Підвищення тарифів: чи буде продовження у 2017 році

Київ – З 1 лютого в Україні зростають тарифи на водопостачання для всіх споживачів та на електроенергію – для підприємств і організацій. А через місяць вартість електроенергії має збільшитися для населення, про це повідомляє Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг. Експерти пояснюють, що цього року тарифи на житлово-комунальні послуги зростатимуть, зокрема через можливі коливання курсу гривні та імовірне збільшення вартості імпортного газу. Тоді як представники енергогенеруючих компаній та частина експертів називають систему утворення тарифів в Україні непрозорою та нелогічною і вбачають у подальшому підвищенні вартості газу ризик для економіки. Водночас віце-прем’єр Павло Розенко запевняє, що для підвищення тарифів на газ та житлово-комунальні послуги в Україні у 2017 році немає економічних підстав.

Cьогодні немає жодних підстав говорити про збільшення в поточному році тарифів на ЖКГ або газ. Про це заявив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, повідомляє «Урядовий портал».

«Я певен, наразі не існує економічних передумов підвищувати ціни на газ, електроенергію та послуги житлово-комунального господатства (ЖКГ). Станом на кінець січня я не бачу ніяких мотивів для підняття цін на газ і ЖКГ-послуги протягом 2017 року. Не треба лякати людей! Коли прийде час, уряд не ховатиметься, а відкрито сповістить українців про підняття тарифів», – стверджує він.

«Але, на мою думку, нинішня ціна на газ вже відповідає європейській і економічно обґрунтована. Підвищувати далі її вже немає куди», – наголосив віце-прем’єр-міністр.

Українські медіа і користувачі соцмереж активно відреагували на цю заяву.

Павло Розенко також зауважив, що у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року до 3200 гривень розмір призначених субсидій не переглядатиметься – до нового опалювального сезону.

Раніше міністр палива та енергетики Ігор Насалик припускав, що деякі тарифи у 2017 році можуть навіть знизитися, за умови конкуренції на ринку газу в Україні. Україна рухається до такої конкуренції, запевнив Насалик під час зустрічі з німецькими експертами з розвитку газового ринку.

Утім, у Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг – інше бачення ситуації. Так, уже з 1 лютого в Україні подорожчають послуги з водопостачання та водовідведення, від 9 до 35%, залежно від того, чи вже підвищували ціни на воду в конкретному місті останнім часом. Відповідне рішення НКРЕКП ухвалила 25 січня.

Відкрите засідання НКРЕКП, на якому були затверджені підвищені тарифи на водопостачання

Крім цього, з 1 березня має зрости вартість електроенергії для населення. Чинний тариф за умови споживання менше 100 кіловат-годин на місяць зросте з 71,4 копійки до 90 копійок за кіловат-годину. Для тих, хто споживає більше 100 кіловат-годин, електроенергія подорожчає з 1 гривні 29 копійок до 1 гривні 68 копійок. Це мало би бути останнє підвищення тарифів, яке Нацкомісія передбачила в рамках поетапного наближення тарифів до ринкового рівня, про яке ідеться в постанові цього органу № 220 від 26 лютого 2015 року. Для промислових споживачів – електроенергія дорожчає з лютого.

Утім, таке зростання може бути не останнім, адже тарифи взаємопов’язані між собою, стверджує колишній член правління НКРЕКП Андрій Герус. За його словами, подорожчання електроенергії тягне за собою збільшення вартості водопостачання (адже електроенергія живить насоси й обладнання з водопідготовки). Окрім того, якщо в минулорічному бюджеті були закладені нижчі показники вартості імпортного газу, то в новому фінансовому документі країни вони суттєво зросли (зі 185 до 245 доларів за тисячу кубометрів). Дорожчий газ означатиме більшу вартість тепла та гарячої води для населення, визнає експерт.

Додаткових потреб підняття тарифів на електроенергію для населення не повинно бути. Але тарифи для промислових та комунальних споживачів є завищеними
Андрій Герус

«Для якихось тарифів є підстави для підвищення, для якихось – ні. Додаткових потреб підняття тарифів на електроенергію для населення не повинно бути, наразі вони більш-менш адекватні. Але тарифи для промислових та комунальних споживачів є завищеними. Якби електроенергія для них була дешевшою, то не треба було б вести мову про подорожчання водопостачання», – стверджує Андрій Герус.

За його словами, у цих умовах заяви посадовців про те, що у 2017 році комунальні тарифи не зростатимуть, є необґрунтованими.

Хто і що впливає на українські тарифи?

Наразі український уряд визначає лише вартість газу для споживачів, решту житлово-комунальних тарифів визначає НКРЕКП, з урахуванням інформації від комунальних та теплогенеруючих підприємств.

Чинна система утворення тарифів в Україні є непрозорою та нелогічною, оскільки ніхто не підводить найпростішого «енергетичного балансу» країни: обсягу і вартості всіх спожитих енергоресурсів та обсягів наданих комунальних послуг, пояснює Іван Плачков, голова наглядової ради «Київенерго».

Вони мають бути прозорими, оскільки ідеться про послуги, які надають природні монополії
Іван Плачков

«Тарифна політика України є алогічною. Я працюю в енергетиці понад 40 років, але не можу зрозуміти, за якими принципами формуються тарифи. Вони мають бути прозорими, оскільки ідеться про послуги, які надають природні монополії», – наголошує Плачков.

Він уточнює, що на його думку, тарифи на газ в Україні є завищеними, і саме це призводить до підвищення вартості тепла і гарячої води, а також певною мірою – до збільшення тарифів на електроенергію, адже ТЕЦ у великих містах часто виробляють електроенергію та тепло з газу.

Радіо Свобода звернулося за роз’ясненнями до голови НКРЕКП Дмитра Вовка, однак на момент виходу публікації він не знайшов можливості дати коментар.

Утім, на своєму сайті Нацкомісія доводить, що схема формування тарифів є зрозумілою та прозорою.

Інформація із сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

Сергій Дяченко, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова, голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів, так само, як і Розенко та Насалик, не бачить підстав для підвищення тарифів з точки зору собівартості комунальних послуг та електрогенерації.

Девальвація, інфляційні якісь моменти, вартість світової нафти, яка тисне на підвищення цін на газ, ціна на вугілля – всі ці фактори можуть суттєво вплинути на ціну енергоносіїв, відповідно на вартість комунальних послуг
Сергій Дяченко

«Принаймні те, що декларували виробники, ми повністю покриваємо, враховуючи всі компоненти виробництва. Водночас ті фактори, що не стабільні (це зовнішні чинники): девальвація, інфляційні якісь моменти, вартість світової нафти, яка однозначно тисне на підвищення цін на газ, найнеприємніше – ціна на вугілля, яка буде залежати від ситуації в зоні АТО. Всі ці фактори можуть суттєво вплинути на ціну енергоносіїв, відповідно на вартість комунальних послуг», – пояснює експерт неоднозначність ситуації.

Водночас він прогнозує, що до весни українцям «не слід очікувати якихось радикальних змін» щодо цифр у платівках.

«Опалювальний сезон вже пройшов свій екватор у нас залишаються два місяці,причому один з них холодний, а березень вже помірний», – сказав експерт.

Тарифи визначатиме «боротьба між монополістами і популістами» – експерти

Зрештою, як розвиватиметься ситуація з тарифами – за умови, що в частини урядовців є розуміння, що їх «підвищувати немає куди», а в НКРЕКП є затверджені плани зростання тарифів та прив’язка їхньої вартості до ринкових цін на газ у світі та курсів валют?

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар говорить про існування в українській владі двох основних точок зору, які можуть вплинути на ситуацію.

Мала би бути конкуренція на газовому ринку України, яка би знижувала ціни. Але нині її немає, і ціни встановлює регулятор, який мав би бути незалежним
Михайло Гончар

«Віце-прем’єр Розенко має «соціальний кут бачення». Бо минулорічне підвищення тарифів вже стало великим тягарем для споживачів і для бюджету – через механізм субсидій. Тому такою є логіка Розенка: підвищувати далі немає куди. Але є логіка ринку, – визнає експерт. – Ідеться про ймовірне підвищення вартості імпортного, а також корельованого з ним вітчизняного газу. Мала би бути конкуренція на газовому ринку України, яка би знижувала ціни. Але нині її немає, і ціни встановлює регулятор, який мав би бути незалежним. Тут і буде поле зіткнення: соціальний блок уряду – за зниження тарифів, компанії-монополісти – за підвищення. Якщо уряд «умиє руки» – підвищення виллється у протести, у проблеми монетизації субсидій, а це шлях до колапсу. У влади має вистачити глузду не вдовольняти забаганок щодо тарифів як монополістів, так і популістів, готових знизити їх і «вернути все назад».

Водночас Гончар визнає, що український «Нафтогаз» був дефіцитним, і створював значне навантаження на бюджет, якого завдяки нинішньому рівню тарифів немає. Однак подальше подорожчання газу призведе до намагань влади і далі «вирішувати проблему коштом споживачів», не виключає експерт.

Вихід Михайло Гончар вбачає в політиці енергоефективності з паралельним нарощуванням видобутку українського газу.

Це допоможе зменшити залежність України від імпорту та зекономить бюджетні кошти, а з іншого боку – зменшить вартість комунальних послуг для українців за рахунок ефективнішого використання енергії.

Такі підходи озвучує й експерт з енергоефективності «Реанімаційного пакету реформ» Святослав Павлюк. Основою такої роботи він вважає проведення моніторингу енергоспоживання будівель та подальшу термомодернізацію, яка здатна зменшити витрати на утримання житла та соціальних об’єктів щонайменше вдвічі.