Прогнози щодо зовнішньої політики України
Прага, 13 січня 2003 – Прогнози – справа невдячна, та все ж експерти намагаються передбачити, яким буде нинішній рік для зовнішньої політики України. Їм присвячено публікації у російському щоденнику "Нєзавісімая ґазета". Оглядачі сходяться на тому, що 2003 рік стане роком остаточного визначення зовнішньополітичних орієнтирів європейських країн СНД.
2003 рік – це рік парламентських виборів у Росії. Тому підкорення російським інтересам України, Білорусі й Молдови відійде у російських політиків на другий план, вважає експерт українського бюро політичного консалтингу "Пента" Володимир Фесенко. На його думку, цього року не варто очікувати геополітичних революцій, а щодо українсько-російських взаємин, то там домінуватиме проблема пошуку спадкоємця Кучми. Взагалі, на пострадянських теренах розпочинається етап жорсткого економічного розрахунку: і у Росії, і в України попереду – виплати зовнішнього боргу; неприємним сюрпризом, на думку Фесенка, може стати "боргова бомба Газпрому" – більш жорстка політика розрахунків за нафту і газ і підвищення ціни на газ. Внаслідок цього, за прогнозами аналітика, у складній ситуації може опинитися проект українсько-російського газового консорціуму.
Інший експерт називає нинішній рік вирішальним у справі визначення зовнішньополітичних орієнтирів європейських країн СНД. Додаток до російської "Нєзавісімої ґазети" – "Дипкур’єр" подає прогноз Вадима Карасева, який представляє Харківську філію Національного інституту стратегічних досліджень. Він пояснює, чому цей рік важливий для СНД: по-перше, визначено межу розширення ЄС і НАТО, відкладено перспективи вступу України туди, і, нарешті, посилено роль Росії як гаранта безпеки не лише для пострадянських теренів, а й для об’єднаної Європи в цілому. У зв’язку з цим коливання України між Європою й Росією стають безглуздими, тому цього року українська політика підкориться силі тяжіння російського полюсу – припускає Вадим Карасев.
Мз ним погоджується і керівник аналітичного департаменту російського Центру політичних технологій Олексій Макаркін. У своїй статті в "Дипкур’єрі" він подає прогноз для України. З огляду на остаточний поділ сфер впливу між найбільшими олігархічними кланами – донецьким, дніпропетровським та київським – цього року стане зрозумілим, чи здатний кабінет донеччанина Януковича рішучіше реформувати економіку, чи зможе новий голова нацбанку, дніпропетровець Тигіпко стримувати інфляцію. Тобто вибір наступника Кучми залежить від економічних успіхів головних претендентів на президентське крісло, прогнозує Макаркін. Поки що, нагадує він, найвищий рейтинг залишається в Ющенка. Тому, якщо впродовж цього року Кучма не знайде собі пристойного спадкоємця у своєму оточенні або буде нездатний знищити популярність Ющенка, то контакти Кремля з головним українським "західником", як його називає російський оглядач, стануть набагато активніші.
2003 рік – це рік парламентських виборів у Росії. Тому підкорення російським інтересам України, Білорусі й Молдови відійде у російських політиків на другий план, вважає експерт українського бюро політичного консалтингу "Пента" Володимир Фесенко. На його думку, цього року не варто очікувати геополітичних революцій, а щодо українсько-російських взаємин, то там домінуватиме проблема пошуку спадкоємця Кучми. Взагалі, на пострадянських теренах розпочинається етап жорсткого економічного розрахунку: і у Росії, і в України попереду – виплати зовнішнього боргу; неприємним сюрпризом, на думку Фесенка, може стати "боргова бомба Газпрому" – більш жорстка політика розрахунків за нафту і газ і підвищення ціни на газ. Внаслідок цього, за прогнозами аналітика, у складній ситуації може опинитися проект українсько-російського газового консорціуму.
Інший експерт називає нинішній рік вирішальним у справі визначення зовнішньополітичних орієнтирів європейських країн СНД. Додаток до російської "Нєзавісімої ґазети" – "Дипкур’єр" подає прогноз Вадима Карасева, який представляє Харківську філію Національного інституту стратегічних досліджень. Він пояснює, чому цей рік важливий для СНД: по-перше, визначено межу розширення ЄС і НАТО, відкладено перспективи вступу України туди, і, нарешті, посилено роль Росії як гаранта безпеки не лише для пострадянських теренів, а й для об’єднаної Європи в цілому. У зв’язку з цим коливання України між Європою й Росією стають безглуздими, тому цього року українська політика підкориться силі тяжіння російського полюсу – припускає Вадим Карасев.
Мз ним погоджується і керівник аналітичного департаменту російського Центру політичних технологій Олексій Макаркін. У своїй статті в "Дипкур’єрі" він подає прогноз для України. З огляду на остаточний поділ сфер впливу між найбільшими олігархічними кланами – донецьким, дніпропетровським та київським – цього року стане зрозумілим, чи здатний кабінет донеччанина Януковича рішучіше реформувати економіку, чи зможе новий голова нацбанку, дніпропетровець Тигіпко стримувати інфляцію. Тобто вибір наступника Кучми залежить від економічних успіхів головних претендентів на президентське крісло, прогнозує Макаркін. Поки що, нагадує він, найвищий рейтинг залишається в Ющенка. Тому, якщо впродовж цього року Кучма не знайде собі пристойного спадкоємця у своєму оточенні або буде нездатний знищити популярність Ющенка, то контакти Кремля з головним українським "західником", як його називає російський оглядач, стануть набагато активніші.