Дональд Рамсфельд – політичний портрет.

Мирослава Гонгадзе
Вашингтон, 12 серпня 2004 - Голова Пентагону Дональд Рамсфельд сьогодні є центром у війні проти тероризму. Неоконсерватор за переконаннями, він належить до найближчого кола президента Буша. Експерти говорять, що у його руках не лише військова міць США , вони часто називають його мозком адміністрації Буша.

Як і Колін Павелл та Дік Чейні, він належить до ветеранів американської політичної сцени. В середині сімдесятих, за президентства Джеральда Форда, Дональд Рамсфельд уже очолював Пентагон. Генрі Кісінджер описує Рамсфельда, як „досвідченого політичного бюрократа, у якого амбіції, можливості і переконання міцно сплавлені”.

Сімдесятирічний Дональд Рамсфелд прийшов у політику випускником Прінстонського університету. Після декількох років роботи асистентентом у Конгресі він був обраний до вищого законодавночого органу США від Штату Іллінойс. Наприкінці 60-х він почав працювати в адміністрації президента Ніксона. Рамсфельд також був радником президента Рейгана. З приходом у Білий дім Джорджа Буша Дональд Рамсфельд став опорою нової адміністрації.

Експерти кажуть, що нова військова стратегія США, включаючи вторгнення в Ірак, це справа рук Раммі, саме так його з любов’ю називають прихильники.

Президент Буш не відправив Дональда Рамсфельда у відставку навіть після гучного скандалу у зв”язку зі знущаннями американських охоронців над в”язнями в Іракській тюрмі Абу -Греб. Багато хто прогнозував тоді відставку Рамсфельда, але він чудом утримався. „ Це трапилось під моїм керівництвом і як міністр оборони, я несу за це повну відповідальність,”- заявив після оприлюднення скандальної інформації Дональд Рамсфельд.

Пентагон за Дональда Рамсфельда отримав найбільший за всю історію Америки бюджет на ведення воєнної кампанії за межами США. І судячи з останніх заяв президента Буша, кількість фінансів може бути ще збільшена. А досвідченого політичного бюрократа Дональда Рамсфельда називають одним з головних претендентів на посаду директора по боротьбі з тероризмом в адміністрації Буша. І все ж, судячи з соціологічних опитувань, половина американців сподіваються, що весь цей влив і сила неоконсерваторів закінчиться через декілька місяців, коли до керівництва Білого дому може прийти новий президент.