Надія Шерстюк “Права людини”. 1. У Криму з плановою робочою поїздкою перебуває Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова. 2. Ще троє членів УНА-УНСО, засуджених після подій 9 березня 2001 року, вийшли на волю. 3. Близько 30 людей, мешканців Донбасу, влаштували у Києві пікет, вимагаючи від влади дотримання своїх прав і свобод; 3. Луганські водії скаржаться на порушення своїх прав.
Київ, 18 вересня 2003 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, звукооператор - Артем Мостовий. Вітаю вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
- У Криму з плановою робочою поїздкою перебуває Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова.
- Ще троє членів УНА-УНСО, засуджених після подій 9 березня 2001 року, вийшли на волю.
- Близько 30 людей, мешканців Донбасу, влаштували у Києві пікет, вимагаючи від влади дотримання своїх прав і свобод.
- Луганські водії скаржаться на порушення своїх прав.
У Криму уже другий тиждень працює Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова. Вона вивчає ситуацію з дотриманням прав громадян в Автономній Республіці і проводить прийом кримчан.
Днями на її вимогу у Симферополі закрили спецприймальник Головного Управління МВС України в Криму. Пані Карпачова виявила там серйозні порушення прав заарештованих.
Детальніше про це – розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Міліцейський спецприймальник був закритий санітарними службами після того, як Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова виявила там брутальні порушення прав людини і санітарних норм утримання адмінзаарештованих. Як мовиться у повідомленні її прес-служби, там, зокрема, людей не годують, і вони виживають лише за рахунок передач від родичів, відсутнє природне освітлення, не працює система витяжної вентиляції камер, немає постільної білизни, систематично порушується дезинфекційний режим. В таких умовах торік там утримувалися 1380 осіб, а за 8 місяців цього року через спецприймальник пройшла майже тисяча заарештованих.
Після перевірки викладених у зверненні до міліцейського начальства фактів заступник головного державного санітарного лікаря кримського главку МВС України Віктор Лахно ухвалив рішення про тимчасове (до усунення недоліків) закриття закладу, де відбувають адміністративне покарання особи, заарештовані за дрібні правопорушення.
Як відзначила Ніна Карпачова, правоохоронні органи Криму вперше так оперативно і принципово відреагували на виявлені нею грубі порушення прав людини у місцях позбавлення волі.
Проте, можна пригадати, що торік, після відповідного звернення Ніни Карпачової Міністерство внутрішніх справ України повідомило про звільнення з посади начальника Симферопольського ізолятора тимчасового утримання за порушення прав затриманих. Але потім вияснилося, що, насправді, звільнення, як такого, не було. Тож місцеві правозахисники побоюються, що після того, як пані Карпачова покине Крим, спецприймальник знову запрацює у тому ж режимі і в таких же умовах, як і до закриття.
А тим часом Ніна Карпачова і 16 її співробітників проводять у Симферополі прийом громадян, і щодня в чергу шикуються кілька сотень мешканців з різних міст і сіл Криму. Уповноважена з прав людини пообіцяла, що прийме усіх бажаючих і розгляне усі їхні скарги.
Уже в понеділок (перший день прийому) Ніна Карпачова відгукнулася на скарги представників екологічних громадських організацій Симферополя і відвідала будівельний майданчик на околиці міського парку, де компанія “Професіонал” веде будівництво елітного житлового будинку. Пані Карпачова заявила, що вияснить законність такого будівництва у парковій зоні і зверне увагу прокурора автономії на його бездіяльність у захисті прав громадян. В Криму вона та її бригада працюватимуть ще не менше тижня.
Надія Шерстюк
Один із членів УНА -УНСО Сергій Гальчик, який був засуджений після подій 9 березня 2001 року, має сплатити на користь МВС України майже 12 тисяч гривень. Днями відділ Державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Львова надіслав батькам Сергія постанову про впровадження стягнення.
Як повідомили у штабі УНА- УНСО, Сергій Гальчик, котрий наразі відбуває покарання у виправній колонії у Дрогобичі на Львівщині, й гадки не має про те, що повинен сплатити кошти за завдану шкоду правоохоронцям під час сутички у суді. Як зазначали адвокати, під час судових засідань ніхто з правоохоронців внаслідок дій Сергія не постраждав.
А ще троє членів УНА- УНСО, які були засуджені по цій же справі, наприкінці минулого тижня були звільнені з-під варти. Це - Олег Бурячок, Григорій Ляхович і Владислав Мирончук. Про долю одного з унсовців Олега Бурячка розповідає наша колега Галина Терещук.
Галина Терещук
У березні 2001 року Олег Бурячок був студентом 2 курсу Київського політехнічного інституту. Тоді йому виповнився 21 рік. Акцію протесту опозиції 9 березня хлопець підтримав як член Національної асамблеї, прагнучи мати державу, у якій би дотримувались права людини і свобода слова.
Олег Бурячок єдиний з усіх заарештованих членів УНА-УНСО, проти якого не було жодного свідчення. Ніхто не підтвердив, що Олег кинув у правоохоронця камінь, що він був на місці сутички і завдав комусь шкоду.
Два роки і три з половиною місяці він провів за гратами без жодної доведеної своєї вини. У в’язниці Олег Бурячок зустрів три свої дні народження. Спершу від перебував у слідчому ізоляторі СБУ у Києві, потім у Лук’янівському СІЗО, а три з половиною місяці провів у виправній колонії у Шепетівці, що на Хмельниччині. Я поцікавилась умовами його утримання за гратами. Олег Бурячок розповів, що у слідчому ізоляторі СБУ умови були більш-менш прийнятними і навіть непогано годували. Втім гіркий осад залишися у хлопця від його перебування у Лук’янівському слідчому ізоляторі у Києві. Ось що розповідає Олег Бурячок про умови утримання у цьому СІЗО.
Олег Бурячок
Лук’янівське СІЗО №13 гірше, тому що камера, в якій утримується 14 чоловік, деколи було на 2-3 чоловіка більше. Основним тягарем було те, що на вікнах стояли (крім гратів) так звані “баяни”. Це схоже на металеві жалюзі, які прикривали і світло, і доступ повітря у камеру, деколи не можна було розібратися - день на вулиці чи ніч.
Галина Терещук
Термін покарання Олег Бурячок відбував у виправній колонії у Шепетівці. І як зізнався, ті умови ув’язнення були набагато кращі, аніж у СІЗО, адже дозволялись прогулянки на свіжому повітрі. Прихильно ставились до хлопця і працівники колонії, і самі в’язні, котрі розуміли, що серед них політичний в’язень.
Після звільнення з-під арешту 11 вересня Олег приїхав у своє рідне село на Хмельниччину. Одразу став на облік у правоохоронних органах. У його документах зазначено: була судимість. Місцеві правоохоронці зауважили хлопцеві: “А це той, хто пішов проти наших”.
Я запитала в Олега, чим він думає займатися на волі, які має плани і чи має можливість влаштуватися на роботу. За тиждень Олег переглянув десятки оголошень у місцевій пресі, але скрізь зазначено: із судимістю не звертатися.
Олег Бурячок
Звичайно, життя триває, і хотілося отримати освіту. Але вже почався навчальний рік, і зараз важко буде щось зробити. Я думаю, що протягом року я буду шукати десь навчання. Стає на перешкоді те, що деякі роботодавці будуть з підозрою ставитися до людини, яка відбувала покарання.
Галина Терещук
Молодий чоловік домагатиметься, як і інші члени УНА-УНСО, котрі відсиділи понад два роки за гратами (за словами їхнього лідера, народного депутата України Андрія Шкіля, за сфабрикованою справою), щоб суд погасив їхню судимість.
Надія Шерстюк
Днями будинки Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів України пікетували мешканці Донбасу. Що привело до Києва пересічних українських громадян? Слово – нашій кореспондентці Богдані Костюк.
Богдана Костюк Одна з ініціаторів акції протесту Наталя Пірго з Маріуполя, повідомила, що групу у 26 осіб з Донбасу до Києва привело горе. Горе конкретних “маленьких людей”, до яких виявилися байдужими представники прокуратури і правоохоронних органів Донеччини. Слово - пані Пірог.
Наталя Пірго
Прокуратура як споглядова інстанція не виконує свої функції та обов’язки. У кожного своє горе: цивільні справи, кримінальні справи, трудові “спори” та інше. Ми зрозуміли, що вирішити наші справи перші особи Донецької області просто не хочуть. Тому ми приїхали в Київ до Гаранта наших прав Президента України Кучми. Зараз наша група – вже більше 20 осіб, тому що приєднуються інші люди. Багато кримінальних справ по вбивствах. Вбивають дітей, і нікого не карають.
Богдана Костюк
Один з учасників пікетування Віктор Бургас упродовж року домагається проведення розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди, в якій загинув його син.
Віктор Бургас
2-го лютого 2002-го року у Макіївці службовий автомобіль воєнізованої фірми БАРС, командиром якої є зять прокурора Донецька Альмезова, буквально протаранив машину, якою керував мій син – Бургас Сергій Вікторович. Син загинув на місці. Не зважаючи на наявність неспростовних доказів порушення ДТП автомобілем “Барсу”, слідство досі – методом фальсифікації, замовчуванням фактів і знищення речових доказів – намагається довести зворотнє, тобто провину мого сина і непричетність даної фірми до аварії.
Я чотири рази звертався до Генеральної прокуратури України і з’ясував, що скарги громадян, які туди надходять, не розглядаються. У прокуратурі дивляться на зворотню адресу і відсилають листи назад, тобто до інстанцій, дії яких я оскаржую.
Богдана Костюк
Але і центральні органи влади не здатні допомогти, оскільки, як стверджують пікетувальники з Донбасу, місцеві чиновники “прикривають одне одного”. Розповідає Наталя Пірго.
Наталя Пірго
Минулого року ми були на особистому прийомі у Медведчука. Він пообіцяв, що наші питання будуть вирішені у правовому полі. Дав нам відповіді через деякий час по пошті. Ми думали, що буде якась перевірка, і права наші будуть захищені. Але перевірки ніякої не було.
10.07.2002-го року було засідання Комітету ВР України по питанню боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Приймали участь ми, група із 20 громадян, і члени Комітету. Було винесено рішення по наших питаннях і взагалі по Донецькій області: поновити наші порушені конституційні права до 15 вересня минулого року.
3 вересня 2002-го року нас зібрав прокурор Донецької області Пшонка, і він зібрав також прокурорів конкретних. Він повідомив, що будуть розглядатися наші справи і вирішуватися.
Богдана Костюк
Але цього не сталося, і люди, вичекавши цілий рік, приїхали у пошуках справедливості до Києва. Де, судячи з усього, справедливості також не дочекались. Як гірко зазначив пан Бургас, проблеми “маленьких людей” не завжди помітні з “високих кабінетів”.
Надія Шерстюк
У 2001 році ВР ухвалила закон, згідно з яким, призначати міру покарання для водіїв-порушників повинні не працівники ДАЇ, а суди. Здавалося б, із запровадженням цього нововведення Україна наблизилась до європейських стандартів, де подібна практика існує вже давно. Але наразі українські суди не можуть належним чином розглянути весь потік протоколів, які щодня надсилає Державтоінспекція.
З подробицями – Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Тема стосунків водіїв з працівниками ДАЇ давно обросла анекдотами. Враховуючи багаторічні безкінечні розмови про хабарництво на дорогах, ВР і постановила, щоб вічно конфліктну ситуацію розглядав суд.
Цим нововведенням водії очікували справедливого вирішення конфліктних ситуацій, а недобросовісні працівники ДАЇ, здавалося б, втрачали назавжди важелі, за допомогою яких і стимулювалося дорожнє хабарництво. Але суди виявилися надзвичайно завантаженими неймовірною кількістю протоколів про порушення дорожнього руху і розглянути їх належним чином виявилося просто неможливо. В переважній більшості районні суди не викликають на розгляд цих адміністративних справ ані водіїв, ані представників ДАЇ.
Ось що з цього приводу говорить секретар Жовтневого районного суду міста Луганська Тетяна Бондарєва.
Тетяна Бондарєва
А нас держава сильно конвертами не забезпечує, і кожного з дрібними порушеннями ми просто не в змозі викликати. Викликаємо тоді, коли трапляються ДТП, а також тих, хто був у нетверезому стані за кермом, або тих, хто не підкорився працівникам ДАЇ, тобто не зупинився на їхню вимогу. Учасників таких справ ми викликаємо в обов’язковому порядку. А якщо водій поїхав на червоне світло, то на таких в нас просто не вистачить конвертів.
Василь Соколенко
Трапляється, що деякі водії-порушники, які не погоджуються з рішенням районного суду, звертаються зі скаргами до Апеляційного суду, і той намагається розглянути цю справу. Але законом передбачено певний термін для розгляду адміністративних справ, і невчасне проведення засідання часом позбавляє суд можливості визначити міру покарання для порушника.
Ось як цю ситуацію пояснює заступник голови Луганського апеляційного суду Садих Тагієв.
Садих Тагієв
Виникає дуже багато проблем при розгляді таких справ в місцевих судах. Іноді порушники клопочуть про виклик до суду свідків, і тоді звичайна адміністративна справа розглядається дуже довго. Але ж є терміни притягнення до адміністративної відповідальності. Коли цей термін закінчується то припиняється і адміністративне судочинство, і виходить, що правопорушення було скоєне, але суд не може ухвалити ніякого рішення, тому що порушені терміни притягнення до адміністративної відповідальності.
Василь Соколенко
За його словами, при розгляді порушень, які скоєні водіями-іноземцями, виникають абсурдні ситуації, коли останні, за законом, повинні очікувати рішення суду декілька днів і залишатися весь цей час на території області.
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, звукооператор - Артем Мостовий. Вітаю вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
- У Криму з плановою робочою поїздкою перебуває Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова.
- Ще троє членів УНА-УНСО, засуджених після подій 9 березня 2001 року, вийшли на волю.
- Близько 30 людей, мешканців Донбасу, влаштували у Києві пікет, вимагаючи від влади дотримання своїх прав і свобод.
- Луганські водії скаржаться на порушення своїх прав.
У Криму уже другий тиждень працює Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова. Вона вивчає ситуацію з дотриманням прав громадян в Автономній Республіці і проводить прийом кримчан.
Днями на її вимогу у Симферополі закрили спецприймальник Головного Управління МВС України в Криму. Пані Карпачова виявила там серйозні порушення прав заарештованих.
Детальніше про це – розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Міліцейський спецприймальник був закритий санітарними службами після того, як Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова виявила там брутальні порушення прав людини і санітарних норм утримання адмінзаарештованих. Як мовиться у повідомленні її прес-служби, там, зокрема, людей не годують, і вони виживають лише за рахунок передач від родичів, відсутнє природне освітлення, не працює система витяжної вентиляції камер, немає постільної білизни, систематично порушується дезинфекційний режим. В таких умовах торік там утримувалися 1380 осіб, а за 8 місяців цього року через спецприймальник пройшла майже тисяча заарештованих.
Після перевірки викладених у зверненні до міліцейського начальства фактів заступник головного державного санітарного лікаря кримського главку МВС України Віктор Лахно ухвалив рішення про тимчасове (до усунення недоліків) закриття закладу, де відбувають адміністративне покарання особи, заарештовані за дрібні правопорушення.
Як відзначила Ніна Карпачова, правоохоронні органи Криму вперше так оперативно і принципово відреагували на виявлені нею грубі порушення прав людини у місцях позбавлення волі.
Проте, можна пригадати, що торік, після відповідного звернення Ніни Карпачової Міністерство внутрішніх справ України повідомило про звільнення з посади начальника Симферопольського ізолятора тимчасового утримання за порушення прав затриманих. Але потім вияснилося, що, насправді, звільнення, як такого, не було. Тож місцеві правозахисники побоюються, що після того, як пані Карпачова покине Крим, спецприймальник знову запрацює у тому ж режимі і в таких же умовах, як і до закриття.
А тим часом Ніна Карпачова і 16 її співробітників проводять у Симферополі прийом громадян, і щодня в чергу шикуються кілька сотень мешканців з різних міст і сіл Криму. Уповноважена з прав людини пообіцяла, що прийме усіх бажаючих і розгляне усі їхні скарги.
Уже в понеділок (перший день прийому) Ніна Карпачова відгукнулася на скарги представників екологічних громадських організацій Симферополя і відвідала будівельний майданчик на околиці міського парку, де компанія “Професіонал” веде будівництво елітного житлового будинку. Пані Карпачова заявила, що вияснить законність такого будівництва у парковій зоні і зверне увагу прокурора автономії на його бездіяльність у захисті прав громадян. В Криму вона та її бригада працюватимуть ще не менше тижня.
Надія Шерстюк
Один із членів УНА -УНСО Сергій Гальчик, який був засуджений після подій 9 березня 2001 року, має сплатити на користь МВС України майже 12 тисяч гривень. Днями відділ Державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Львова надіслав батькам Сергія постанову про впровадження стягнення.
Як повідомили у штабі УНА- УНСО, Сергій Гальчик, котрий наразі відбуває покарання у виправній колонії у Дрогобичі на Львівщині, й гадки не має про те, що повинен сплатити кошти за завдану шкоду правоохоронцям під час сутички у суді. Як зазначали адвокати, під час судових засідань ніхто з правоохоронців внаслідок дій Сергія не постраждав.
А ще троє членів УНА- УНСО, які були засуджені по цій же справі, наприкінці минулого тижня були звільнені з-під варти. Це - Олег Бурячок, Григорій Ляхович і Владислав Мирончук. Про долю одного з унсовців Олега Бурячка розповідає наша колега Галина Терещук.
Галина Терещук
У березні 2001 року Олег Бурячок був студентом 2 курсу Київського політехнічного інституту. Тоді йому виповнився 21 рік. Акцію протесту опозиції 9 березня хлопець підтримав як член Національної асамблеї, прагнучи мати державу, у якій би дотримувались права людини і свобода слова.
Олег Бурячок єдиний з усіх заарештованих членів УНА-УНСО, проти якого не було жодного свідчення. Ніхто не підтвердив, що Олег кинув у правоохоронця камінь, що він був на місці сутички і завдав комусь шкоду.
Два роки і три з половиною місяці він провів за гратами без жодної доведеної своєї вини. У в’язниці Олег Бурячок зустрів три свої дні народження. Спершу від перебував у слідчому ізоляторі СБУ у Києві, потім у Лук’янівському СІЗО, а три з половиною місяці провів у виправній колонії у Шепетівці, що на Хмельниччині. Я поцікавилась умовами його утримання за гратами. Олег Бурячок розповів, що у слідчому ізоляторі СБУ умови були більш-менш прийнятними і навіть непогано годували. Втім гіркий осад залишися у хлопця від його перебування у Лук’янівському слідчому ізоляторі у Києві. Ось що розповідає Олег Бурячок про умови утримання у цьому СІЗО.
Олег Бурячок
Лук’янівське СІЗО №13 гірше, тому що камера, в якій утримується 14 чоловік, деколи було на 2-3 чоловіка більше. Основним тягарем було те, що на вікнах стояли (крім гратів) так звані “баяни”. Це схоже на металеві жалюзі, які прикривали і світло, і доступ повітря у камеру, деколи не можна було розібратися - день на вулиці чи ніч.
Галина Терещук
Термін покарання Олег Бурячок відбував у виправній колонії у Шепетівці. І як зізнався, ті умови ув’язнення були набагато кращі, аніж у СІЗО, адже дозволялись прогулянки на свіжому повітрі. Прихильно ставились до хлопця і працівники колонії, і самі в’язні, котрі розуміли, що серед них політичний в’язень.
Після звільнення з-під арешту 11 вересня Олег приїхав у своє рідне село на Хмельниччину. Одразу став на облік у правоохоронних органах. У його документах зазначено: була судимість. Місцеві правоохоронці зауважили хлопцеві: “А це той, хто пішов проти наших”.
Я запитала в Олега, чим він думає займатися на волі, які має плани і чи має можливість влаштуватися на роботу. За тиждень Олег переглянув десятки оголошень у місцевій пресі, але скрізь зазначено: із судимістю не звертатися.
Олег Бурячок
Звичайно, життя триває, і хотілося отримати освіту. Але вже почався навчальний рік, і зараз важко буде щось зробити. Я думаю, що протягом року я буду шукати десь навчання. Стає на перешкоді те, що деякі роботодавці будуть з підозрою ставитися до людини, яка відбувала покарання.
Галина Терещук
Молодий чоловік домагатиметься, як і інші члени УНА-УНСО, котрі відсиділи понад два роки за гратами (за словами їхнього лідера, народного депутата України Андрія Шкіля, за сфабрикованою справою), щоб суд погасив їхню судимість.
Надія Шерстюк
Днями будинки Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів України пікетували мешканці Донбасу. Що привело до Києва пересічних українських громадян? Слово – нашій кореспондентці Богдані Костюк.
Богдана Костюк Одна з ініціаторів акції протесту Наталя Пірго з Маріуполя, повідомила, що групу у 26 осіб з Донбасу до Києва привело горе. Горе конкретних “маленьких людей”, до яких виявилися байдужими представники прокуратури і правоохоронних органів Донеччини. Слово - пані Пірог.
Наталя Пірго
Прокуратура як споглядова інстанція не виконує свої функції та обов’язки. У кожного своє горе: цивільні справи, кримінальні справи, трудові “спори” та інше. Ми зрозуміли, що вирішити наші справи перші особи Донецької області просто не хочуть. Тому ми приїхали в Київ до Гаранта наших прав Президента України Кучми. Зараз наша група – вже більше 20 осіб, тому що приєднуються інші люди. Багато кримінальних справ по вбивствах. Вбивають дітей, і нікого не карають.
Богдана Костюк
Один з учасників пікетування Віктор Бургас упродовж року домагається проведення розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди, в якій загинув його син.
Віктор Бургас
2-го лютого 2002-го року у Макіївці службовий автомобіль воєнізованої фірми БАРС, командиром якої є зять прокурора Донецька Альмезова, буквально протаранив машину, якою керував мій син – Бургас Сергій Вікторович. Син загинув на місці. Не зважаючи на наявність неспростовних доказів порушення ДТП автомобілем “Барсу”, слідство досі – методом фальсифікації, замовчуванням фактів і знищення речових доказів – намагається довести зворотнє, тобто провину мого сина і непричетність даної фірми до аварії.
Я чотири рази звертався до Генеральної прокуратури України і з’ясував, що скарги громадян, які туди надходять, не розглядаються. У прокуратурі дивляться на зворотню адресу і відсилають листи назад, тобто до інстанцій, дії яких я оскаржую.
Богдана Костюк
Але і центральні органи влади не здатні допомогти, оскільки, як стверджують пікетувальники з Донбасу, місцеві чиновники “прикривають одне одного”. Розповідає Наталя Пірго.
Наталя Пірго
Минулого року ми були на особистому прийомі у Медведчука. Він пообіцяв, що наші питання будуть вирішені у правовому полі. Дав нам відповіді через деякий час по пошті. Ми думали, що буде якась перевірка, і права наші будуть захищені. Але перевірки ніякої не було.
10.07.2002-го року було засідання Комітету ВР України по питанню боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Приймали участь ми, група із 20 громадян, і члени Комітету. Було винесено рішення по наших питаннях і взагалі по Донецькій області: поновити наші порушені конституційні права до 15 вересня минулого року.
3 вересня 2002-го року нас зібрав прокурор Донецької області Пшонка, і він зібрав також прокурорів конкретних. Він повідомив, що будуть розглядатися наші справи і вирішуватися.
Богдана Костюк
Але цього не сталося, і люди, вичекавши цілий рік, приїхали у пошуках справедливості до Києва. Де, судячи з усього, справедливості також не дочекались. Як гірко зазначив пан Бургас, проблеми “маленьких людей” не завжди помітні з “високих кабінетів”.
Надія Шерстюк
У 2001 році ВР ухвалила закон, згідно з яким, призначати міру покарання для водіїв-порушників повинні не працівники ДАЇ, а суди. Здавалося б, із запровадженням цього нововведення Україна наблизилась до європейських стандартів, де подібна практика існує вже давно. Але наразі українські суди не можуть належним чином розглянути весь потік протоколів, які щодня надсилає Державтоінспекція.
З подробицями – Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Тема стосунків водіїв з працівниками ДАЇ давно обросла анекдотами. Враховуючи багаторічні безкінечні розмови про хабарництво на дорогах, ВР і постановила, щоб вічно конфліктну ситуацію розглядав суд.
Цим нововведенням водії очікували справедливого вирішення конфліктних ситуацій, а недобросовісні працівники ДАЇ, здавалося б, втрачали назавжди важелі, за допомогою яких і стимулювалося дорожнє хабарництво. Але суди виявилися надзвичайно завантаженими неймовірною кількістю протоколів про порушення дорожнього руху і розглянути їх належним чином виявилося просто неможливо. В переважній більшості районні суди не викликають на розгляд цих адміністративних справ ані водіїв, ані представників ДАЇ.
Ось що з цього приводу говорить секретар Жовтневого районного суду міста Луганська Тетяна Бондарєва.
Тетяна Бондарєва
А нас держава сильно конвертами не забезпечує, і кожного з дрібними порушеннями ми просто не в змозі викликати. Викликаємо тоді, коли трапляються ДТП, а також тих, хто був у нетверезому стані за кермом, або тих, хто не підкорився працівникам ДАЇ, тобто не зупинився на їхню вимогу. Учасників таких справ ми викликаємо в обов’язковому порядку. А якщо водій поїхав на червоне світло, то на таких в нас просто не вистачить конвертів.
Василь Соколенко
Трапляється, що деякі водії-порушники, які не погоджуються з рішенням районного суду, звертаються зі скаргами до Апеляційного суду, і той намагається розглянути цю справу. Але законом передбачено певний термін для розгляду адміністративних справ, і невчасне проведення засідання часом позбавляє суд можливості визначити міру покарання для порушника.
Ось як цю ситуацію пояснює заступник голови Луганського апеляційного суду Садих Тагієв.
Садих Тагієв
Виникає дуже багато проблем при розгляді таких справ в місцевих судах. Іноді порушники клопочуть про виклик до суду свідків, і тоді звичайна адміністративна справа розглядається дуже довго. Але ж є терміни притягнення до адміністративної відповідальності. Коли цей термін закінчується то припиняється і адміністративне судочинство, і виходить, що правопорушення було скоєне, але суд не може ухвалити ніякого рішення, тому що порушені терміни притягнення до адміністративної відповідальності.
Василь Соколенко
За його словами, при розгляді порушень, які скоєні водіями-іноземцями, виникають абсурдні ситуації, коли останні, за законом, повинні очікувати рішення суду декілька днів і залишатися весь цей час на території області.
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.