Арешти у Франції представників іранської збройної опозиції викликали палкі протести її прихильників у Європі й схвалення в Ірані. Але чому саме відбулися арешти, напевно не відомо

Сергій Драчук Арешти у Франції представників іранської збройної опозиції викликали палкі протести її прихильників у Європі й схвалення в Ірані. Але чому саме відбулися арешти, напевно не відомо
Прага, 18 червня 2003 – Минув лише день після операції французької поліції проти тамтешнього відділку іранської еміґраційної організації «Муджагедін-е Хальк» – «Народні моджагеди», – як уже п’ятеро іранців спалили чи намагалися спалити себе на вияв протесту. У вівторок це був чоловік перед консульством Франції в Лондоні, в середу – дві жінки й чоловік у Парижі біля штаб-квартири французької контррозвідки (одна з жінок від опіків загинула) і ще один чоловік перед французьким посольством у Берні – його встигли схопити, перш ніж він підпалив себе. І представники іранських еміґрантів переконані, що такі протести ставатимуть дедалі відчайдушнішими.

Причиною протестів була масова акція французької поліції, здійснена в вівторок у понад десятку місць поблизу Парижа. Затримано було понад півтораста осіб, як уважають, із лав згаданих «Народних моджагедів», повідомила поліція; конфісковано багато документів і комп’ютерного обладнання – як матеріяли до слідства, яке може привести й до кримінальних справ проти декого з затриманих: «Ні зброї, ні вибухівки не було; були ж гроші – 1 мільйон 380 тисяч доларів стодоларівками і ще 150 тисяч євро», – сказав нашому радіо про результати обшуків речник французької поліції; за іншими даними, готівкою було знайдено до 8 мільйонів доларів.

І хоча з-посеред затриманих у вівторок близько 160 осіб у середу ще допитували лише менш як три десятки, а решту вже відпустили, рішучість і обсяг французької поліційної операції викликали чималу реакцію – і не лише серед іранських еміґрантів, які демонструють у Парижі й перед французькими дипломатичними представництвами за кордоном, а то й самоспалюються. Задоволені слова про «позитивний крок» Франції надійшли з самого Ірану; президент Могаммад Хатамі закликав Францію піти далі й видати затриманих Іранові – а що «Народні моджагеди» ведуть при нагоді й збройну боротьбу проти нинішнього іранського режиму, то Хатамі додав, що «коли є бажання побороти тероризм, то боротьба має бути в усьому світі»: тепер такого ж наступу на організацію «Муджагедін-е Хальк» Іран чекає і від Сполучених Штатів Америки.

У США ця організація проголошена терористичною вже років шість тому. Власне, такою ж її вважає від минулого року й Європейський Союз – але дотепер до досить відкритої діяльності цієї організації на Заході ставилися поблажливо: вона-бо виступає проти нелюбого багатьом ісламського режиму в Ірані. Тепер настала зміна: американські війська в Іраку позатримували були багатьох її членів у тій країні, а нині й у Франції в судовому ордері на вівторкові затримання й обшуки йшлося про «злочинне угруповання, що має на меті підготувати терористичні акти», і про «фінансування терористичної діяльності».

Та про яку саме діяльність ідеться, наразі не відомо. Принаймні, майже напевно можна стверджувати, що то не були плани здійснювати теракти на Заході, переконаний фахівець в іранських справах із лондонського інформаційно-дослідницького відділу видавничої групи «Економіст», The Economist Intelligence Unit, Бен Фокс: «Можна припустити, що французький уряд побачив у цьому якусь вигоду в своїх узаєминах із Іраном. А може, напади планувалися на території самого Ірану… Також імовірно, що Франція просто намагатиметься використати (ці арешти) для якогось тиску на Тегеран, – каже експерт у справах Ірану, – можливо, як складову ширших зусиль, щоб змусити Іран підписати Додатковий протокол із ядерних питань». Цей протокол, додам, дав би змогу міжнародній спільноті краще контролювати таємничу ядерну програму Ірану.