим, за попередньою інформацією прокуратури, неповнолітні працювали без згоди батьків та без укладення трудових договорів. На думку експертів, розслідувати справу за участю неповнолітніх буде вкрай складно, через зацікавлення усіх сторін: фабрики і школи, між якими діє домовленість про взаємодопомогу, а також батьків і їхніх дітей, бо у родин немає іншого заробітку, як переносити крихітних курчат.