Огляд української преси

Огляд української преси
Київ, 26 червня 2001 – Візит Папи Римського Івана Павла ІІ до України продовжується. І вперше – як ніде в світі – понтифіку дали відчути цю офіційність. Ще задовго до приїзду глави Католицької церкви представники влади наголосили: візит –державний. І вже перші хвилини перебування Папи на українській землі засвідчили, що глава держави Ватикан – гаряче бажаний гість для президента держави, керівництва Верховної Ради та членів уряду. Натомість пастирський характер візиту влада звела до мінімуму. Маршрут руху Папи Римського по Києву столицею України було суворо засекречено.І навіть, коли понтифік пересів у папамобіль - авто, що спеціально призначене для того, аби їдучи в ньому, Папа благословляв людей, котрі радо вітають його на вулицях. Саме тому у західних країнах зазвичай друкують маршрут, яким понтифік їхатиме містом, аби не лише католики, а й просто всі охочі могли подивитися на папський кортеж і на самого Папу. У Києві Івана Павла ІІ зустріли порожні вулиці. До останнього моменту маршрут, яким він їхатиме, залишався невідомим навіть міліції – про ці та інші спостереження ділиться з читачами кореспондент газети “Україна молода”. На які висновки наштовхнув журналіста такий прийом – в огляді преси.

Організація візиту Папи раптом відкрила очі на те, що українці, виявляється, фанатично релігійна держава, де за кожним рогом гостя з Ватикану підстерігають “іконно” православні брати во Христі. Скажімо, аби уникнути провокацій під час візиту Івана Павла ІІ Маріїнський палац, територію біля нього та Верховної Ради обступили міліцейські кордони.”Хто приїхав?” – не може збагнути кореспондент “України молодої”, - “Духовний пастир чи жива індульгенція для влади?” Це питання для журналіста так і лишилося відкритим.

Не в захопленні від занадто великої опіки Папи владою від пересічних українців і кореспондент газети “Вечірні вісті”. Він пише, що перший візит глави католицької церкви Івана Павла ІІ в Україну став не лише приводом для урочистостей вірних Престолу святого Петра українців, але й ще одним свідченням “совкового” менталітету української влади та правоохоронних органів.

“Складається враження,” -мовиться далі в статті,- “що зустрічають не духовного батька мільйонів українців, а якогось компартійного генсека.” Про це наголошується в матеріалі “Папа приїхав не до Кучми, а до пастви, але влада робить усе, аби ускладнити їхню зустріч”.

Автор статті в тижневику “Свобода” згадує акції протесту проти приїзду Папи в Україну православних з Московського патріархату і, аргументуючи свої роздуми даними соціологічних досліджень, доходить висновку, що всі протести мали суто політичний, точніше, політиканський характер. Подробиці читайте в статті “Візит Іоанна Павла ІІ: народ вітає, маргінали протестують”. У цьому ж числі тижневик друкує касаційну скаргу адвоката Олега Губанова, що захищає редактора “Свободи” Олега Ляшка, і який оскаржив вирок Київського міського суду. Наведені адвокатом факти, на думку тижневика, переконливо доводять від початку замовний характер кримінального переслідування й засудження Олега Ляшка. Матеріал так і називається “Засуджений на замовлення”.

У статті “А судді хто?” тижневик розповідає про причини упередженого ставлення влади та окремих працівників Феміди до судді Замковенка.

Незабаром – День Конституції. Про це нагадує читачам газета “Молодь України”. Часопис звернувся до деяких народних депутатів з питанням: у чому сьогодні полягає причина гострих проблем конституційного процесу? Ознайомитися з відповідями парламентаріїв можна в статті “Чи змінюють “на переправі” основний закон держави?”