У НАТО та ЄС хвилюються не тільки через вибори (брюссельські записки)

Ілюстраційне фото. Учасник демонстрації проти «Брекзиту», Лондон, червень 2016 року

Рікард Юзвяк

Вибори, які відбудуться цього року в низці європейських країн, стали предметом особливої уваги в пресі, оскільки вони здатні призвести до трансформації Євросоюзу і його відносин з сусідами та союзниками. Популістська реакція, яка призвела до «Брекзиту» і перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США (а до цього – до грецької боргової кризи), ймовірно, охопить всю Європу.

У березні вибори відбудуться в Нідерландах, і перемога на них цілком може дістатися націоналістичній антиісламській «Партії свободи», яку очолює Герт Вілдерс. В цьому випадку парія матиме серйозний вплив при формуванні коаліційного уряду.

Французи обиратимуть президента в квітні і травні, причому очільниця «Національного фронту» Марін Ле Пен впевнена, що їй вдасться пройти до другого туру.

Марін Ле Пен

У вересні в Бундестазі опиниться популістська партія «Альтернатива Німеччини», що послабить позиції Анґели Меркель і навіть призведе до відставки канцлера, яка стала для багатьох головним політичним обличчям нинішнього Євросоюзу.

Однак цим список вагомих подій 2017 року не вичерпується. Дипломати, воєначальники і євробюрократи ламають голову над тим, як в результаті зміниться Євросоюз, а можливо, і НАТО. На думку низки експертів, вони можуть стати набагато менш відкритими і передбачуваними.

29-й член НАТО?

Найбільшою зустріччю в Брюсселі цього року, швидше за все, стане весняний «саміт Трампа». Це буде офіційна зустріч голів країн-членів НАТО, щоб привітати Дональда Трампа в Європі і ознайомити його з діяльністю альянсу. Аналогічні зустрічі відбувалися після обрання Барака Обами і Джорджа Буша-молодшого, однак цього разу дипломати і лідери НАТО, ймовірно, будуть нервувати набагато сильніше.

Дональд Трамп

Чи не відмовиться Трамп від зобов'язань щодо захисту східних кордонів НАТО? Що він думає про Афганістан? Наскільки він близький до Володимира Путіна? Ці запитання зазвучали відразу після виборів, і саме на цій зустрічі європейці зможуть зрозуміти, чого домагається Трамп.

Точна дата «саміту Трампа» поки не визначена, тому що керівництво НАТО хоче поєднати його з відкриттям нового штабу альянсу. Будівництво будівлі вартістю в мільярд євро почалося в 2010 році і закінчиться через кілька місяців. Можлива присутність Трампа на цій церемонії надає їй особливого колориту: американський президент, відомий багатомільярдними проектами в галузі нерухомості, не раз заявляв про те, що збирається радикально переглянути зобов'язання США перед партнерами по НАТО з економічної точки зору.

Приблизно в цей же час Чорногорія, швидше за все, стане 29-м членом альянсу (проте це рішення ще має бути ратифіковане низкою його членів, зокрема США). Жоден з дипломатів, з якими Радіо Свобода спілкувалося, не побачив для цього серйозних перешкод, однак в цілому атмосфера знервована. Чорногорська влада звинуватила кількох росіян у спробі дестабілізувати ситуацію в країні в день жовтневих виборів. Чи могло це бути відчайдушним зовнішнім втручанням з метою зірвати вступ до НАТО, і якщо так, чи слід чекати нового? Якою б не була відповідь на це запитання, зрозуміло одне: інших нових членів ні НАТО, ні ЄС не будуть приймати ще довго.

Відцентрові сили

До кінця березня повинні розпочатися переговори щодо «Брекзиту». Очікується, що вони розтягнуться щонайменше на два роки і заберуть багато часу і сил у дипломатів Британії та Євросоюзу, а також можуть на тривалий час зробити Брюссель замкнутим і беззубим. Поки незрозуміло, який ефект ці переговори матимуть для санкції Євросоюзу щодо Росії. Термін нинішніх санкцій закінчується в липні. Чи будуть вони продовжені?

Суперечки між членами альянсу, напевно, звернуть на себе увагу на двох заходах на початку 2017 року. До кінця лютого Єврокомісія хоче отримати від Польщі пояснення з приводу верховенства права в цій країні, особливо в тому, що стосується діяльності Конституційного суду. Ця битва точиться відтоді, як там у 2015 році прийшла до влади консервативна партія «Право і справедливість». Слід очікувати, що Польща проігнорує вимоги Єврокомісії, проте уникне санкцій, оскільки на її стороні такі країни, як Угорщина. Багато хто буде вважати це перемогою неліберальних демократій з числа східних членів Євросоюзу і останнім ударом по тих, хто виступав за його розширення і наводив Польщу як приклад успішної інтеграції колишньої країни з Варшавського договору в західний політичний мейнстрім.

Окрім того, Польща може зіграти ключову роль, коли справа дійде до продовження мандата голови Європейської ради Дональда Туска на наступні 2,5 роки. Рішення про це, швидше за все, буде ухвалене на березневому саміті ЄС. Головний опонент Туска в Польщі Ярослав Качинський з партії «Право і справедливість» уже дав зрозуміти, що не підтримуватиме переобрання свого співвітчизника. Туск все одно може бути обраний кваліфікованою більшістю, проте ситуація в цілому може послабити позиції цього одного з найбільш різких критиків Путіна в Брюсселі на ключовому етапі російсько-європейських відносин.

Дональд Туск

У відносинах між Москвою і Брюсселем важко припустити настання повноцінної відлиги в найближчій перспективі. Однак можна очікувати, що навесні Єврокомісія і російський «Газпром» дійдуть згоди про те, як російський газовий гігант буде працювати на єдиному європейському ринку. У 2015 році Єврокомісія звинуватила «Газпром» у завищенні цін для клієнтів в Центральній і Східній Європі і несправедливому блокуванні конкурентів. Москва постарається уникнути великих штрафів і може дозволити переконати себе в необхідності дотримуватися відповідних правил Євросоюзу в брюссельській інтерпретації.

Збовтати, а не змішувати

25 березня лідери ЄС зберуться в Римі, щоб відзначити 60-річчя підписання договору, який поклав початок Європейському економічному співтовариству, попереднику ЄС. Очікується, що вони визначать чіткі перспективи подальшого розвитку блоку. Однак, не менш ймовірно, що ця зустріч перетвориться на суперечки про міграційні квоти і заходи щодо розв'язання економічних проблем Євросоюзу.

У листопаді питання східної політики ЄС будуть обговорюватися на саміті «Східне партнерство» в Брюсселі. Грузія і Молдова вже підписали угоди про співпрацю з НАТО, те ж саме зробить і Україна, якщо парламент Нідерландів в січні або лютому проголосує за ратифікацію цього документа. Навесні Євросоюз скасує візи для громадян Грузії, Молдови та України.

До літа ще один «східний пантер» ЄС – Вірменія – повинна закінчити переговори щодо партнерства за винятком зони вільної торгівлі. Приблизно тоді ж переговори про аналогічну угоду розпочне Азербайджан. Однак поки не цілком зрозуміло, що ще ЄС може запропонувати своїм «східним партнерам» і в чому сенс такого партнерства.

Однак найбільшою новиною може стати поява на саміті білоруського президента Олександра Лукашенка, який багато років був там persona non grata. Ухвалене в лютому рішення про скасування санкцій проти Лукашенка і ще 169 білоруських чиновників (і кількох оборонних компаній) викликало критику з боку білоруських опозиціонерів, які нагадали про арешти та інші репресії білоруського режиму щодо політичних супротивників.