Росія – Іран – Азербайджан – формат Каспію?
Прага, 14 серпня 2001 – Складне «перетягування Каспійського канату» триває. Останні заяви Баку і російсько-іранські переговори у Москві є наступними фраґментами складної каспійської тактики п’яти країн регіону. Чи подолаються вузли суперечностей щодо майбутньої угоди з Каспійського моря до призначеного на жовтень цього року самміту прибережних держав-сусідів?
Американська дипломатія в Баку вважає недопустимими воєнні аргументи під час переговорів з проблеми Каспійського моря. У турецькій пресі з’явилися повідомлення про усну ноту уряду в Анкарі іранській стороні, де засуджуються дії збройних сил Ірану на Каспії поблизу берегів Азербайджану. Заступник міністра закордонних справ іранського уряду Аль Агані провів щойно консультації у Москві і їх підсумки вказують на те, що складний переговорний процес з приводу врегулювання статусу Каспію триває.
Під час московських зустрічей Алі Агані з спецпредставником президента Росії на каспійських переговорах Віктором Калюжним і з першим заступником глави МЗС Росії Олександром Авдєєвим іранський представник отримав заспокійливі запевнення Кремля про те, що формат переговорів з каспійської проблеми залишається п’ятистороннім, а також підтвердження Москвою березневого російсько-іранського коммюніке, де було сказано, що нині ніяких кордонів на Каспії не існує. Цим самим Іран досяг спростування Росією нещодавньої заяви азербайджанського президент Гейдара Алієва, що ніби-то під час останньої зустрічі лідерів СНД в Сочі була досягнута домовленість про «чотиристоронній формат попередніх переговорів з Каспію». Після переговорів з Калюжним Агані заявив, «що інтерпретація азербайджаською стороною висловлювань російського президента була невірною». Москва і Тегеран обговорювали також деталі майбутнього візиту Володимира Путіна до Іранської республіки. Після консультацій у Москві Алі Агані відбув до Ашгабада, а Туркменистан, як відомо, готує перенесений на жовтень цього року самміт каспійської п’ятірки і Туркменбаші ніколи не погоджувався на проведення переговорів без участі Тегерана.
Складний переговорний процес щодо правового статусу Каспійського моря триває. Відомо, що Іран притримується ідеї кондомінімуму до чого схильний також і Ашгабад, котрий, правда, відчуває серйозний тиск з боку Кремля. Бо й минулого понеділка президент Росії Володимир Путін провів з Сапармуратом Ніязовим чергову телефонну розмову щодо ситуації на Каспії. Нейтральність Туркменистану на теренах колишнього СРСР і відсутність ашгабадського глави на останніх саммітах СНД насторожують російських політиків. Як це відображатиметься на каспійському процесові, покаже час. Бо суперечності між п’ятьма країнами регіону досить рельєфні.
Американська дипломатія в Баку вважає недопустимими воєнні аргументи під час переговорів з проблеми Каспійського моря. У турецькій пресі з’явилися повідомлення про усну ноту уряду в Анкарі іранській стороні, де засуджуються дії збройних сил Ірану на Каспії поблизу берегів Азербайджану. Заступник міністра закордонних справ іранського уряду Аль Агані провів щойно консультації у Москві і їх підсумки вказують на те, що складний переговорний процес з приводу врегулювання статусу Каспію триває.
Під час московських зустрічей Алі Агані з спецпредставником президента Росії на каспійських переговорах Віктором Калюжним і з першим заступником глави МЗС Росії Олександром Авдєєвим іранський представник отримав заспокійливі запевнення Кремля про те, що формат переговорів з каспійської проблеми залишається п’ятистороннім, а також підтвердження Москвою березневого російсько-іранського коммюніке, де було сказано, що нині ніяких кордонів на Каспії не існує. Цим самим Іран досяг спростування Росією нещодавньої заяви азербайджанського президент Гейдара Алієва, що ніби-то під час останньої зустрічі лідерів СНД в Сочі була досягнута домовленість про «чотиристоронній формат попередніх переговорів з Каспію». Після переговорів з Калюжним Агані заявив, «що інтерпретація азербайджаською стороною висловлювань російського президента була невірною». Москва і Тегеран обговорювали також деталі майбутнього візиту Володимира Путіна до Іранської республіки. Після консультацій у Москві Алі Агані відбув до Ашгабада, а Туркменистан, як відомо, готує перенесений на жовтень цього року самміт каспійської п’ятірки і Туркменбаші ніколи не погоджувався на проведення переговорів без участі Тегерана.
Складний переговорний процес щодо правового статусу Каспійського моря триває. Відомо, що Іран притримується ідеї кондомінімуму до чого схильний також і Ашгабад, котрий, правда, відчуває серйозний тиск з боку Кремля. Бо й минулого понеділка президент Росії Володимир Путін провів з Сапармуратом Ніязовим чергову телефонну розмову щодо ситуації на Каспії. Нейтральність Туркменистану на теренах колишнього СРСР і відсутність ашгабадського глави на останніх саммітах СНД насторожують російських політиків. Як це відображатиметься на каспійському процесові, покаже час. Бо суперечності між п’ятьма країнами регіону досить рельєфні.