У демократичній країні парламентарії не можуть не зважати на волю своїх виборців. Ця абеткова істина політичного життя, втім, далеко не завжди раніше спрацьовувала в Україні
Київ, 8 травня 2002 - Обіцяючи одне під час виборчої кампанії, депутати Верховної Ради насправді робили зовсім інше. І згадували про існування народу тільки напередодні нової виборчої кампанії. Але цей принцип уже не спрацьовує.
На нещодавніх виборах електорат відмовив у довірі кільком щиро популістським політичним утворенням, у тім числі і представленим у минулій Верховній Раді. Отож тепер партіям і блокам, котрі потрапили до українського парламенту, видається, варто уважніше стежити за настроями виборців. А ці настрої фіксують регулярні соціологічні опитування.
За даними дослідження, проведеного наприкінці квітня Центром ім. Разумкова, блок “Наша Україна” є беззаперечним лідером суспільних очікувань “з точку зору його корисності для громадян”. Від проходження до парламенту цього блоку очікують користі для України 52% громадян, тобто значно більше, ніж голосувало за нього, і лише 16% вважають, що його діяльність зашкодить країні. Щодо інших політичних сил, то кількість тих, хто очікує від їхньої діяльності користі і тих, хто очікує шкоди, приблизно рівна. На перше місце за важливістю виборці ставлять розв‘язання соціально-економічних проблем. Як зауважив керівник Центру ім. Разумкова Анатолій Гриценко, сьогодні “ми маємо політично сильніший парламент, ніж Президента. Однак якщо домінуючим у його діяльності виявляться не вирішення соціальних та економічних питань, а поливання брудом опонентів та зведення політичних рахунків, то цей кредит довіри може бути дуже скоро втрачений”.
Отож утворюючи парламентську більшість і розподіляючи керівні місця у Верховній Раді, парламентаріям варто зважати на ці настрої своїх виборців. Інакше втратити довіру виборців буде дуже легко. Особливо тим політикам, котрі збираються кандидувати на президентських виборах.
На нещодавніх виборах електорат відмовив у довірі кільком щиро популістським політичним утворенням, у тім числі і представленим у минулій Верховній Раді. Отож тепер партіям і блокам, котрі потрапили до українського парламенту, видається, варто уважніше стежити за настроями виборців. А ці настрої фіксують регулярні соціологічні опитування.
За даними дослідження, проведеного наприкінці квітня Центром ім. Разумкова, блок “Наша Україна” є беззаперечним лідером суспільних очікувань “з точку зору його корисності для громадян”. Від проходження до парламенту цього блоку очікують користі для України 52% громадян, тобто значно більше, ніж голосувало за нього, і лише 16% вважають, що його діяльність зашкодить країні. Щодо інших політичних сил, то кількість тих, хто очікує від їхньої діяльності користі і тих, хто очікує шкоди, приблизно рівна. На перше місце за важливістю виборці ставлять розв‘язання соціально-економічних проблем. Як зауважив керівник Центру ім. Разумкова Анатолій Гриценко, сьогодні “ми маємо політично сильніший парламент, ніж Президента. Однак якщо домінуючим у його діяльності виявляться не вирішення соціальних та економічних питань, а поливання брудом опонентів та зведення політичних рахунків, то цей кредит довіри може бути дуже скоро втрачений”.
Отож утворюючи парламентську більшість і розподіляючи керівні місця у Верховній Раді, парламентаріям варто зважати на ці настрої своїх виборців. Інакше втратити довіру виборців буде дуже легко. Особливо тим політикам, котрі збираються кандидувати на президентських виборах.