Українські жінки на передовій боротьби за Україну (світова преса)

Американський тижневик Newsweek пише про українських жінок, які воюють на сході України у лавах українського війська та в добровольчих підрозділах. Німецький часопис Sueddeutsche Zeitung пише про 25-річчя діяльності фонду «Допомога Україні» у німецькому місті Дахау. Найпопулярніше видання іспанського регіону Каталонія La Vanguardia повідомляє про серйозні проблеми з організацією та проведенням конкурсу «Євробачення-2017» у столиці України.

Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek друкує матеріал «У світі українських жінок-воїнів». Автор матеріалу Деміен Шарков наводить приклад українки Лєри Бурлакової, яка приїхала на Донбас 2014 року як журналістка, аби повідомляти про бойові дії між українським військом та проросійськими сепаратистами. Через тиждень роботи у Пісках, як пише американський тижневик, Бурлакова вирішила, що цього недостатньо. Вона хотіла боротися за свою країну. Бурлакова каже, що не могла стояти осторонь. І от 30-річна Бурлакова поїхала до Києва, звільнилась з роботи і повернулась у Піски вже бійцем. Нині Бурлакова служить командиром мінометного підрозділу з 5 вояків. Тижневик зазначає, що попервах український уряд не дозволяв жінкам нести службу на передовій, і всі ті 17 тисяч українських жінок, які на той час проходили службу в українському війську, могли лише виконувати роль медичних сестер, інженерів та адміністраторів. Сотні українок, які хотіли воювати за свою країну, змушені були долучатися до, як пише видання, націоналістичних збройних формувань, які одразу надавали жінкам право воювати на фронті. Американський тижневик додає, що у минулому році Бурлакова воювала разом з добровольцями «Правого сектору». У вересні цього року американська фотожурналістка Сара Блесенер провела два тижні з бійцями «Правого сектору», а також інших українських підрозділів на сході України. Перше, що вона відзначила, це наскільки багато дівчат і молодих жінок є поміж українських бійців. Всі вони, як пише тижневик, виконують ті самі завдання, що й чоловіки, і виглядають неймовірно сміливими.

Newsweek пише, що у червні цього року українське Міністерство оборони врешті дозволило жінкам, на зразок Бурлакової, бути на фронті снайперами, розвідницями та наводчицями важких озброєнь. Тижневик додає, що Бурлакова зараз офіційно зареєстрована як боєць українського війська і отримує відповідну зарплатню. Сама Бурлакова каже, що на початку війни ніхто не зважав на ці деталі. Американська фотожурналістка Сара Блесенер також відзначила, що багато жінок, які долучились до українських підрозділів на сході, увійшли до лав, скажімо, «Правого сектору», зі своїми партнерами, тоді як інші познайомились зі своїми хлопцями та чоловіками вже несучи службу в українських підрозділах. Проте не всі ті стосунки виживають на війні. Тижневик зазначає, що наречений Бурлакової загинув у січні, підірвавшись на міні. Бурлакова була просто спустошена його загибеллю, проте каже, що воюватиме доти, доки не закінчиться ця війна. Бурлакова каже, що не залишить Донбас, тому що кожен метр землі тут полито кров'ю українських вояків. Вона додає, що багато з її побратимів походять з місцевих населених пунктів, захоплених бойовиками. Тому Бурлакова каже, що не поїде додому доти, доки її побратими не зможуть повернутися у свої домівки на сході.

«У світі українських жінок-воїнів, які борються з сепаратистами на сході України»

Часопис Німеччини Sueddeutsche Zeitung публікує матеріал «25 років фонду «Допомога Україні»: коли ті, що допомагають, стають друзями». Тут йдеться про святкування 25-річчя співпраці місцевого відділення Червоного Хреста Німеччини у місті Дахау з українським Червоним Хрестом. Відділення німецького Червоного Хреста міста Дахау надіслало за ці 25 років близько 90 автоколон з гуманітарною допомогою Червоному Хресту в Івано-Франківську. Все це, за словами німецького видання, допомогло суттєво поліпшити умови надання соціальної та медичної допомоги у цьому регіоні України. Газета додає, що з нагоди 25-річчя плідної співпраці двох регіональних відділень Червоного Хреста у Німеччині та в Україні у місті Дахау було влаштовано урочисте святкування у місцевому ресторані Waldfrieden за участі української делегації, яка складалась з 6 осіб. Видання пише, що українські та німецькі колеги тепер стали добрими і близькими друзями. Представниця України Іванна Сабо, яка очолює відділення Червоного Хреста у місті Ужгороді, виступаючи на урочистій події, наголосила, що україно-німецька співпраця у цій царині не лише стосується Івано-Франківська, а й розповсюджується також на регіон Закарпаття. Німецька газета також зазначає, що цілу справу постачання гуманітарних конвоїв в Україну у місті Дахау започаткували лікар Гельмут Талер та член Червоного Хреста Ганс Рамштайнер.

Sueddeutsche Zeitung пише, що місцеві лікарі Вольфганг Ердманн та Гергард Біркгофер заснували на Івано-Франківщині перший відділ догляду за передчасно народженими немовлятами, що, у свою чергу, помітним чином зменшило показники дитячої смертності у цьому регіоні України. Часопис додає, що, попри погані дороги та брак соціальної та медичної допомоги, німецькі члени Червоного Хреста завжди зустрічали українців, які були сповнені надією на покращення ситуації у їхній країні. Газета повідомляє, що відділ закордонної допомоги у Червоному Хресті міста Дахау складається з 20 волонтерів, які організовують збирання допомоги для України, завантажують автомобілі, самі супроводжують або навіть самі керують вантажівками. Часопис зазначає, що за останнє десятиріччя допомогу Україні було розширено, навіть за умов щорічних скорочень бюджету. Німецьке видання пише, що відділ німецького Червоного Хреста у Дахау щороку відправляє до чотирьох гуманітарних конвоїв в Україну, тому що, як вказує газета, становище, у якому живе більшість населення України, і надалі залишається незадовільним, надто беручи до уваги вплив бойових дій, які точаться на сході країни. З останніх благочинних справ в Україні, які зробили німецькі друзі українців, часопис згадує облаштування кількох медичних кабінетів та приймалень зубних лікарів, допомога з каретами швидкої допомоги та лікарняними ліжками. Все це було зроблено для дитячого санаторію у Яремчі, а також дитячого туберкульозного диспансеру у Ворохті.

«25 років фонду «Допомога Україні»: коли ті, що допомагають, стають друзями»

Періодичне видання іспанського регіону Каталонія часопис La Vanguardia публікує статтю «Євробачення-2017» на межі скасування». У підзаголовку зазначається, що серйозна криза фінансування суспільного телебачення в Україні ставить під загрозу проведення пісенного конкурсу в столиці України. У матеріалі йдеться про те, що відставка голови Національної телекомпанії України Зураба Аласанії та проблеми з фінансуванням Суспільного телебачення стали холодним душем не лише для поціновувачів «Євробачення», але також і для організаторів конкурсу «Євробачення-2017» у Києві, який перебуває, на думку каталонського видання, під загрозою скасування. Серйозні проблеми з організацією і проведенням фіналу пісенного конкурсу «Євробачення» в Україні, а також брак належного фінансування НТУ, які були досі лише на рівні чуток, матеріалізувалися з відставкою Аласанії, який визнав, що компанія перебуває у серйозній фінансовій кризі.

La Vanguardia пише, що місцева українська преса зазначає, що відставка Аласанії також пов'язана з браком державного фінансування проведення конкурсу «Євробачення-2017» у Києві. Каталонський часопис вказує, що Аласанія зіскочив з корабля, який, як виглядає, іде на дно з усім своїм екіпажем. Видання повідомляє, що колишній керівник НТУ вже мав досить урізань українським урядом фінансування компанії. Українська влада виділила лише 7 мільйонів євро для проведення «Євробачення-2017» у Києві, що є, як пише іспанська газета, лише однією шостою з того, що необхідно для організації і проведення цього заходу, мінімальний кошторис якого має становити 40 мільйонів євро. Лише зарплатня продюсера конкурсу ставить 10 тисяч євро на місяць, але, за словами Аласанії, український уряд удає, що зовсім цього не усвідомлює. І це навіть за умов того, що продюсер погодився скоротити свою платню вполовину. Насамкінець каталонський часопис повідомляє, що Європейський телерадіомовний союз (EBU) висловив впевненість, що Україна зможе вирішити всі фінансові проблеми, пов'язані з фінансуванням проведення конкурсу «Євробачення-2017».

«Євробачення-2017» на межі скасування. Тертя і євродрама на повну»