Львів давно міг збудувати сміттєпереробний завод, якби не «апетити» чиновників – фахівці

Грибовицьке сміттєзвалище, 30 травня 2016 року

Львівська влада домовляється з усією Україною про вивезення сміття

Львів – Що робити з Грибовицьким сміттєзвалищем, найбільшим в Україні полігоном твердих відходів? Чи не потоне Львів у смітті? На сьогодні з міста сміття вивозять у різні регіони України. Чи реально, щоб Львів таки збудував сміттєпереробний завод? Чому досі львівська влада не спромоглась вирішити цю проблему?

На сьогодні Грибовицьке сміттєзвалище закрите. Рятувальники досі шукають тіло еколога-інженера комунального підприємства, який 30 травня разом із трьома їхніми колегами потрапив під завали сміття. А ще важливо, щоб на полігоні не відновлювалась пожежа, як це трапляється, бо погасити вогонь нелегко. Наразі перевізники вивозять сміття у різні області. Але як довго це триватиме, чи вплине ситуація на зростання тарифів для львів’ян – ніхто не прогнозує.

Андрій Садовий

Міський голова Львова Андрій Садовий заявляє про те, що місто не може знайти ділянку під новий полігон твердих побутових відходів і сміттєпереробний завод. Оскільки місцеві громади лишень дізнавшись про таку ідею – одразу протестують. Андрій Садовий переконаний, що сміття переросло у політичний вимір і є питанням політичного торгу.

Поки обласна влада не прийме чітку позицію і не запропонує ділянку, доти це проблема. Нас загнали у кут
Андрій Садовий

«Поки що ми не маємо жодної ділянки, яка б була придатна для розміщення великого комплексу і можливості збудувати полігон. Ми очікуємо від області реальну пропозицію, щоб почати будівництво. Скільки працюю міським головою, я такої пропозиції не отримував. Лише кажуть: ось подивіться. Взагалі треба на законодавчому рівні ухвалювати закон у Верховній Раді, який би спрощував процедуру отримання ділянки для полігонів і цвинтарів. Бо коли це виноситься на обговорення, завжди є за і проти. Поки обласна влада не прийме чітку позицію і не запропонує ділянку, доти це проблема. Нас загнали у кут», – каже міський голова Львова Андрій Садовий.

Керівник Львівської ОДА в смітті політики не бачить

Тим часом голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка відкидає будь-яку політичну складову у сміттєвій проблемі. Очільник області повідомив Радіо Свобода, що місту запропоновано приблизно вісім ділянок, але міська влада зволікає і не спілкується з громадами.

Мова повинна бути будівництво сміттєпереробного заводу, бо ніхто не погодиться на сміттєзвалище
Олег Синютка

«Не можна з людьми спілкуватись через екран телевізора, треба йти до них і говорити, пояснювати, показувати. Немає ніякої політики, треба брати шуфлю і вигрібати сміття, а не робити політичні заяви. Я мав розмови з президентом і прем’єром, вони запитують, що потрібно. Ця проблема має вирішуватись на місцевому рівні, це господарське питання. Сьогодні мова повинна бути будівництво сміттєпереробного заводу, бо ніхто не погодиться на сміттєзвалище», – наголосив Олег Синютка.

Олег Синютка сім років поспіль був першим заступником міського голови Львова Андрія Садового і саме на його запрошення приїхав до Львова з Івано-Франківська. Чи реально, на його думку, було вже давно збудувати сміттєпереробний завод, чи звертались у мерію інвестори з пропозиціями?

«Це не була моя зона відповідальності, тому мені некоректно коментувати. А щодо можливостей, то вони завжди є, звернення стовідсотково були. Однак результат є такий, як є. Важливо сьогодні дивитись вперед і важливо не залишити місто з проблемою», – відповів Олег Синютка.

Львівська міськрада мала не одну реальну пропозицію від інвесторів збудувати сміттєпереробний комплекс і не лише за каденції Андрія Садового, але й його попередників, заявив Радіо Свобода кандидат географічних наук, еколог і громадський діяч Мирон Колодко, колишній депутат міськради. Він зауважує, що інвестори з Чехії пропонували бувати завод. А причиною відмови Мирон Колодко називає корупцію у місцевих органах.

Чеські компанії пропонували реальні проекти ще у 2004 році. Нині нагнітається ситуація, роблять другий Чорнобиль, це все зумисно, щоб підняти ціну на рекультивацію
Мирон Колодко

«Там завжди є корупційна складова і люди з-за кордону цього не розуміють. Коли ще головою міста був Любомир Буняк, то приїжджали інвестори. З десяти інвесторів лише один був потенційний. Чеські компанії пропонували реальні проекти ще у 2004 році. Ми б не мали проблем давно, а стосовно самого звалища, то працювали б над цим. Нині нагнітається ситуація, роблять другий Чорнобиль, це все зумисно, щоб підняти ціну на рекультивацію. Проблема нашого звалища – не екологічна, це проблема влади», – каже Мирон Колодко.

За його словами, міська влада зобов’язана шукати інвестора для будівництва сміттєпереробного заводу, але аж ніяк не створювати новий полігон, чергове сміттєзвалище, чого найбільше і бояться місцеві громади. Під що саме шукає місто ділянку – під сміттєзвалище чи завод? Оскільки чиновники говорять різне, тому люди їх не розуміють.

У мерії кажуть: реального інвестора не було

Народний депутат України від фракції «Самопоміч», радник міського голови Андрія Садового з інвестиційних питань Сергій Кіраль запевняє, що не було жодного інвестора, який би запропонував місту комплексний проект для вирішення проблеми зі сміттям. А він працював у міській раді з 2008 року і займався саме залученням інвестицій. Чому не вдалось збудувати сміттєпереробний завод, парламентар називає кілька причин.

Жодних інвестиційних пропозицій не було, які б стосувались комплексного підходу – закриття полігону, рекультивація його, побудова заводу. Ми не хотіли нічого принципово робити самі, розуміючи заполітизованість питання
Сергій Кіраль

«Ділянка і політика, яка була навколо цього, це інвестиційний клімат в країні, який не змінився, а ще й погіршився. Тому жодних інвестиційних пропозицій не було, які б стосувались комплексного підходу – закриття полігону, рекультивація його, побудова заводу. Ми не хотіли нічого принципово робити самі, розуміючи заполітизованість питання», – каже Сергій Кіраль.

За його словами проблема зі сміттям є проблемою не місцевого значення, а загальнодержавним питанням. Бо в Україні є понад шість тисяч сміттєзвалищ – усі вони потребують рекультивації і є потреба у сміттєпереробних заводах. Сергій Кіраль наголосив, що місто шукає нову ділянку під будівництво заводу.

Керівник асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес вважає, що сміття є прибутковим у всьому світі бізнесом і лише в Україні цьому заважають великі «апетити» чиновників, які від інвесторів вимагають «відкати». Причиною того, що Львів досі не спромігся збудувати завод і вирішити питання зі сміттям, за словами експерта, є не відсутність ділянки чи заполітизованість, а небажання місцевої влади, у тому числі і міських депутатів. Бо на смітті, каже, заробляють десятки різних ділків і щодня готівка осідає в кишенях.

Сміття перестало бути предметом затрат, воно стало товаром. Місто мало обрати сучасну технологію, щоб віддати на 20-30 років сміття. Були інвестори, були різні, з 43 інвесторів було кілька пропозицій, прийнятних для Львова. Поведінка міської влади важко піддається здоровому глузду
Зеновій Бермес

«Там навколо того крутяться величезні гроші, які, вочевидь, пливуть в кишені владі. ВО «Свобода», яка мала більшість у попередній каденції, і мер Садовий довели ситуацію до критичної. У 2006 році я почав займатись цією проблемою серйозно, нині змінились технології, які дозволяють робити переробку сміття безпечною. Можна було побудувати завод. Сміття перестало бути предметом затрат, воно стало товаром. Місто мало обрати сучасну технологію, щоб віддати на 20-30 років сміття. Були інвестори, були різні, з 43 інвесторів було кілька пропозицій, прийнятних для Львова. Поведінка міської влади важко піддається здоровому глузду. Міський голова пообіцяв побудувати завод ще у 2013 році, якщо область дасть ділянку. Але міська влада говорила про полігони, жодна громада під полігон не дасть території», – каже Зеновій Бермес.

На сьогодні міський голова Андрій Садовий і його фракція «Самопоміч» порятунок вбачають у позиції розміром 40 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку. Але спершу необхідно підписати угоду між урядом і банком про виділення 400 мільйонів євро для України загалом. Тоді вже парламент має ратифікувати кредит, на частину якого і може претендувати Львів.

Грибовицьке сміттєзвалище було чинним з 50-х років минулого століття і аж донині. Сюди звозили також і промислові відходи, серед них небезпечні – кислі гудрони (продукти переробки трансформаторної оливи, в якій 85% сірчаної кислоти). Термін експлуатації сміттєзвалища закінчився ще десять років тому, але цілковито його закрили після 30 травня, коли загинули рятувальники та еколог. Це – територія розміром 26 гектарів і височезні гори сміття. У 2007 році Львівська міськрада розірвала угоду з підприємством, яке проводило на сміттєзвалищі дегазацію. Власне, метан постійно спричинює пожежі на звалищі.

Якби не загибель людей, то проблема сміттєзвалища надалі не була б зауважена. Нині створена слідчо-оперативна група Генпрокуратури, Нацполіції та СБУ у Києві, яка перевірить діяльність комунального підприємства «Збиранка» та інших, які причетні до сміття у Львові.

На цю ж тему:

15.06.2016
Проблема зі сміттям у Львові стала політичною грою?

У Львові не знайшли місця для побудови сміттєпереробного заводу, і сміття везуть по всій Україні далі

08.06.2016
Пожежу на Грибовицькому сміттєзвалищі ліквідовують літаками

Львів не може впоратися самостійно зі сміттєзвалищем, яке продовжує горіти далі

06.06.2016
Cміття львів’ян стало проблемою самих львів’ян

У Львові немає чіткої позиції щодо закритого сміттєзвалища, вивезення сміття і побудови заводу далі

31.05.2016
«Ця біда давно могла статись» – активіст про рятувальників, яких накрила лавина сміття

Поблизу Львова шукають трьох рятувальників, які потрапили під величезний завал побутового сміття. Правоохоронці вивчають питання щодо ймовірного перебування під завалом четвертої людини далі