Amos Chapple
Дружина вірменського селянина хотіла льох для картоплі, та коли чоловік почав його копати, він просто не зміг зупинитися.
У 1985 році дружина Левона Аракеляна попросила свого тоді ще 44-річного чоловіка викопати льох під їхнім будинком у селі Аріндж (зараз це околиця столиці Єревана), щоб зберігати картоплю у прохолоді.
Але, як казав професійний будівельник, як тільки він почав копати, камінь «затягнув його».
Протягом наступних 23 років він спорудив цілий підземний світ, використовуючи лише зубило і молот.
Спочатку поступ був повільним, поки Левон пробивався крізь твердий чорний базальт.
Але коли Левон заглибився на кілька метрів під поверхню, він натрапив на м’якший туф, і його робота значно прискорилася.
Податливий, як масло, вулканічний камінь полегшив його роботу, і тоді він вирішив почати експериментувати з оздобленням.
Працюючи щонайменше по 18 годин щодня, Левон вирубав цілі кімнати, коридори та сходи, що сягали понад 20-метрової глибини.
Селянин мав багато часу, та мало грошей, тож більшість прикрас зроблені з усього, що траплялось під руку.
Левон помер у 2008 році. Свої рукотворні світлиці він залишив дружині Тосі (на фото), яка зараз керує музеєм для туристів, що заїжджають подивитися.
Тут і подерті валянки, в яких її чоловік працював під землею…
…і зубила і молоти Левона, якими він працював.
Тося показує відра, якими Левон виносив уламки каменю.
Тонни каміння, вирубаного зубилом Левона, передали місцевим будівельникам, які використали його для будівництва.
Тося каже, що вона та Левон – а він, як вона пригадує, мав «приголомшливе почуття гумору», – часто сварилися через його захоплення. «Він втратив здоров’я через цю яму», – сказала вона Радіо Свобода.
Тося каже, що їй сумно, коли вона спускається в цей підземний світ, вирубаний її покійним чоловіком. Але вона також відчуває і вдячність: «Я пишаюся тим, що він залишив мені і нашим онукам. Це справжній дар».