Сергій Кисельов
Київ, 23 квітня 2004 - Сьогодні в Алушті має закінчитися дводенна українсько-російська зустріч "Україна-Росія – стратегічне партнерство". Українську делегацію очолює голова Верховної Ради Володимир Литвин, російську – спікер Державної Думи Борис Гризлов. Тим часом учора на півострів вирушили і керівники двох держав – Леонід Кучма та Владимир Путін. Вони провели в Криму робочу зустріч, а сьогодні мають виступити перед учасниками парламентських делегацій.
Чим викликана поява такого представницького українсько-російсько десанту на кримських теренах? Що саме обговорюватимуть і спікери двох парламентів, і лідери двох країн?
Як вдалося довідатись з добре поінформованих парламентських джерел, проведення на найвищому рівні кримського форуму наперед не планувалося. Подейкують, що Владимир Путін мав на меті відвідати Крим ще на Великдень. Однак свою поїздку він, буцімто, поставив у пряму залежність від того, чи ратифікує Верховна Рада угоду по формуванню Єдиного економічного простору. Нині ж документ ратифіковано. І хоча, як учора офіційно повідомлялося, в Криму президенти двох країн обговорюватимуть низку питань щодо підвищення ефективності двосторонньої співпраці і проблем міжнародної політики, на думку експертів, саме проблеми ЄЕП будуть найважливішою темою розмови Путіна з Кучмою.
Річ у тім, що коли справді рішення депутатів відбивають погляди народу, який їх обрав , то ставлення Росії до ЄЕП може не бентежити організаторів цієї інституції. У Держдумі Росії, де працює така ж кількість парламентарів, що й у Верховній Раді, за ЄЕП проголосували 408 депутатів, проти 7, один утримався. Тим часом в українському парламенті з 418 народних обранців прихильників ЄЕП виявилося 265, а противників – 60. До того ж фракції "Наша Україна" "БЮТ" та Соцпартії участі в голосуванні й зовсім не брали. І якщо більша частина політиків Росії, Білорусії та Казахстану до нового міждержавного об''єднання ставиться з прихильністю, то в Україні далеко не всі в захваті від перспектив ЄЕП. І тому в Криму, як вважають деякі аналітики, серед іншого сторони сьогодні обговорюватимуть і на спікерському, і на президентському рівнях питання незворотності поступу Києва до ЄЕП.
Ось що в інтерв’ю для радіо "Свобода" сказав з приводу новолеґітимізованої інституції український поет, політик і дипломат Дмитро Павличко:
"Те, що пропрезидентська більшість у Верховній Раді ратифікувала угоду про Єдиний європейський простір – це все з одного ряду події: ми фактично оцим самим кладемо хрест на проєвропейській політиці. На тому, що ми десять років морочили голову Європейському Союзові і Європі про те, що хочемо інтегруватися до НАТО та Європейського Союзу. Тут себе показало справжнє обличчя нашої зовнішньої політики і фактично справжнє обличчя нашої вищої влади".
Стверджують, що на сьогоднішньому семінарі на тему "Двостороннє і багатобічне торговельно-економічне співробітництво в контексті очікуваного вступу України і Росії у СОТ", в якому візьмуть в Алушті участь і українські, і російські політики, держдумівці переконуватимуть верховнорадівців у тому, що Єдиний економічний простір не може стати перешкодою для євроатлантичної інтеграції України.
Дехто з київських експертів також переконаний у цьому. Як зауважив у інтерв’ю для радіо "Свобода" перший заступник директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки Анатолій Гуцал, без участі в ЄЕП Україна могла б залишитися сам на сам з такою низкою проблем, яким не зарадив би ніхто, включаючи і СОТ.
"Те, що відбувається , це якраз певна переломна точка усвідомлення необхідності певних консолідацій них дій, як намагання відповісти на ті виклики сучасності, які сьогодні стоять. Це не тільки нарощування соціальної конфліктності, нарощення тероризму. Це і техногенні катастрофи, і природні катастрофи і катаклізми".
Західні експерти допоки дотримуються іншої думки. Як заявив спікер Комісара Європейського Союзу із зовнішніх відносин Дієго де Охеда, в України можуть виникнути труднощі зі вступом до Світової торгівельної організації, якщо угоду про ЄЕП буде втілено в життя. А ось думка про членство України в ЄЕП заступника Держсекретаря Сполучених Штатів з питань європейської та євразійської політики Елізабет Джоунс. Вона її висловила у четвер під час відео прес-конференції з Вашингтона:
"Це рішення, яке, звичайно, сама Україна обрала для себе. Але є певні міркування, які, на наш погляд, є дуже важливими. Україна чітко висловилася про те, що вона хоче бути частиною європейських структур, що вона хоче приєднатися до СОТ, інтегруватися в Європу. Мені здається, що наш погляд співпадає з тим, що ми чуємо з України з неурядових організацій, політичних лідерів, економістів, що інтеграція до європейських структур з більшою вірогідністю принесе процвітання, створить нові робочі місця".
До речі, спостерігачі не виключають, що сьогодні президенти Кучма і Путін говоритимуть також в Криму про сам Крим. Зокрема про терміни перебування тут російського Чорноморського флоту.
Чим викликана поява такого представницького українсько-російсько десанту на кримських теренах? Що саме обговорюватимуть і спікери двох парламентів, і лідери двох країн?
Як вдалося довідатись з добре поінформованих парламентських джерел, проведення на найвищому рівні кримського форуму наперед не планувалося. Подейкують, що Владимир Путін мав на меті відвідати Крим ще на Великдень. Однак свою поїздку він, буцімто, поставив у пряму залежність від того, чи ратифікує Верховна Рада угоду по формуванню Єдиного економічного простору. Нині ж документ ратифіковано. І хоча, як учора офіційно повідомлялося, в Криму президенти двох країн обговорюватимуть низку питань щодо підвищення ефективності двосторонньої співпраці і проблем міжнародної політики, на думку експертів, саме проблеми ЄЕП будуть найважливішою темою розмови Путіна з Кучмою.
Річ у тім, що коли справді рішення депутатів відбивають погляди народу, який їх обрав , то ставлення Росії до ЄЕП може не бентежити організаторів цієї інституції. У Держдумі Росії, де працює така ж кількість парламентарів, що й у Верховній Раді, за ЄЕП проголосували 408 депутатів, проти 7, один утримався. Тим часом в українському парламенті з 418 народних обранців прихильників ЄЕП виявилося 265, а противників – 60. До того ж фракції "Наша Україна" "БЮТ" та Соцпартії участі в голосуванні й зовсім не брали. І якщо більша частина політиків Росії, Білорусії та Казахстану до нового міждержавного об''єднання ставиться з прихильністю, то в Україні далеко не всі в захваті від перспектив ЄЕП. І тому в Криму, як вважають деякі аналітики, серед іншого сторони сьогодні обговорюватимуть і на спікерському, і на президентському рівнях питання незворотності поступу Києва до ЄЕП.
Ось що в інтерв’ю для радіо "Свобода" сказав з приводу новолеґітимізованої інституції український поет, політик і дипломат Дмитро Павличко:
"Те, що пропрезидентська більшість у Верховній Раді ратифікувала угоду про Єдиний європейський простір – це все з одного ряду події: ми фактично оцим самим кладемо хрест на проєвропейській політиці. На тому, що ми десять років морочили голову Європейському Союзові і Європі про те, що хочемо інтегруватися до НАТО та Європейського Союзу. Тут себе показало справжнє обличчя нашої зовнішньої політики і фактично справжнє обличчя нашої вищої влади".
Стверджують, що на сьогоднішньому семінарі на тему "Двостороннє і багатобічне торговельно-економічне співробітництво в контексті очікуваного вступу України і Росії у СОТ", в якому візьмуть в Алушті участь і українські, і російські політики, держдумівці переконуватимуть верховнорадівців у тому, що Єдиний економічний простір не може стати перешкодою для євроатлантичної інтеграції України.
Дехто з київських експертів також переконаний у цьому. Як зауважив у інтерв’ю для радіо "Свобода" перший заступник директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки Анатолій Гуцал, без участі в ЄЕП Україна могла б залишитися сам на сам з такою низкою проблем, яким не зарадив би ніхто, включаючи і СОТ.
"Те, що відбувається , це якраз певна переломна точка усвідомлення необхідності певних консолідацій них дій, як намагання відповісти на ті виклики сучасності, які сьогодні стоять. Це не тільки нарощування соціальної конфліктності, нарощення тероризму. Це і техногенні катастрофи, і природні катастрофи і катаклізми".
Західні експерти допоки дотримуються іншої думки. Як заявив спікер Комісара Європейського Союзу із зовнішніх відносин Дієго де Охеда, в України можуть виникнути труднощі зі вступом до Світової торгівельної організації, якщо угоду про ЄЕП буде втілено в життя. А ось думка про членство України в ЄЕП заступника Держсекретаря Сполучених Штатів з питань європейської та євразійської політики Елізабет Джоунс. Вона її висловила у четвер під час відео прес-конференції з Вашингтона:
"Це рішення, яке, звичайно, сама Україна обрала для себе. Але є певні міркування, які, на наш погляд, є дуже важливими. Україна чітко висловилася про те, що вона хоче бути частиною європейських структур, що вона хоче приєднатися до СОТ, інтегруватися в Європу. Мені здається, що наш погляд співпадає з тим, що ми чуємо з України з неурядових організацій, політичних лідерів, економістів, що інтеграція до європейських структур з більшою вірогідністю принесе процвітання, створить нові робочі місця".
До речі, спостерігачі не виключають, що сьогодні президенти Кучма і Путін говоритимуть також в Криму про сам Крим. Зокрема про терміни перебування тут російського Чорноморського флоту.