Війна і бізнес: Росія збільшує імпорт до України

Росія нарощує продаж своїх товарів до України, причому російський імпорт більш ніж удвічі перевищує експорт українських товарів до Росії, повідомляє український Держстат. Це відбувається попри російську окупацію Криму та збройну агресії проти України на Донбасі.Частина експертів стверджує, що нарощування російського імпорту пов’язано передовсім зі зростанням світових цін на сировину та енергоресурси, які купує Україна. Однак інша частина – стверджує, що українська влада вже не дбає про мінімізацію торгівлі з Росією, а це збільшує імовірність нових спроб енергетичного шантажу з боку Кремля та інших проблем, зазначають експерти.

Імпорт товарів з Росії до України збільшився на 17,1% у річному вимірі, такі підсумки зовнішньої торгівлі за січень-листопад 2018 року підбила Державна служба статистики України (Держстат)

Це відбувається в умовах повного припинення військово-технічної співпраці між двома державами та ембарго на низку товарів з Росії, яке Кабінет міністрів України продовжив до кінця 2019 року.

За цей час Україна купила в Росії продукції на 7,4 мільярда доларів США, це 14,2% в загальній структурі українського імпорту. Китай продає Україні своїх товарів дещо менше за Росію (13,2% у структурі імпорту), а більше – тільки ЄС.

Водночас експорт України до Росії за цей самий період, за даними Держстату – лише 3,3 мільярда доларів, або 7,7% в загальному обсязі експорту з України.

Таким чином, за 11 місяців Україна лише на «російському напрямку» втратила 4,08 мільярда доларів в торговельному балансі: за формулюванням авторів DW, «заплатила більше валюти Росії, ніж отримала від торгівлі з нею».

Для порівняння, загальний дефіцит платіжного балансу України (різниця між витратами на імпорт і виручкою від експорту – ред.) за останній рік – понад 5 мільярдів доларів, такими є дані Держстату.

Чим викликана така ситуація, та якими можуть бути її наслідки?

Росія для України є «сировинним придатком»?…

Найбільші статті російського імпорту до України – це нафтопродукти, паливні збірки для АЕС та інші енергоресурси, а також коксівне вугілля для металургії та мінеральні добрива, а ці ресурси зараз дорожчають у світі, так пояснив Радіо Свобода ситуацію економіст Борис Кушнірук.

Борис Кушнірук

«Нічого дивного тут немає. Левова частка імпорту з Росії – нафта і нафтопродукти. Крім зростання обсягів імпорту, виросли ціни, і це потягнуло збільшення закупівлі у вартісному вимірі. Крім того, є ще декілька позицій імпорту. Виросли такі найменування, як бітумінозне і коксівне вугілля, потрібні не для енергетики як можна подумати, а для металургії. Україна його закуповує близько 10 мільйонів тонн на рік, до того ж, на нього виросла ціна, – констатує економіст. – Ще одна складова (зростання імпорту з Росії) – міндобрива. Є така особливість, яку потрібно розуміти: значна частка вартості добрив – це ціна газу, який використовується для їхнього виробництва. Враховуючи, що газ для російських виробників є значно дешевшим, ніж його ринкова експортна вартість, українським аграріям вигідніше купувати російські добрива. Тоді як українські стають менш конкурентні за ціною».

Окрім того, Україна постачає з Росії ядерне паливо, уточнює Кушнірук. Однак останнім часом виросла частка постачання альтернативного ядерного палива від компанії Westinghouse, тож російський та західний постачальники забезпечують українські АЕС приблизно порівну.

Наразі лише дві компанії у світі виробляють паливні збірки, придатні для енергоблоків українських АЕС, це російська компанія «ТВЕЛ» та американська – Westinghouse. Водночас у рекомендаціях МАГАТЕ з ядерної безпеки йдеться про те, що одній країні бажано постачати ядерне паливо щонайменше з двох різних джерел. Відтак українські ядерні експерти припускають, що російська частка в імпорті ядерного палива збережеться, але матиме тенденцію до зменшення.

Борис Кушнірук вказує на те, що Україна імпортує з Росії переважно сировинні товари, тож до цього варто «ставитися філософськи». У певному розумінні Росія стає для України «сировинним придатком», а паралельно Україна поступово збільшує виробництво готової продукції у сільському господарстві та у високотехнологічних галузях, орієнтованих на експорт до інших держав, наголошує економіст.

…Чи – «енергетичним зашморгом»?

Збільшення торгівлі з Росією є наслідком політики чинної української влади, яка дедалі менше уваги приділяє переорієнтації України на інших торговельних партнерів, заявив у коментарі Радіо Свобода голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Андрій Новак

«В Україні сформувалася погана тенденція – негативне сальдо зовнішньої торгівлі, яке за останній рік склало «мінус» 5 мільярдів доларів, і з них понад 3,5 мільярдів – сформовано за рахунок торгівлі з Росією. Я так розумію, влада перестала грати «в реверси», і тепер ідуть прямі поставки енергоносіїв з Росії. Бо 85% імпорту з неї – саме енергоресурси, зокрема газ і нафтопродукти. Це означає, що Україна повертається до енергетичної залежності від Росії. Замість зменшення частки російських поставок у своєму енергоблалансі – Україна її збільшує», – зауважує Новак.

Ризики від зростання торгівлі з Росією

• Можливі торговельні війни та шантаж Росією України щодо постачання енергоресурсів, які відбувалися раніше, можуть повторитися, попереджає Андрій Новак.
• Негативний торговельний баланс – це другий ризик, згаданий Новаком. Наразі взаємна торгівля двох держав – розбалансована: Україна більш ніж удвічі (за вартістю) купує в Росії, ніж продає їй. І саме ця різниця – становить більшу частину дефіциту платіжного балансу для України в цілому. Фактично, держава виробляє і продає на 5 мільярдів доларів менше, ніж купує і споживає – за рахунок великої кількості дорогих імпортних енергоносіїв та сировини.
• Нестабільність гривні. Україна зазвичай імпортує товари та послуги за іноземну валюту, і нафта, добрива, вугілля та інші види сировини і готової продукції з Росії – не виняток. Тому нарощування такого імпорту веде до збільшення дефіциту торговельного балансу, до певного дефіциту долара і надлишку гривні на валютному ринку, а відтак – і до ослаблення української національної валюти, попереджають експерти.
• Критичний імпорт. Обмеження імпорту ресурсів, критичних для національної безпеки держави – це ті важелі, які Кремль часто застосовує до своїх опонентів. Утім, Борис Кушнірук впевнений, що більшість із позицій російської торгівлі з Україною не є критичним імпортом.

«В разі навмисного обмеження постачання цю сировину можна буде замінити, питання лише в ціні та логістиці», – стверджує Кушнірук.

При цьому, за його словами, якщо Росія спробує штучно обмежувати сировинні поставки до України, вона сама втратить від цього більше, припускає економіст.

Найважче замінити російське коксівне та бітумінозне вугілля, до якого пристосовані українські металургійні технологічні ланцюжки. В разі виникнення проблем виробництво металу в Україні не зупиниться: власники цього бізнесу можуть збільшити виробництво коксу на своїх коксохімічних підприємствах в інших державах, і до України повезуть не вугілля, а кокс, не виключають експерти.

Авдіївка: фоторепортаж про український кокс

Найбільш критичним з російського імпорту часто вважають паливо для АЕС, які забезпечують до 60% виробництва електроенергії в Україні. Однак в ядерній галузі завжди мають запас палива на рік уперед, а за цей рік зможе наростити виробництво інший імпортер ядерного палива – компанія Westinghouse, можливість такого нарощування поставок передбачена у контракті виробника палива з НАЕК «Енергоатом».

• Монополізація ринків. Україна не купує природного газу в російського «Газпрому» з 2014 року. Однак продовжується постачання російського скрапленого газу, який є найпопулярнішим в Україні автомобільним пальним, а також російського дизпалива.

Компанії, які мають преференції на експорт пального, газу та нафтопродуктів з Росії, а також – нарощують присутність на українському ринку пального для АЗС, перебувають у власності друзів кума Володимира Путіна Віктора Медведчука, з’ясувала програма «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»).

Більшість від суми російського імпорту до України (ідеться про 7, 7 мільярда доларів за 11 місяців 2018 року) становлять енергоресурси, визнають економісти. Зі свого боку, Держстат повідомляє, що на мінеральні (викопні) види палива, зокрема на газ, нафту й нафтопродукти Україна витратила за 11 місяців 12,4 мільярда доларів, і це склало 23,7% від усього імпорту до України за цей період. Цікаво, що за рік витрати на цю статтю імпорту зросли приблизно більш ніж на 17% – тобто настільки ж, наскільки виріс весь імпорт з Росії.

Загалом значний імпорт енергоносіїв та сировини характерний для багатьох розвинених економік. Водночас в Україні це є ознакою великої енергоємності виробництва та низької енергоефективності житлового господарства. Так, Україна витрачає в середньому на виробництво одиниці продукції (та одиницю теплової енергії) утричі більше енергоресурсів, ніж країни ЄС у цілому.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Російський нафтогазовий бізнес в Україні під прикриттям: роль Медведчука (розслідування)

Політична карикатура художника Олексія Кустовського