Ляшку і Тимошенко – по області, які не шкода? (Огляд преси)

Варто в області встановити повну владу політиків, заселивши їхніми прихильниками, а потім поцікавитись досягненнями

Головною темою, яку жваво продовжують обговорювати електронні ЗМІ – вихід Великої Британії з ЄС. Зокрема, дописувач сайту «Лівий берег» вважає, що Україна задля посилення безпеки повинна активніше шукати міжнародних союзників. Йдеться про об’єднання держав у Балто-Чорноморський союз для вирішення важливих проблем регіону та світу. Історія цього проекту сягає в глибину кількох минулих століть і завжди була пов’язана з двома основними гравцями – Україною і Польщею. Докладніше про це «Лівий берег» пише в матеріалі «Вихід Великої Британії з ЄС актуалізує ідею Балто-Чорноморської дуги».

Утім, як переконує дописувач сайту «Контракти», зараз у Великій Британії ті, хто активно пропагував вихід країни з ЄС, збагнули: одна справа тролити європейську владу, насолоджуючись оплесками публіки, інша справа – розрулювати ситуацію і нести за це відповідальність. Автор статті вважає доцільним і в Україні вибрати якусь область, яку не шкода, і встановити там повну владу Ляшка або Тимошенко, заселивши їхніми прихильниками. А потім десь через рік поцікавитись їхніми досягненнями. Хороший план, шкода, не робочий, констатує дописувач. Втім, території, де традиційно любили регіоналів і комуністів, схожий експеримент нині проходить, хоча і під іншим керівництвом, але внаслідок керівництва колишнього. Вийшло жорстоко, підсумовує дописувач сайту.

Пропонує не драматизувати ситуацію дописувач сайту «Главред», який вважає, що в середньостроковій перспективі навряд чи станеться глобальна континентальна геополітична катастрофа. А українцям не менш важливо зрозуміти: із Євросоюзу можна вийти без людських жертв. Європа цікава тим, що нікому себе не нав'язує. Не брязкає зброєю. Бо цивілізований західний світ, на відміну від «русского мира», давно не живе за кримінальною формулою: «Вхід – карбованець, вихід – два». На цьому «Главред» наголошує в публікації «Відставка ефективної бюрократії, або Чому Brexit засвідчив переваги західної цивілізації».

Досвід російської війни на знищення Української держави свідчить про слабкість української національної системи інформаційної безпеки, яка є нині суто оборонною, стверджує сайт «Главком». Інтернет-видання наголошує, що така позиція не приведе до перемог, адже на полі інформаційних битв незмінно в кращому становищі опиняється та сторона, яка демонструє активність і креативність дій. Кремлівський пропагандистський апарат створювався десятиліттями – з обкатуванням на військових конфліктах у Чечні, Південній Осетії, Абхазії, Придністров'ї, Криму. Але війну не закінчено, зазначає видання. Інформаційний фронт відкритий і працює. Відтак, є сенс вивчити тактику і стратегію дій противника, щоб почати проводити випереджувальні удари. Докладніше йдеться в статті «Смислові галюцинації Путіна. Як працює інформаційний фронт Кремля».

Питання доцільності державного фінансування партій аналізує експерт сайту «Коментарі». Наскільки бюджет України здатний це витримати, на яку діяльність потрібно виділяти державні гроші, як контролювати витрачання цих коштів керівництвом партій, і які санкції можуть бути? Про це йдеться в публікації «Ціна незалежності – про систему державного фінансування партій».

Про гуманність і привабливість пацифізму пише автор статті в інтернет-виданні «Лівий берег». Однак, на його думку, сьогодні пацифізм неефективний. Особисто ти можеш відмовитися вбивати собі подібних, зазначає автор. Однак, відмова від зброї, полегшує завдання іншій людині, яка хоче вбити тебе і твою сім'ю. Всевишній прийме твою жертву. Але – чи маєш право ти так жорстоко розпоряджатися життям своїх близьких? – запитує дописувач сайту.