Василь Дарчук Роль ООН у післявоєнному Іраку
Прага, 9 квітня 2003 – Нині, коли вже майже ніхто не сумнівається у швидкому усуненні режиму Саддама Гуссейна від влади в Іраку, розгораються дискусії – хто конкретно повинен зайнятися встановленням порядку і тимчасового керівництва в післявоєнному Іраку: Сполучені Штати й Великобританія чи Організація Об’єднаних Націй?
Вівторкова зустріч президента США Буша із прем’єр-міністром Великобританії Тоні Блером не дала відповіді на це запитання. Буш бачить ООН в післявоєнному Іраку, як координатора гуманітарної допомоги і як дорадчий орган, а не як головну структуру, яка мала б перебрати контроль над країною після закінчення воєнної акції і формувати тимчасовий уряд. Саме цього домагаються Франція, Німеччина і Росія, які виступали проти воєнної акції. Тим часом Генеральний секретар ООН Кофі Аннан займає посередню позицію, вважаючи, що ООН мала би брати участь в установленні перехідного керівництва, як це було в Афганістані і на Балканах. Приблизно таку ж позицію займає і Тоні Блер, який вважає роль ООН якщо не вирішальною, то ,принаймні, необхідною й важливою, особливо протягом першого року після воєнної акції.
Нині нема сумніву в тому, що вирішальну роль у формуванні перехідного уряду Іраку і відбудові країни візьмуть на себе США і Великобританія, проте, як вважають прихильники ширшої ролі ООН, для загального визнання у світі тимчасового іракського уряду потрібно було б його схвалення з боку Організації Об’єднаних Націй. ООН мала би також взяти на себе обов’язок підготовки працівників нової правової системи і поліцейських.
Якщо йдеться про пізнішу економічну відбудову Іраку, то представники Фонду розвитку ООН вважають, що пізніше налагоджений видобуток нафти цілковито покриє фінансування відбудови і подальшої розбудови інфраструктури Іраку.
Проблемою залишається негайне надання гуманітарної допомоги населенню Іраку тепер і після воєнної акції. Саме цим уже займаються гуманітарні служби ООН.
Для визначення ролі ООН у післявоєнному Іраку британські офіційні особи пропонують провести конференцію ООН у справі Іраку, а також відновити міжнародну інспекцію, яка мала б врешті підготувати ґрунт для скасування економічних санкцій проти Іраку, впроваджених ООН 90-го року за агресію проти Кувейту. Адміністрація США вважає такий план неактуальним. План міністерства оборони США передбачає короткочасну військову окупацію Іраку і військову адміністрацію мав би очолити відставний американський генерал Гарнер. Військова адміністрація мала би забезпечити порядок на перших порах після акції і підготувати ґрунт для формування перехідного уряду Іраку.
Вівторкова зустріч президента США Буша із прем’єр-міністром Великобританії Тоні Блером не дала відповіді на це запитання. Буш бачить ООН в післявоєнному Іраку, як координатора гуманітарної допомоги і як дорадчий орган, а не як головну структуру, яка мала б перебрати контроль над країною після закінчення воєнної акції і формувати тимчасовий уряд. Саме цього домагаються Франція, Німеччина і Росія, які виступали проти воєнної акції. Тим часом Генеральний секретар ООН Кофі Аннан займає посередню позицію, вважаючи, що ООН мала би брати участь в установленні перехідного керівництва, як це було в Афганістані і на Балканах. Приблизно таку ж позицію займає і Тоні Блер, який вважає роль ООН якщо не вирішальною, то ,принаймні, необхідною й важливою, особливо протягом першого року після воєнної акції.
Нині нема сумніву в тому, що вирішальну роль у формуванні перехідного уряду Іраку і відбудові країни візьмуть на себе США і Великобританія, проте, як вважають прихильники ширшої ролі ООН, для загального визнання у світі тимчасового іракського уряду потрібно було б його схвалення з боку Організації Об’єднаних Націй. ООН мала би також взяти на себе обов’язок підготовки працівників нової правової системи і поліцейських.
Якщо йдеться про пізнішу економічну відбудову Іраку, то представники Фонду розвитку ООН вважають, що пізніше налагоджений видобуток нафти цілковито покриє фінансування відбудови і подальшої розбудови інфраструктури Іраку.
Проблемою залишається негайне надання гуманітарної допомоги населенню Іраку тепер і після воєнної акції. Саме цим уже займаються гуманітарні служби ООН.
Для визначення ролі ООН у післявоєнному Іраку британські офіційні особи пропонують провести конференцію ООН у справі Іраку, а також відновити міжнародну інспекцію, яка мала б врешті підготувати ґрунт для скасування економічних санкцій проти Іраку, впроваджених ООН 90-го року за агресію проти Кувейту. Адміністрація США вважає такий план неактуальним. План міністерства оборони США передбачає короткочасну військову окупацію Іраку і військову адміністрацію мав би очолити відставний американський генерал Гарнер. Військова адміністрація мала би забезпечити порядок на перших порах після акції і підготувати ґрунт для формування перехідного уряду Іраку.