У Сербії на 29 вересня призначено президентські вибори: чи мають право та чи будуть голосувати Косовські албанці
Белград, 10 вересня 2002 – Президент Югославії Воїслав Коштуніца звинуватив сербського прем’єра в тому, що він хоче маніпулювати голосами етнічних албанців. Справа в тому, що албанці протягом минулого десятиліття бойкотували усі вибори. Проте, їхні імена знаходилися в списках виборців й опозиція не раз стверджувала, що режим тодішнього президента Слободана Мілошевича використовував їхні голоси на користь своїх кандидатів.
Наразі склалася інша ситуація. Краєм Косово тимчасово править адміністрація Організації Об’єднаних Націй. У провінції залишилося лише 60 тисяч сербів. Республіканська виборча комісія у понеділок повідомила, що вибори президента Сербії буде проведено і в сербських анклавах у Косові та, що право голосу матимуть і албанці, які мешкають у сербському середовищі. А що ж з іншими албанцями? Йдеться тут не лише про політичне, а й про процедурне питання.
У разі якщо албанці не будуть у змозі голосувати це означатиме, що вони більше не є громадянами Сербії. Якщо ж їхні імена буде внесено у виборчі списки, то в республіці буде на мільйон виборців більше – сім із половиною мільйонів. Щоби вибори було визнані дійсними, відноповідно із законом, необхідна участь половини виборців. При цьому треба мати на увазі ще й факт, що в минулому десятилітті вибори бойкотували, або просто не голосували через різні причини, близько мільйона осіб. Тепер, згідно з опитуваннями, таких могло б бути аж півтора мільйона. Якщо до них додати голоси мільйона етнічних албанців, виходить що на виборчі дільниці ніколи не вийде необхідна половина електорату плюс один виборець.
Щодо албанців, то їх сербські вибори взагалі не цікавлять: навіть помірковані між ними Косово вважають незалежним регіоном.
Міжнародна адміністрація готова допомогти сербській владі у проведенні виборів. Проте, списків виборців вона не хоче дати саме через можливість маніпуляцій. А така можливість існує, оскільки виборчі комітети десяти відсотків округів не мають жодного комп’ютера.
Республіканський виборчком до 13 вересня повинен оприлюднити імена кандидатів та точну кількість виборців. Гордіїв вузол треба або розв’язати або розрубати. Але ніхто не знає, як це зробити.
Наразі склалася інша ситуація. Краєм Косово тимчасово править адміністрація Організації Об’єднаних Націй. У провінції залишилося лише 60 тисяч сербів. Республіканська виборча комісія у понеділок повідомила, що вибори президента Сербії буде проведено і в сербських анклавах у Косові та, що право голосу матимуть і албанці, які мешкають у сербському середовищі. А що ж з іншими албанцями? Йдеться тут не лише про політичне, а й про процедурне питання.
У разі якщо албанці не будуть у змозі голосувати це означатиме, що вони більше не є громадянами Сербії. Якщо ж їхні імена буде внесено у виборчі списки, то в республіці буде на мільйон виборців більше – сім із половиною мільйонів. Щоби вибори було визнані дійсними, відноповідно із законом, необхідна участь половини виборців. При цьому треба мати на увазі ще й факт, що в минулому десятилітті вибори бойкотували, або просто не голосували через різні причини, близько мільйона осіб. Тепер, згідно з опитуваннями, таких могло б бути аж півтора мільйона. Якщо до них додати голоси мільйона етнічних албанців, виходить що на виборчі дільниці ніколи не вийде необхідна половина електорату плюс один виборець.
Щодо албанців, то їх сербські вибори взагалі не цікавлять: навіть помірковані між ними Косово вважають незалежним регіоном.
Міжнародна адміністрація готова допомогти сербській владі у проведенні виборів. Проте, списків виборців вона не хоче дати саме через можливість маніпуляцій. А така можливість існує, оскільки виборчі комітети десяти відсотків округів не мають жодного комп’ютера.
Республіканський виборчком до 13 вересня повинен оприлюднити імена кандидатів та точну кількість виборців. Гордіїв вузол треба або розв’язати або розрубати. Але ніхто не знає, як це зробити.