Головний екуменіст Апостольської Столиці в Україні
Київ, 27 жовтня 2002 - На минулому тижні в Україні перебував голова Папської Ради у справах сприяння єдності християн кардинал Вальтер Каспер. Кардинал, якому в наступному березні виповниться сімдесят років виявив надзвичайну активність: він зустрівся з Президентом Кучмою, багатьма українськими церковними діячами, встиг представити свою знамениту книгу “Ісус Христос” студентам Києво-Могилянської академії в києві і Українського католицького університету у Львові. Високо посадова особа з Ватикану багато говорила про екуменізм і необхідність порозуміння між церквами.
Звісно, головним екуменістом Римо-Католицької церкви є сам Римський архієрей. Але від посади голови Папської Ради у справах сприяння єдності християн екуменічна політика Ватикану часом залежить дуже і дуже істотно. Втім, сам кардинал полюбляє натякати на відсутність у нього церковно-політичного досвіду і говорити про те, як він професор систематичної теології, знавець філософії Шилінга і колишній декан Богословських факультетів Монстера і Тюбенгену, сумує за щоденним спілкуванням зі студентами. Він прийшов у захват від студентів Києво-Могилянки і так захопився, представляючи їм свою книгу, що добряче таки запізнився на урочисте прийняття на свою ж честь в Апостольській нунціатурі. Свою книгу “Ісус Христос” майбутній кардинал написав ще 30 років тому і відтоді її було перекладено на десяток мов; власне вона є підручником для богословів – підручником систематичним, написаним сумлінно й прозоро.
Однак нинішні обов’язки кардинала, який відповідає за зближення християн, виходять за межі богословських студій. Свого часу на посаді співголови Міжнародної Комісії у справах Лютерансько-Католицького діалогу, Вальтер Каспер довів свою успішність – його внесок у підписання католицько-Лютеранської декларації про виправдання вірою був доволі значним. Але це було 1999 року, а відтоді чимало змінилося. Документ ватиканської Конгрегації віри “Господь Ісус” серйозно ускладнив католицько-протестантські відносини, а відносини з православними церквами, прередовсім – Московською патріархією, є, певно, найгіршим за останні сорок років. Навряд чи в цьому є провина кардинала Каспера, але саме з його ім’ям пов’язують жорстку позицію Апостольської Столиці відносно Свято-Данилового монастиря. Відповідаючи на критику Московської патріархії щодо заснування чотирьох католицьких дієцезій в Росії, а також з приводу візиту папи Івана Павла ІІ в Україну кардинал назвав аргументи Руської церкви ідеологічними, а не богословськими і такими, що спрямовані на утвердження гегемонії РПЦ на шкоду свободі особи. Так різко з Москвою у Ватикані давно вже не говорили. А віднедавна Ватикан оголосив про припинення навчання російських студентів у теологічних навчальних закладах Католицької церкви.
Що ж стосується України, то кардинал подякував Президентові Кучмі за атмосферу толерантності і релігійної свободи в країні, як і всі інші ватиканські посадовці, відзначив схожість позицій двох держав щодо загальносвітових процесів, а також відзначив готовність України до активної співпраці з Апостольською Столицею у культурній, освітянській і гуманітарній сферах. Ставлення Ватикану до міжправославного конфлікту залишається незмінним - Вальтер Каспер наголосив, що Католицька церква має поважати рішення Православних церков відносно їхніх внутрішніх справ, а відтак підтримувати відносини лише із тими з них. Які визнаються усією Православною Повнотою. Тобто, православні України повинні самі порозумітися між собою. Але на цьому відтинку поки що нічого принципово нового не відбувається.
Звісно, головним екуменістом Римо-Католицької церкви є сам Римський архієрей. Але від посади голови Папської Ради у справах сприяння єдності християн екуменічна політика Ватикану часом залежить дуже і дуже істотно. Втім, сам кардинал полюбляє натякати на відсутність у нього церковно-політичного досвіду і говорити про те, як він професор систематичної теології, знавець філософії Шилінга і колишній декан Богословських факультетів Монстера і Тюбенгену, сумує за щоденним спілкуванням зі студентами. Він прийшов у захват від студентів Києво-Могилянки і так захопився, представляючи їм свою книгу, що добряче таки запізнився на урочисте прийняття на свою ж честь в Апостольській нунціатурі. Свою книгу “Ісус Христос” майбутній кардинал написав ще 30 років тому і відтоді її було перекладено на десяток мов; власне вона є підручником для богословів – підручником систематичним, написаним сумлінно й прозоро.
Однак нинішні обов’язки кардинала, який відповідає за зближення християн, виходять за межі богословських студій. Свого часу на посаді співголови Міжнародної Комісії у справах Лютерансько-Католицького діалогу, Вальтер Каспер довів свою успішність – його внесок у підписання католицько-Лютеранської декларації про виправдання вірою був доволі значним. Але це було 1999 року, а відтоді чимало змінилося. Документ ватиканської Конгрегації віри “Господь Ісус” серйозно ускладнив католицько-протестантські відносини, а відносини з православними церквами, прередовсім – Московською патріархією, є, певно, найгіршим за останні сорок років. Навряд чи в цьому є провина кардинала Каспера, але саме з його ім’ям пов’язують жорстку позицію Апостольської Столиці відносно Свято-Данилового монастиря. Відповідаючи на критику Московської патріархії щодо заснування чотирьох католицьких дієцезій в Росії, а також з приводу візиту папи Івана Павла ІІ в Україну кардинал назвав аргументи Руської церкви ідеологічними, а не богословськими і такими, що спрямовані на утвердження гегемонії РПЦ на шкоду свободі особи. Так різко з Москвою у Ватикані давно вже не говорили. А віднедавна Ватикан оголосив про припинення навчання російських студентів у теологічних навчальних закладах Католицької церкви.
Що ж стосується України, то кардинал подякував Президентові Кучмі за атмосферу толерантності і релігійної свободи в країні, як і всі інші ватиканські посадовці, відзначив схожість позицій двох держав щодо загальносвітових процесів, а також відзначив готовність України до активної співпраці з Апостольською Столицею у культурній, освітянській і гуманітарній сферах. Ставлення Ватикану до міжправославного конфлікту залишається незмінним - Вальтер Каспер наголосив, що Католицька церква має поважати рішення Православних церков відносно їхніх внутрішніх справ, а відтак підтримувати відносини лише із тими з них. Які визнаються усією Православною Повнотою. Тобто, православні України повинні самі порозумітися між собою. Але на цьому відтинку поки що нічого принципово нового не відбувається.