Широкомасштабна війна з Росією малоймовірна (Огляд преси)

Військові навчання на Чернігівщині. Гончарівський полігон, 10 вересня 2016 року

Захід почав реалістично оцінювати Росію, її загрози і перспективи. Він уже не намагається налагодити відносини з Москвою будь-якою ціною. Періодично ставить її на місце. Сьогодні світ більше готовий до можливої російської агресії, ніж три роки тому. Як переконує експерт тижневика «Країна», небезпека широкомасштабної війни з Росією менш імовірна, ніж два-три роки тому. Українська влада це відчуває. Тому й перешла до радикальніших кроків, серед яких заборона російських соціальних мереж. Ще одна причина рішучих дій Петра Порошенка – умовний старт президентської кампанії. Він сформулював її майбутні тези. Мобілізує негативно налаштований до Росії електорат. Цього вистачить для перемоги, зазначає видання. Бо у цій ніші немає сильних лідерів. Юлія Тимошенко прагне об’єднати всіх соціально невдоволених. Порошенко ж задає принципово інший вектор дискурсу – довкола національної самоідентифікації та геостратегічного вибору України. Намагаються існувати в паралельних реальностях. Про те, у кого більше шансів на перемогу, в тижневику «Країна» аналізує політолог Петро Олещук. Заголовок матеріалу – «Порошенко почав президентську кампанію».

Газета «День» нагадує, що рівно три роки тому українці обрали президентом Петра Порошенка. Очікування в суспільстві були неймовірними. Про те, наскільки вони справдилися, що вдалося і на чому президентові варто зосередитись, розмірковують експерти газети. Вони наголошують, що ще з 1990-х років схід і захід України штучно протиставлялися один одному. За цим стояли як вузькопартійні інтереси окремих сил, так й інтереси сусідньої держави. На жаль, досі не досягнуто консолідації суспільства. Більш того, триває політика, спрямована на сіяння розбрату. Робиться це досить кваліфіковано, грамотно й системно, з використанням ЗМІ, соціальних мереж та інших засобів суспільної комунікації. Україну треба об’єднати і консолідувати. Саме це може не лише дати поштовх до якісних змін, а й для перемоги на фронті, наголошує газета у статті «Очікування і зміни».

У цьому ж числі «День» нагадує, що півроку тому набула розголосу інформація про схему, за якою українців змушували розповсюджувати або виготовляти наркотики в Росії. Газета пише, що патологічна незацікавленість російських правоохоронців у розслідуванні заяв жертв торгівлі людьми може свідчити про їхні зв’язки з наркобізнесом. Про шість складнощів «справи наркокур’єрів» «День» розповідає в статті «Позиція Росії така, що потерпілі – злочинці».

Газета «Україна молода» констатує, що минає друга річниця, відколи країну декомунізували. З вулиць українських міст зникли радянські назви, а на мапі України вже майже не знайти населеного пункту, названого на честь комуністичних лідерів. У рамках декомунізації зникла радянська символіка, а з місцевих площ забрали пам’ятники радянських вождів. До другої річниці декомунізації в Києві вирішили створити Музей монументальної пропаганди СРСР. Докладніше про нього йдеться в матеріалі «Прилаштування ідолів».