Володимир Павлів
Варшава, 5 листопада 2004 - Національні меншини у Польщі фактично не зможуть використовувати своєї мови як допоміжної в установах місцевої адміністрації. Це рішення польських депутатів при ухваленні в четвер закону про національні та етнічні меншини. Представники нацменшин вважають, що в цьому голосуванні гору взяли ті політичні сили, які з неповагою ставляться до співгромадян іншого національного походження. Серед польських нацменшин є й українці. За офіційними даними українська спільнота у Польщі становить близько 30 тисяч осіб.
У четвер польський Сейм ухвалив новий закон “Про національні та етнічні меншини”. Над проектом цього закону польські парламентарі працювали 11 років, а його основу становлять права, котрі вже раніше були гарантовані нацменшинам іншими нормативними актами. Зокрема мова йде про доступ нацменшин до публічних засобів масової інформації, до підтримки державою культури і мови національних меншин, зокрема й до навчання дітей мовою батьків.
Каменем спотикання у новому законі став пункт про право нацменшин на використання своєї мови як допоміжної в органах місцевого самоврядування. Автори проекту запропонували, що це правило поширювалося на населені пункти, де національні меншини становлять не менше, ніж 8 % населення. Однак більшість депутатів вирішили, що це надто низький поріг і запропонували підняти його до 50 %. У результаті практично жодна з національних меншин у Польщі не зможе скористатися цим положенням нового закону , говорить голова Об”єднання Українців Польщі Мирон Кертичак.
Говорить Мирон Кертичак: “Це прояв некорисного чи ворожого ставлення до нацменшин з боку певних політичних формацій. Тому вони цей поріг так встановили, щоб буква закону стала мертвою, щоб майже ніхто не міг тим правом скористатися”.
На даний момент у Польщі зареєстровано 9 національних і 4 етнічних меншини. Всі вони разом становлять менш, ніж 1% населення Польщі. Отже, надання їм права використовувати рідну мову у місцевих органах самоврядування мало б швидше символічне, ніж прикладне значення. До того ж , як зауважив депутат від Союзу Лівих Демократів Еугеніуш Чиквін, котрий пропонував на розгляд Сейму даний законопроект , новий закон без цього положення не матиме особливого значення. Польщі все одно доведеться врегулювати це питання, оскільки воно передбачене Загальною Конвенцією про Охорону Національних Меншин Організації Об’єднаних Націй.
У четвер польський Сейм ухвалив новий закон “Про національні та етнічні меншини”. Над проектом цього закону польські парламентарі працювали 11 років, а його основу становлять права, котрі вже раніше були гарантовані нацменшинам іншими нормативними актами. Зокрема мова йде про доступ нацменшин до публічних засобів масової інформації, до підтримки державою культури і мови національних меншин, зокрема й до навчання дітей мовою батьків.
Каменем спотикання у новому законі став пункт про право нацменшин на використання своєї мови як допоміжної в органах місцевого самоврядування. Автори проекту запропонували, що це правило поширювалося на населені пункти, де національні меншини становлять не менше, ніж 8 % населення. Однак більшість депутатів вирішили, що це надто низький поріг і запропонували підняти його до 50 %. У результаті практично жодна з національних меншин у Польщі не зможе скористатися цим положенням нового закону , говорить голова Об”єднання Українців Польщі Мирон Кертичак.
Говорить Мирон Кертичак: “Це прояв некорисного чи ворожого ставлення до нацменшин з боку певних політичних формацій. Тому вони цей поріг так встановили, щоб буква закону стала мертвою, щоб майже ніхто не міг тим правом скористатися”.
На даний момент у Польщі зареєстровано 9 національних і 4 етнічних меншини. Всі вони разом становлять менш, ніж 1% населення Польщі. Отже, надання їм права використовувати рідну мову у місцевих органах самоврядування мало б швидше символічне, ніж прикладне значення. До того ж , як зауважив депутат від Союзу Лівих Демократів Еугеніуш Чиквін, котрий пропонував на розгляд Сейму даний законопроект , новий закон без цього положення не матиме особливого значення. Польщі все одно доведеться врегулювати це питання, оскільки воно передбачене Загальною Конвенцією про Охорону Національних Меншин Організації Об’єднаних Націй.