Особливістю виборів до місцевих органів влади, що відбулися в Словаччині в грудні минулого року, була заборона політичної реклами
Прага, 2 січня 2002 – Минулого року Народна Рада – Парламент Словацької Республіки – ухвалила новий адміністративно-територіальний поділ країни. Йшлося про те, щоб передати на місця більше керівних функцій, щоб оперативніше і гнучкіше вирішувати проблеми, оптимальніше використовувати місцеві ресурси. Зрештою, такі ж вимоги до країн-кандидатів має і Європейський Союз, членом якого Словаччина готується стати. В результаті нового поділу Словаччина нині ділиться на 8 адміністративних округів, до яких вперше у своїй історії словаки обирали керівництво – так звані реґіональні парламенти.
Уся передвиборча кампанія відзначалась значною напругою. Передусім тому, що в 5-мільйонній країні нині офіційно зареєстровано 110 партій, хоча реальний вплив на політику має близько 15 партій – між ними і точилась запекла боротьба. І друге: перебіг самих виборів регулював новий Закон про вибори.
За статтею першою цього Закону передвиборчим є період, який починається за 17 днів і закінчується за 48 годин перед початком виборів. Не тільки фахівці відзначали, що термін для проведення кампанії надто короткий для того, щоб виборці зуміли познайомитись із позиціями окремих політичних партій чи програмами кандидатів.
У самому Законі не було нічого сказано про умови проведення передвиборчої кампанії. Поправити становище взяла на себе Рада з питань теле і радіомовлення Словацької Республіки, яка єдиною в країні має право видачі ліцензій. За ухваленою цією Радою постановою – цитую директора канцелярії Ради пані Ярмілу Ґруйбарову – «масмедіям у кампанії ніхто не може заборонити подавати інформацію, однак вони не сміють займатись політичною рекламою».
Ця позиція Ради не тільки не внесла ясності до й без того мало прозорого закону про вибори, але й до певної міри його заплутала. Ось як прокоментував ситуацію редактор словацької редакції Радіо Свобода – Радіо Вільна Європа пан Іван Штулайтер: «Проблема в тому, що Закон про вибори до нових адміністративних органів не встановив, чи взагалі є можливою політична реклама в засобах масової інформації – чи то в приватних, чи державних. А Рада з теле- і радіомовлення роз’яснила відсутність регулювання цих дій так, що ухвалила постанову, якою взагалі заборонила політичну рекламу. Інтерпретувалось це таким чином, що ні партії, ні окремі кандидати до місцевих парламентів не можуть у масмедіях представляти свої програми так, щоб закликати виборців їх обирати. Тобто цей шлях політичної реклами був заборонений. Рада не виключила при цьому можливості, щоб журналісти самі давали інформацію про програми окремих політичних партій, але потрібно було, як наголошувалось, робити це об’єктивно і щоб їхня інформація була виваженою».
А чи новий закон дав конкретне тлумачення, що таке є політична реклама? Іван Штулайтер: Політична реклама в новому законі інтерпретувалась так, що медії не мають права надавати політичним партіям чи окремим кандидатам час для передачі їхніх програм. Так само роз’яснила цей Закон і пані Ґруйбарова – директор канцелярії Ради з теле- і радіомовлення».
А чи могли політичною рекламою займатись друковані засоби масової інформації? Іван Штулайтер: «Теоретично так, але практично Виборча комісія мала вирішувати, чи дійшло до порушення закону, чи ні».
Якими є, на вашу думку, головні наслідки таких законів про вибори і про політичну рекламу для словаків, як це позначилось на виборах? Іван Штулайтер: «Якщо говорити про особливий простір для презентації партійних програм у масмедіях у Словаччині, так цього не сталось. Є великим запитанням, чи це є наслідком чинності згаданого Закону, чи в цілому – малим інтересом масмедій до виборів. Назагал ці вибори позначені великою політичною боротьбою партій між собою. Самі ж вибори до нових адміністративних органів, на думку багатьох фахівців, були проведені заскоро. Закоротким виявився час для того, щоб зорієнтувати виборців, про що йдеться. За останнім опитуванням, що відбулось у Словаччині, заборона політичної реклами відбилась у тому, що люди отримали мало інформації про тих, кого мали обирати, про їхні програми».
На закінчення таке. У двох колах виборів до місцевих органів управління в Словаччині прийшло в середньому 22 відсотки виборців. Із восьми округів у шести вибори виграли кандидати від пролівого Руху за демократичну Словаччину, який очолює екс-прем’єр Владімір Мечіар. Праві здобули перемогу в Братіславі та Кошицях – двох найбільших містах Словаччини.
Уся передвиборча кампанія відзначалась значною напругою. Передусім тому, що в 5-мільйонній країні нині офіційно зареєстровано 110 партій, хоча реальний вплив на політику має близько 15 партій – між ними і точилась запекла боротьба. І друге: перебіг самих виборів регулював новий Закон про вибори.
За статтею першою цього Закону передвиборчим є період, який починається за 17 днів і закінчується за 48 годин перед початком виборів. Не тільки фахівці відзначали, що термін для проведення кампанії надто короткий для того, щоб виборці зуміли познайомитись із позиціями окремих політичних партій чи програмами кандидатів.
У самому Законі не було нічого сказано про умови проведення передвиборчої кампанії. Поправити становище взяла на себе Рада з питань теле і радіомовлення Словацької Республіки, яка єдиною в країні має право видачі ліцензій. За ухваленою цією Радою постановою – цитую директора канцелярії Ради пані Ярмілу Ґруйбарову – «масмедіям у кампанії ніхто не може заборонити подавати інформацію, однак вони не сміють займатись політичною рекламою».
Ця позиція Ради не тільки не внесла ясності до й без того мало прозорого закону про вибори, але й до певної міри його заплутала. Ось як прокоментував ситуацію редактор словацької редакції Радіо Свобода – Радіо Вільна Європа пан Іван Штулайтер: «Проблема в тому, що Закон про вибори до нових адміністративних органів не встановив, чи взагалі є можливою політична реклама в засобах масової інформації – чи то в приватних, чи державних. А Рада з теле- і радіомовлення роз’яснила відсутність регулювання цих дій так, що ухвалила постанову, якою взагалі заборонила політичну рекламу. Інтерпретувалось це таким чином, що ні партії, ні окремі кандидати до місцевих парламентів не можуть у масмедіях представляти свої програми так, щоб закликати виборців їх обирати. Тобто цей шлях політичної реклами був заборонений. Рада не виключила при цьому можливості, щоб журналісти самі давали інформацію про програми окремих політичних партій, але потрібно було, як наголошувалось, робити це об’єктивно і щоб їхня інформація була виваженою».
А чи новий закон дав конкретне тлумачення, що таке є політична реклама? Іван Штулайтер: Політична реклама в новому законі інтерпретувалась так, що медії не мають права надавати політичним партіям чи окремим кандидатам час для передачі їхніх програм. Так само роз’яснила цей Закон і пані Ґруйбарова – директор канцелярії Ради з теле- і радіомовлення».
А чи могли політичною рекламою займатись друковані засоби масової інформації? Іван Штулайтер: «Теоретично так, але практично Виборча комісія мала вирішувати, чи дійшло до порушення закону, чи ні».
Якими є, на вашу думку, головні наслідки таких законів про вибори і про політичну рекламу для словаків, як це позначилось на виборах? Іван Штулайтер: «Якщо говорити про особливий простір для презентації партійних програм у масмедіях у Словаччині, так цього не сталось. Є великим запитанням, чи це є наслідком чинності згаданого Закону, чи в цілому – малим інтересом масмедій до виборів. Назагал ці вибори позначені великою політичною боротьбою партій між собою. Самі ж вибори до нових адміністративних органів, на думку багатьох фахівців, були проведені заскоро. Закоротким виявився час для того, щоб зорієнтувати виборців, про що йдеться. За останнім опитуванням, що відбулось у Словаччині, заборона політичної реклами відбилась у тому, що люди отримали мало інформації про тих, кого мали обирати, про їхні програми».
На закінчення таке. У двох колах виборів до місцевих органів управління в Словаччині прийшло в середньому 22 відсотки виборців. Із восьми округів у шести вибори виграли кандидати від пролівого Руху за демократичну Словаччину, який очолює екс-прем’єр Владімір Мечіар. Праві здобули перемогу в Братіславі та Кошицях – двох найбільших містах Словаччини.