Минулої суботи старшина Запорізького Козацького Округу провела урочисту Тризну по загиблих козаках

Леся Кленович Минулої суботи старшина Запорізького Козацького Округу провела урочисту Тризну по загиблих козаках
Запоріжжя, 23 червня 2003 - Цьогорічна козацька Тризна по загиблих вояках не стала стандартним заходом “для галочки”. Нетрадиційною її можна вважати одразу за кількома пунктами: насамперед, не було добре знаних загальних зборів з масовим гулянням паланок у Наумовій балці острова Хортиця. Річний трамвайчик доставив старшину ЗКО на Розумівський плацдарм – місце форсування Дніпра у далекому 43-му. Через сильну зливу традиційний молебен довелося проводити безпосередньо на судні. Спустити хрест і вінок у хвилі Дніпра допомогла команда символічної козацької “чайки”, яка прибула на місце події на цьому ж човні.

Незабаром погода налагодилась, дозволивши прибулим вийти на берег, поласувати кулішем, заспівати козацьких пісень та обговорити нагальні питання подальшої діяльності Округу.

Проблем ж у війська достатньо. Деякі з них погодився прокоментувати голова Ради старійшин ЗКО, козацький полковник Володимир Мельник (до речі, перший отаман відродженого на початку 90-х війська запорізького).

Леся Кленович: Пане полковнику, я тут почула, що Ви стояли біля витоків запорізького козацького руху. На ВАшу думку, які зараз часи переживають козаки?

Володимир Мельник: Тяжкі часи.

Леся Кленович: Чому?

Володимир Мельник: Влада не хоче відродження козацтва, а козацтво не розуміє, куди його завела влада.

Леся Кленович: Я почула, Ви так гарно говорили про об’єднання козаків. Якщо можна, докладніше: що Ви думаєте з цього приводу – про відродження козацтва на Запоріжжі?

Володимир Мельник: Десь уже років 4, а може й 5, як створена координаційна рада – і при міській, і при обласній раді, і при всіх радах, які є цього рівня. Туди входить дуже багато розумних людей. Але, як я уже вам говорив, влада не хоче сильного козацтва, тому що козацтво – це об’єднання, в основному, військових людей, патріотично налаштованих людей, у яких болить душа за свою батьківщину і народ. Тому, якщо б козацтво було б єдиною силою, об’єднаною, - то вона була б альтернативою і будь-якій партії, і будь-якому рухові в Україні.

Саме на це робить ставку старшина ЗКО – наймолодшого, втім, найчисленнішого формування козаків. Менш ніж за 3 роки кількість вояків ЗКО зросла удесятеро. Просуванню ідеї, задекларованої в статуті, сприяє й налагодження стосунків з козацькими формуваннями РФ. Про це повідомив заступник верховного отамана ЗКО Павло Білан:

Леся Кленович: Павле Антоновичу, я знаю, що зараз лобіюються також інтереси щодо ухвалення Закону про козацтво. І ще одне: нещодавно ви були в гостях у Всевеликого Війська донського. Кілька слів з цього приводу.

Павло Білан: Щодо ухвалення Закону про козацтво: з моменту заснування нашого ЗКО (а наша установча рада відбулась 7-го квітня 2001-го року) ми з перших кроків просували цю ідею в життя. І я один з авторів цього Закону. Цей проект лежить у ВР, в Адміністрації Президента, у Кабміні вже півтора року. Ніякого зрушення поки що немає. Щодо питання зв’язків з Донським козацтвом: ЗКО вдалося здобути авторитет у козацькому русі завдяки авторитету нашого отамана і напруженій роботі нашої старшини. Так. Ми були на першому Всесвітньому з’їзді козацьких народів. На цьому з’їзді ухвалені доленосні рішення про те, що козацтво як рух заявило про себе у світовому масштабі. І це декому з політиків треба враховувати.

Принаймні Запоріжжя за останні 2 роки поволі переконується у тому, що ЗКО є досить потужним і найбільш організованим формуванням козацьких військ. Без оселедців і шароварів, зі справжніми зірочками на погонах військових мундирів. Адже складається воно переважно з колишніх кадрових офіцерів Збройних Сил України та СРСР. А, отже, є й найбільш дисциплінованим формуванням, на яке влада не може заплющувати очі почасти через політичну нестабільність, а надто – через те, що запоріжці здебільшого довіряють реальній силі, аніж прозорим обіцянкам посадовців. ЗКО ж заявляє про себе саме як така реальна сила, спроможна впливати на громадський настрій.