Російська демоґрафічна криза відіб’ється на Україні
Прага, 13 листопада 2001 ― Росія заохочуватиме міґрацію зі сусідніх слов’янських країн для подолання демоґрафічної кризи, що поглибиться найближчим часом, вважає британський аналітик. Ґрем Герд із Шотландського центру досліджень міжнародної безпеки говорить, що сусідні з Росією держави, де кількість населення також скорочується, незабаром змагатимуться з нею за слов’янських міґрантів. У першу чергу це стосується України, де за прогнозами, через 50 років залишиться тільки 30 мільйонів наслення.
Втрати наслення, що їх зараз переживає Росія, можна порівняти лише з двома світовими війнами, чи голодомором 30х років в Україні. Із нинішніх понад 144х мільйонів до 2050 року в Росії, за прогнозами демоґрафів, залишиться від 120 до 80 мільойнів. На думку Ґрема Герда, вченого із Шотландського центру досліджень міжнародної безпеки, демоґрафічна криза в Росії матиме складні наслідки серед іншого і для національної безпеки цієї країни.
Шотландський аналітик виділяє декілька аспектів проблеми. Починає він із соціального. По-перше, говорить Ґрем Герд, демоґрафічна криза прискорить міґрацію із російського Далекого Сходу до європейської частини Росії молодшої та освіченої верстви населенення. При цьому пенсіонери та інваліди опиняться у зачарованому колі бідності, бо кількість працездатного населення у віддалених від центру реґіонах Росії зменшуватиметься ще і за рахунок міґрації.
Далі вчений зауважує, що менша кількість населення означатиме, що Росія не зможе утримувати свою нинішню армію ні технічно, ні кількісно. Так само їй буде важче охороняти східні і південні кордони, тобто реґіони, звідки надходить найбільша загроза безпеці Росії.
Нижчі темпи народжуваності серед слов’янських народів Росії у порівнянні з східним народами означатимуть, що незабаром так звані мусульманські народи Російської Федерації становитимуть ледве не третину російського населення, а відтак вони вимагатимуть більшої політичної репрезентації у владних органах. Шотландський вчений висловлює побоювання, що зростаючий вплив мусульманського чинника, а також більша міґрація етнічних китайців, які вже почали заселяти Далекий Схід і до 2050 року можуть становити до 30 мільйонів наслення, викличуть шовіністичні настрої серед росіян, які сповідують так звані «традиційні слов’янські цінності».
Для того, щоб змінити баланс на користь слов’янських народів і збільшити кількість працездатного населення, Росія, на думку шотландського вченого, заохочуватиме міґрацію слов’ян зі сусідніх держав. «Російська діаспора стане самоціллю для Росії, а не лише методом для досягнення мети, як зараз демонструють різні дослідження у Балтійських країнах», - говорить Ґрем Герд. Тим часом, у цих сусідніх країнах відбуватимуться ті самі демоґрафічні процеси і вони так само, як і Росія потребуватимуть переселенців. Змагання за слов’янських міґрантів стане центром напруги у взаєминах країн-членів СНД та проблемою стратегічного значення для таких країн як Росія, Україна, Білорусь та Казахстан, поперджає вчений із Шотландського центру досліджень міжнародної безпеки.
Російське керівництво усвідмлює проблеми, які постають перед територіально найбільшою у світі країною, яка переживає депопуляцію. Відповідно, російська влада готує нову політику, зокрема, щодо міґрації. Інші країни реґіону ця проблема може застати зненацька.
Втрати наслення, що їх зараз переживає Росія, можна порівняти лише з двома світовими війнами, чи голодомором 30х років в Україні. Із нинішніх понад 144х мільйонів до 2050 року в Росії, за прогнозами демоґрафів, залишиться від 120 до 80 мільойнів. На думку Ґрема Герда, вченого із Шотландського центру досліджень міжнародної безпеки, демоґрафічна криза в Росії матиме складні наслідки серед іншого і для національної безпеки цієї країни.
Шотландський аналітик виділяє декілька аспектів проблеми. Починає він із соціального. По-перше, говорить Ґрем Герд, демоґрафічна криза прискорить міґрацію із російського Далекого Сходу до європейської частини Росії молодшої та освіченої верстви населенення. При цьому пенсіонери та інваліди опиняться у зачарованому колі бідності, бо кількість працездатного населення у віддалених від центру реґіонах Росії зменшуватиметься ще і за рахунок міґрації.
Далі вчений зауважує, що менша кількість населення означатиме, що Росія не зможе утримувати свою нинішню армію ні технічно, ні кількісно. Так само їй буде важче охороняти східні і південні кордони, тобто реґіони, звідки надходить найбільша загроза безпеці Росії.
Нижчі темпи народжуваності серед слов’янських народів Росії у порівнянні з східним народами означатимуть, що незабаром так звані мусульманські народи Російської Федерації становитимуть ледве не третину російського населення, а відтак вони вимагатимуть більшої політичної репрезентації у владних органах. Шотландський вчений висловлює побоювання, що зростаючий вплив мусульманського чинника, а також більша міґрація етнічних китайців, які вже почали заселяти Далекий Схід і до 2050 року можуть становити до 30 мільйонів наслення, викличуть шовіністичні настрої серед росіян, які сповідують так звані «традиційні слов’янські цінності».
Для того, щоб змінити баланс на користь слов’янських народів і збільшити кількість працездатного населення, Росія, на думку шотландського вченого, заохочуватиме міґрацію слов’ян зі сусідніх держав. «Російська діаспора стане самоціллю для Росії, а не лише методом для досягнення мети, як зараз демонструють різні дослідження у Балтійських країнах», - говорить Ґрем Герд. Тим часом, у цих сусідніх країнах відбуватимуться ті самі демоґрафічні процеси і вони так само, як і Росія потребуватимуть переселенців. Змагання за слов’янських міґрантів стане центром напруги у взаєминах країн-членів СНД та проблемою стратегічного значення для таких країн як Росія, Україна, Білорусь та Казахстан, поперджає вчений із Шотландського центру досліджень міжнародної безпеки.
Російське керівництво усвідмлює проблеми, які постають перед територіально найбільшою у світі країною, яка переживає депопуляцію. Відповідно, російська влада готує нову політику, зокрема, щодо міґрації. Інші країни реґіону ця проблема може застати зненацька.