Славко Волинський
Брюссель, 31 січня 2005– 25 міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу узгодили сьогодні десять додаткових пунктів до Плану дій ЄС – Україна в рамках Європейської політики сусідства. Ці доповнення стосуються питань правової, зовнішньої та економічної політики України.
Серед десяти додаткових пунктів, про які керівництво ЄС говорить два тижні поспіль, – є демократизація суспільства, надання Україні допомоги у гармонізації її законодавства, щоб воно відповідало стандартам Європейського Союзу, лобіювання Євросоюзом вступу України до Світової організації торгівлі, надання Україні статусу держави з ринковою економікою.
Наступний пункт стосується підписання угоди про спрощений візовий режим. Ідеться, щоправда, лише про надання багаторазових віз водіям трейлерів, які здійснюють міжнародні автоперевезення, жителям прикордонних територій, студентам, артистам, спортсменам, – і це все. Дипломати зазначають, що подібні переговори Європейський Союз уже проводить із Росією.
Інші пункти стосуються допомоги Україні в зміцненні її кордонів, сприяння виходу українського текстилю і сталі на європейський ринок, підготовки проекту нового договору про співпрацю між Україною та ЄС, котрий замінить уже існуючу угоду про партнерство і співробітництво. Йдеться і про співпрацю у зовнішній політиці; але тут в Брюсселі очікують від України більшого у врегулюванні придністровського конфлікту.
Авторами додаткових пунктів до Плану дій є Верховний представник ЄС Хав’єр Солана і комісар Єврокомісії у справах зовнішньої політики Беніта Ферреро-Валднер.
Відповідаючи на запитання кореспондента Радіо “Свобода”, чи ще існують якісь перепони для того, щоб Україна одержала ринковий статус, і що необхідно зробити Україні для вступу до Світової організації торгівлі, пані Ферреро-Валднер відповіла:
“Надання Україні статусу держави з ринковою економікою запропоноване в листі, який ми підготували з Хав’єром Соланою, але Україна повинна виконати деякі умови; це технічні умови. Тепер Україна повинна працювати на зближення з ЄС і показати, що вона прагне до Європейського Союзу, на ділі, а не на словах, як це було раніше”.
А щодо вступу до СОТ, зауважила Беніта Ферреро-Валднер, то Україна повинна піти на відповідні реформи в законодавстві та втілити їх.
Один із українських дипломатів на умовах анонімності заявив для Радіо “Свобода”, що не бачить у цих десяти “славнозвісних”, за його словами, доповненнях до Плану дій Україна – ЄС якихось істотних змін, які б дійсно давали можливості до ширшої співпраці з Євросоюзом. Також засмучує те, сказав мій співрозмовник, що наприкінці минулого року Україна вже передала в Єврокомісію проект договору про спрощення візового режиму, але ЄС зможе підписати цей документ лише восени.
А як же бути із членством України в ЄС? Хоча президент Віктор Ющенко заявив, що хоче привести Україну Європейський Союз, у Брюсселі таку можливість не розглядають. Позицію таких держав, як Польща, Литва чи Угорщина, які вважають, що Україна вже зараз має отримати чіткий сигнал про перспективу членства в ЄС, не поділяє більшість членів Євросоюзу. Як сказав Радіо “Свобода” один із дипломатів ЄС, “найбільше”, на що може сподіватися Україна у найближчі місяці, – це щоб уряди ЄС і представники Європейської комісії публічно не заявляли, що Україна “ніколи” не зможе приєднатися до ЄС.
Наступного разу міністри закордонних справ ЄС обговорюватимуть співпрацю з Україною 21 лютого.
Серед десяти додаткових пунктів, про які керівництво ЄС говорить два тижні поспіль, – є демократизація суспільства, надання Україні допомоги у гармонізації її законодавства, щоб воно відповідало стандартам Європейського Союзу, лобіювання Євросоюзом вступу України до Світової організації торгівлі, надання Україні статусу держави з ринковою економікою.
Наступний пункт стосується підписання угоди про спрощений візовий режим. Ідеться, щоправда, лише про надання багаторазових віз водіям трейлерів, які здійснюють міжнародні автоперевезення, жителям прикордонних територій, студентам, артистам, спортсменам, – і це все. Дипломати зазначають, що подібні переговори Європейський Союз уже проводить із Росією.
Інші пункти стосуються допомоги Україні в зміцненні її кордонів, сприяння виходу українського текстилю і сталі на європейський ринок, підготовки проекту нового договору про співпрацю між Україною та ЄС, котрий замінить уже існуючу угоду про партнерство і співробітництво. Йдеться і про співпрацю у зовнішній політиці; але тут в Брюсселі очікують від України більшого у врегулюванні придністровського конфлікту.
Авторами додаткових пунктів до Плану дій є Верховний представник ЄС Хав’єр Солана і комісар Єврокомісії у справах зовнішньої політики Беніта Ферреро-Валднер.
Відповідаючи на запитання кореспондента Радіо “Свобода”, чи ще існують якісь перепони для того, щоб Україна одержала ринковий статус, і що необхідно зробити Україні для вступу до Світової організації торгівлі, пані Ферреро-Валднер відповіла:
“Надання Україні статусу держави з ринковою економікою запропоноване в листі, який ми підготували з Хав’єром Соланою, але Україна повинна виконати деякі умови; це технічні умови. Тепер Україна повинна працювати на зближення з ЄС і показати, що вона прагне до Європейського Союзу, на ділі, а не на словах, як це було раніше”.
А щодо вступу до СОТ, зауважила Беніта Ферреро-Валднер, то Україна повинна піти на відповідні реформи в законодавстві та втілити їх.
Один із українських дипломатів на умовах анонімності заявив для Радіо “Свобода”, що не бачить у цих десяти “славнозвісних”, за його словами, доповненнях до Плану дій Україна – ЄС якихось істотних змін, які б дійсно давали можливості до ширшої співпраці з Євросоюзом. Також засмучує те, сказав мій співрозмовник, що наприкінці минулого року Україна вже передала в Єврокомісію проект договору про спрощення візового режиму, але ЄС зможе підписати цей документ лише восени.
А як же бути із членством України в ЄС? Хоча президент Віктор Ющенко заявив, що хоче привести Україну Європейський Союз, у Брюсселі таку можливість не розглядають. Позицію таких держав, як Польща, Литва чи Угорщина, які вважають, що Україна вже зараз має отримати чіткий сигнал про перспективу членства в ЄС, не поділяє більшість членів Євросоюзу. Як сказав Радіо “Свобода” один із дипломатів ЄС, “найбільше”, на що може сподіватися Україна у найближчі місяці, – це щоб уряди ЄС і представники Європейської комісії публічно не заявляли, що Україна “ніколи” не зможе приєднатися до ЄС.
Наступного разу міністри закордонних справ ЄС обговорюватимуть співпрацю з Україною 21 лютого.