Закривши АЕС, Литва може стати більш залежною від Росії
Вільнюс, 13 квітня 2001 — У висновках, які підготовлено центром стратегічних досліджень в Остіні (США), говориться, що рішення Литви про закриття Ігналінської атомної електростанції зробить країну ще більш залежною від Росії. “ЄС штовхає Литву до обіймів Росії” – зветься стаття в вільнюському часописі “Республіка”.
Закрити перший енергоблок Ігналінської АЕС Литва зобов’язалася до 2005 року. Експлуатацію другого енергоблоку може бути припинено в 2009 році. Тепер оця електростанція виробляє 75 відсотків електроенергії, що її Литва споживає. Після закриття Ігналінської АЕС Литва позбавиться також доходів, які тепер отримує від експорту електроенергії.
Після закриття АЕС біля 76 відсотків потрібної Литві електроенергії вироблятиметься на теплових електростанціях, головним чином на електростанції в місті Електренай. Теплові електростанції користують з палива, яке імпортується з Росії. Тим часом Росія вже тепер на 30 відсотків підвищила тарифи на експорт мазуту, зазначають американські дослідники.
Ядерне паливо купується також в Росії, проте залежність від нього є багато меншою, бо можна легко нагромадити великі запаси урану, яких вистачило би на довгий час, на думку академіка Юргіса Вілемаса, голови правління державної компанії “Лєтувос енергія”. Якщо головним виробником електроенергії стане теплова електростанція в Електренай, постійно доведеться купувати нафту чи мазут, бо Литва немає достатньо сховищ для зберігання великих запасів палива, вважає президент асоціації енергетики Литви Анзелмас Бачаускас.
На закриття Ігналінської АЕС треба майже 900 млн. доларів США, не рахуючи витрат на поховання вжитого ядерного палива. Тим часом Європейський Союз ладний на проект закриття електростанції виділити лише біля 240 млн. доларів.
Водночас Литва має визначитися, залишиться в російській зоні впливу чи пристосовуватиметься до вимагань ЄС. Політичні сили донині не домовилися, чи взагалі треба закривати Ігналінску АЕС, тому немає гарантій, чи Литва виконує обіцянки Європейському Союзові, зазначають аналітики, за висловом литовського щоденного часопису “Республіка”.
Закрити перший енергоблок Ігналінської АЕС Литва зобов’язалася до 2005 року. Експлуатацію другого енергоблоку може бути припинено в 2009 році. Тепер оця електростанція виробляє 75 відсотків електроенергії, що її Литва споживає. Після закриття Ігналінської АЕС Литва позбавиться також доходів, які тепер отримує від експорту електроенергії.
Після закриття АЕС біля 76 відсотків потрібної Литві електроенергії вироблятиметься на теплових електростанціях, головним чином на електростанції в місті Електренай. Теплові електростанції користують з палива, яке імпортується з Росії. Тим часом Росія вже тепер на 30 відсотків підвищила тарифи на експорт мазуту, зазначають американські дослідники.
Ядерне паливо купується також в Росії, проте залежність від нього є багато меншою, бо можна легко нагромадити великі запаси урану, яких вистачило би на довгий час, на думку академіка Юргіса Вілемаса, голови правління державної компанії “Лєтувос енергія”. Якщо головним виробником електроенергії стане теплова електростанція в Електренай, постійно доведеться купувати нафту чи мазут, бо Литва немає достатньо сховищ для зберігання великих запасів палива, вважає президент асоціації енергетики Литви Анзелмас Бачаускас.
На закриття Ігналінської АЕС треба майже 900 млн. доларів США, не рахуючи витрат на поховання вжитого ядерного палива. Тим часом Європейський Союз ладний на проект закриття електростанції виділити лише біля 240 млн. доларів.
Водночас Литва має визначитися, залишиться в російській зоні впливу чи пристосовуватиметься до вимагань ЄС. Політичні сили донині не домовилися, чи взагалі треба закривати Ігналінску АЕС, тому немає гарантій, чи Литва виконує обіцянки Європейському Союзові, зазначають аналітики, за висловом литовського щоденного часопису “Республіка”.