Марія Щур Майбутнє Іраку
Прага, 26 березня – Хоча бої за Багдад ще і не почались, на Заході мало хто має сумнів, що режим Саддама Гуссейна рано чи трохи пізніше буде повалений. Надто вже не співмірними є сили антисаддамівської коаліції та війська, на яке спирається Саддам Гуссейн. Питання, яке ставлять зараз багато оглядачів, полягає у тому, як збудувати в Іраку демократичну державу після війни. Тему продовжує Марія Щур.
Як подолати повоєнний хаос та збудувати демократію у державі, яка, за словами колишнього британського прем’єр Джона Мейджера, не є «природною демократією». На думку багатьох оглядачів та й західних політиків, ключову роль повинна відіграти Організація Об’єднаних Націй, яка має взяти участь у тимчасовій адміністрації Іраку. Якщо воєнна адміністрація, чи адміністрація ООН не має протривати довго, то Іракові буде потрібен власний уряд.
Встановлення стабільного уряду буде завданням не з простих, але на першому етапі Іракові необхідно зібрати хоча б репрезентативний дорадчий орган, що складатиметься з трьох найбільших етнічно-релігійних груп – шиїтів, сунітів та курдів, вважає Джон Мейджер, який виступає на сторінках американського ділового часопису Wall Street Journal. Проблема, яку вбачає колишній британський прем’єр, є у тому, що будь-яка так звана «велика коаліція» з цих трьох настільки різних сил є,практично, неможливою. А будь-який уряд, що відбиватиме пропорційний склад населення, означатиме, що у ньому домінуватимуть шиїти, які складають 60% населення. Але це навряд чи привітають деякі сусіди Іраку, зокрема Саудівська Аравія.
Інші оглядачі звертають увагу на особливу роль засобів масової інформації у встановленні демократії в Іраку. «Нічого не може бути важливішим, ніж створення вільних засобів масової інформації», - говорить колишній співробітник правозахисної організації Amnesty International, а нині незалежний експерт Сіаменд Отман. Після падіння пропагандистської машини Саддама Гуссейна органи масової інформації візьмуть на себе функцію впливу на громадську думку. Створення внутрішніх незалежних телеканалів, газет, радіостанцій матиме набагато більший вплив на цементування демократії в Іраку, ніж американський голос, вважає аналітик.
Як колишній британський прем’єр, незалежний експерт вважає, що події у повоєнному Іраку матимуть неабиякий вплив на сусідні країни та перспективи демократії у всьому реґіоні. На думку Сіаменда Отмана, незалежні засоби масової інформації є найпотужнішою зброєю проти релігійного фанатизму , за свободу ,за демократію.
Як подолати повоєнний хаос та збудувати демократію у державі, яка, за словами колишнього британського прем’єр Джона Мейджера, не є «природною демократією». На думку багатьох оглядачів та й західних політиків, ключову роль повинна відіграти Організація Об’єднаних Націй, яка має взяти участь у тимчасовій адміністрації Іраку. Якщо воєнна адміністрація, чи адміністрація ООН не має протривати довго, то Іракові буде потрібен власний уряд.
Встановлення стабільного уряду буде завданням не з простих, але на першому етапі Іракові необхідно зібрати хоча б репрезентативний дорадчий орган, що складатиметься з трьох найбільших етнічно-релігійних груп – шиїтів, сунітів та курдів, вважає Джон Мейджер, який виступає на сторінках американського ділового часопису Wall Street Journal. Проблема, яку вбачає колишній британський прем’єр, є у тому, що будь-яка так звана «велика коаліція» з цих трьох настільки різних сил є,практично, неможливою. А будь-який уряд, що відбиватиме пропорційний склад населення, означатиме, що у ньому домінуватимуть шиїти, які складають 60% населення. Але це навряд чи привітають деякі сусіди Іраку, зокрема Саудівська Аравія.
Інші оглядачі звертають увагу на особливу роль засобів масової інформації у встановленні демократії в Іраку. «Нічого не може бути важливішим, ніж створення вільних засобів масової інформації», - говорить колишній співробітник правозахисної організації Amnesty International, а нині незалежний експерт Сіаменд Отман. Після падіння пропагандистської машини Саддама Гуссейна органи масової інформації візьмуть на себе функцію впливу на громадську думку. Створення внутрішніх незалежних телеканалів, газет, радіостанцій матиме набагато більший вплив на цементування демократії в Іраку, ніж американський голос, вважає аналітик.
Як колишній британський прем’єр, незалежний експерт вважає, що події у повоєнному Іраку матимуть неабиякий вплив на сусідні країни та перспективи демократії у всьому реґіоні. На думку Сіаменда Отмана, незалежні засоби масової інформації є найпотужнішою зброєю проти релігійного фанатизму , за свободу ,за демократію.