Декомунізація в окупації

Деякі жителі окупованої території слово «декомунізація» сприймають як лайку. Вони вважають цей процес незастосовним в містах, де живуть. Кореспондент Радіо «Донбас.Реалії» побувала у вже перейменованому Верховною Радою місті Кальміуське (до травня 2016 року – Комсомольське) та дізналась, що жителі думають про зміну назви та чи знають взагалі про це.

– А квитки до Кальміуського є? – запитую у касі донецького автовокзалу.

– Це де? Наші автобуси туди не їздять – здивована касирка обурюється у відповідь.

– До Комсомольського дайте найближчий.

– П’ятдесят три рублі. Так ви ж хотіли до Кальміуського?

– Так це ж воно і є.

Верховна Рада перейменувала окуповане місто Комсомольське на Кальміуське. Однак самі містяни майже не знають про це. Серед десяти жителів тільки один чув про перейменування. Якщо в картах Google вести нову назву міста, то все одно знайдеться Комсомольське.

А от «Вікіпедія» знає, що Кальміуське – це місто районного значення в Донецькій області.

У Кальміуському ввечері не горить жодний ліхтар

У перехожого чоловіка запитую, чи чув він про перейменування. Він крутить пальцем біля скроні та каже: «Яка до біса декомунізація?! У нас ціле місто «військових», ввечері без ліхтарика з дому не вийдеш, та ще й воду зараз почали вимикати регулярно. Це треба вирішувати, а не бозна чим займатися». У Кальміуському дійсно ввечері не горить жодний ліхтар. Містянам, які живуть в окупації проросійських бойовиків, пояснюють: «щоб «ворог» не поцілив сюди».

– Чули про перейменування Комсомольського? – звертаюся до жінки поважного віку.

– На яке?

– Кальміуське.

– Тю…А ми до чого тут? Кальміус у нас не протікає. І взагалі, про яку декомунізацію може йти мова, якщо центральна вулиця носить прізвище Леніна. То їм нічим зайнятися, а в нас тут – війна і «комунізація», –злиться вона, – Найшла про що питати?! – пробурчала жителька Кальміуського та пішла далі.

Місцева підприємниця розповідає, що їй знайомі казали, що при отриманні водійських прав у Маріуполі вже записують нову назву. Втім, вона сама в червні їздила туди перероблювати банківські документи. «Як і раніше, надрукували Комсомольське».

– Однак це ж не робиться за один день?! Потрібно два-три роки. У людей документи на власність, прописки. Потрібно почекати трохи, – резюмує жителька Кальміуського.

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)