Нові виборчі правила – це першочергова реформа для України, переконує дописувач газети «Україна молода». Він вважає, що сьогодні мажоритарна система стала фундаментом руйнації українського парламентаризму і побудови олігархічної системи в Україні. Адже олігархічна влада неодноразово саме за рахунок мажоритарників утворювала більшість у Верховній Раді, хоча за рейтингами програвала тодішній опозиції. Автор стверджує, що саме «мажоритарка» спотворила в Україні поняття «вибору», асоціюючись переважно з підкупом у вигляді дитячих майданчиків, продуктових наборів чи незначних грошових винагород. Відтак мішана система виборів має поступися місцем новим пропорційним правилам, зафіксованим у Виборчому кодексі. Питання в тому, чи спроможна на ці революційні зміни нинішня Верховна Рада, зазначає видання у статті «Прощавай, гречко!».
У цьому ж числі «Україна молода» аналізує, чому МВФ не привіз в Україну черговий транш, а лише зосередився на інспектуванні українського бюджету. Видання пише, що головна проблема української влади полягає в тому, що у співпраці з МВФ вона традиційно метушиться між табором розумних і красивих. Бути розумним означає виконати взяті на себе зобов’язання, а бути красивим – не зіпсувати остаточно імідж перед виборами і не впасти в очах електорату. Поєднати і те, і друге доволі проблематично, зазначає газета. Хоча уряд Гройсмана й демонструє немислиму еквілібристику, досягти виконання обох завдань поки не вдається. Саме через це черговий транш МВФ цього року Україні, ймовірно, не «світить», припускає дописувач. Заголовок публікації – «Дай мільярд».
А в матеріалі «Павуки з Луганська» газета «Україна молода» розповідає, як ватажки угрупування «ЛНР» зіштовхнули підлеглих у збройній боротьбі за посаду так званого «міністра МВС» цього угруповання.
Газета «День» пише про необхідність переозброєння українського війська сучасним високотехнологічним озброєнням та новими зразками військової техніки. Однак, як зауважує експерт видання з питань оборони та безпеки Ігор Кабаненко, не слід технології війни розуміти у суто «металевому» вимірі, тобто як новітнє озброєння. Це також і мистецтво ведення війни, тобто стратегія досягнення перемоги та її практична реалізація. Адже сучасна війна нелінійна, прихована й безладна. І тут стратегічно перемагає той, хто діє нестандартно й непередбачувано. Докладніше про стратегію перемоги експерт розповідає в матеріалі «Не металом єдиним…».
Деякі політики звинувачують закарпатців у сепаратизмі і пов’язують це з використанням на Закарпатті угорської символіки. Проте очільник Закарпатської області Геннадій Москаль вбачає в цьому не сепаратизм, а політиканство. Свою позицію він обґрунтовує в газеті «Голос України» в публікації «Геннадій Москаль: «Закарпатський сепаратизм існує тільки у головах деяких політиків, на самому Закарпатті його немає».