Чорногорія більше ніколи не буде в спільній державі із Сербією. Про це заявив Міодраґ Вукович, радник чорногорського президента Міла Дюкановича
Бєлград, 11 березня 2002 – Держава – ніколи. Співдружність – можливо, але в цьому разі ми не зречемося нашої митної й податкової систем, валюти та зовнішньоекономічної політики. Такими словами один з найближчих співробітників президента Чорногорії окреслив рамки політики його уряду якa, на його думку, не розбігається із загально визнаними принципами самовизначення держав і народів. Вукович підкреслив, що офіційна Подґоріца вважає неприйнятним й створення федерації. Співдружність незалежних держав могла б бути лише перехідним рішенням, яке б відклало призначення референдуму про незалежність Чорногорії. Проте, референдум буде проведено раніше чи пізніше – ствердив Вукович й поставив запитання: “Кому заважає, щоби Сербія й Чорногорія запровадили стосунки як, скажімо, Австрія й Німеччина? Заважає лише націоналістам та унітаристам, які хочуть тримати Чорногорію в провінційній підлеглості”.
Нагадаємо, що Європейський союз у січні вимагав від Сербії й Чорногорії врегулювати стосунки до кінця лютого. Відтак строк продовжено до половини березня. Наразі ніхто не говорить ні про цю дату. Минулого тижня президент Югославії Воїслав Коштуніца і чорногорський президент Міло Дюканович шість годин за закритими дверима розмовляли про врегулювання стосунків. Штаб-квартира глави держави відмовилася коментувати перебіг діалогу. Таке мовчання оглядачі вважають – дуже промовистим.
Націоналістичні кола у Бєлграді продовжують кампанію проти чорногорської незалежності. Здається що їхні аргументи завжди ті самі – насамперед твердження, що Чорногорія надто мала, щоби бути незалежною – не хвилюють більше нікого.
Тим часом група незалежних інтелектуалів з колишніх югославських республік, які недавно сформували Комітет для нового регіонального співробітництва, звернулася до Європейського союзу з вимогою “не наполягати на збереженні неіснуючої держави Союзної Республіки Югославії, оскільки це означає підтримку сил, які призвели до розвалу колишньої Югославії та війн”. У зверненні зазначається, що процес дезінтеграції Югославії не можна зупинити та, що позбавлення Чорногорії права на незалежність могло б призвести до подальшої дестабілізації регіону. “Підтримуючи лише одну сторону, а саме ті сили, які продовжують політику Слободана Мілошевича, Європейський союз стає активним чинником кризи й створення додаткової конфузії”, мовиться у зверненні Комітету.
Минулого тижня повернулася із Сполучених Штатів група депутатів у чорногорському парламенті. Представники правлячої коаліції після повернення запевняли, що Вашингтон підтримує право Чорногорії на самовизначення. Опозиціонери заявляли, що Америка виступає за збереження сербсько-чорногорської федерації.
Скільки партій – стільки протилежних тверджень. Як у Подґориці, так і у Бєлграді. І усі посилаються на волю народу. А народ, як сербський так і чорногорський, втомлений і збентежений від нескінченних сварок.
Нагадаємо, що Європейський союз у січні вимагав від Сербії й Чорногорії врегулювати стосунки до кінця лютого. Відтак строк продовжено до половини березня. Наразі ніхто не говорить ні про цю дату. Минулого тижня президент Югославії Воїслав Коштуніца і чорногорський президент Міло Дюканович шість годин за закритими дверима розмовляли про врегулювання стосунків. Штаб-квартира глави держави відмовилася коментувати перебіг діалогу. Таке мовчання оглядачі вважають – дуже промовистим.
Націоналістичні кола у Бєлграді продовжують кампанію проти чорногорської незалежності. Здається що їхні аргументи завжди ті самі – насамперед твердження, що Чорногорія надто мала, щоби бути незалежною – не хвилюють більше нікого.
Тим часом група незалежних інтелектуалів з колишніх югославських республік, які недавно сформували Комітет для нового регіонального співробітництва, звернулася до Європейського союзу з вимогою “не наполягати на збереженні неіснуючої держави Союзної Республіки Югославії, оскільки це означає підтримку сил, які призвели до розвалу колишньої Югославії та війн”. У зверненні зазначається, що процес дезінтеграції Югославії не можна зупинити та, що позбавлення Чорногорії права на незалежність могло б призвести до подальшої дестабілізації регіону. “Підтримуючи лише одну сторону, а саме ті сили, які продовжують політику Слободана Мілошевича, Європейський союз стає активним чинником кризи й створення додаткової конфузії”, мовиться у зверненні Комітету.
Минулого тижня повернулася із Сполучених Штатів група депутатів у чорногорському парламенті. Представники правлячої коаліції після повернення запевняли, що Вашингтон підтримує право Чорногорії на самовизначення. Опозиціонери заявляли, що Америка виступає за збереження сербсько-чорногорської федерації.
Скільки партій – стільки протилежних тверджень. Як у Подґориці, так і у Бєлграді. І усі посилаються на волю народу. А народ, як сербський так і чорногорський, втомлений і збентежений від нескінченних сварок.