Марія Щур
Прага, 21 березня 2005 – Україна відкликала головного дипломата з Киргизстану. У міністерстві закордонних справ України вважають, що тимчасовий повірений України в Бішкеку перевищив свої повноваження. За повідомленнями засобів масової інформації, Олександр Балдинюк висловився на підтримку чинної влади Киргизстану. Агентства поширили заяву Олександра Балдинюка на підтримку місцевого губернатора провінції Джилал-Абад, де відбулися досі найбільші акції протесту проти несправедливих виборів. Офіційний Київ висловлює занепокоєння діями киргизької влади, зокрема, повідомленнями про застосування сили проти учасників акцій протесту.
На думку киргизьких оглядачів, відкликання українського дипломата свідчить про велику увагу, яку нова влада України приділяє подіям у Киргизстані. Говорить директор Киргизької служби радіо «Свобода» Тинчтикбек Чоротегін: «Треба ще знайти цьому підтвердження, але якщо його відкликали лише через те, що він виступив на підтримку однієї сторони в Киргизстані і проти опозиційних політиків, то це свідчить про те, що в Україні уважно стежать за подіями в Киргизстані». За словами директора киргизької служби, раніше дипломати держав СНД підтримували тільки офіційну владу.
Нині ж офіційний Київ дипломатично критикує Бішкек за застосування сили проти демонстрантів. Міністерство закордонних справ поширило заяву, у якій воно висловлює «вкрай глибоке занепокоєння» повідомленнями про застосування сили проти учасників акцій протесту. Україна засуджує будь-які насильницькі дії і закликає сторони до діалогу та мирного залагодження конфлікту, мовиться у заяві.
Про свою готовність до переговорів уже заявив президент Киргизстану Аскар Акаєв. За повідомленням його прес-секретаря, він готовий до зустрічі з представниками опозиції, які очолюють акції протесту, що тривають уже кілька тижнів. При цьому Аскар Акаєв заявив, що опозиція підштовхує народ на некеровані дії, поширюючи чутки про нібито наявні жертви. За словами Акаєва, дестабілізація країни вигідна неназваним «терористичним силам».
Лідери опозиції, які звинувачують владу у фальсифікації парламентських виборів, не дійшли згоди щодо того, чи вступати в діалог з президентом країни. Роза Отумбаєва, лідер партії «Ата-Журт», яку влада не допустила до участі у виборах, заявила, що опозиція вимагає відставки президента Акаєва: «Поки що немає про що вести переговори. Ми вимагаємо відставки президента».
Саме цього, здається, і побоювався президент Киргизстану Аскар Акаєв, коли ще на початку лютого казав, що киргизька молодь має імунітет проти революційних віянь: «Вона у переважній більшості виявилася стійкою проти чужоземних хворобливих «рожевих», «помаранчевих» та «жовтих» вірусів, які намагаються привити деякі наші доморощені опозиціонери».
Киргизька опозиція, яка нині, за повідомленнями, вже контролює південну частину країни, крім своїх жовтих прапорів, вийшла на вулиці і під прапорами своїх політичних попередників – української та грузинської опозиції. Директор киргизької служби радіо «Свобода» говорить, що киргизи вивчали український досвід: «Деякі представники киргизької опозиції та недержавних організацій були в Києві під час виборів і мали тісний зв’язок з українською опозицією та молодіжними організаціями. І навіть вибір помаранчевого кольору – це, хоча і зовнішній фактор, але він свідчить про прагнення людей в Киргизстані продовжити те, що було зроблено в Україні».
На думку киргизьких оглядачів, відкликання українського дипломата свідчить про велику увагу, яку нова влада України приділяє подіям у Киргизстані. Говорить директор Киргизької служби радіо «Свобода» Тинчтикбек Чоротегін: «Треба ще знайти цьому підтвердження, але якщо його відкликали лише через те, що він виступив на підтримку однієї сторони в Киргизстані і проти опозиційних політиків, то це свідчить про те, що в Україні уважно стежать за подіями в Киргизстані». За словами директора киргизької служби, раніше дипломати держав СНД підтримували тільки офіційну владу.
Нині ж офіційний Київ дипломатично критикує Бішкек за застосування сили проти демонстрантів. Міністерство закордонних справ поширило заяву, у якій воно висловлює «вкрай глибоке занепокоєння» повідомленнями про застосування сили проти учасників акцій протесту. Україна засуджує будь-які насильницькі дії і закликає сторони до діалогу та мирного залагодження конфлікту, мовиться у заяві.
Про свою готовність до переговорів уже заявив президент Киргизстану Аскар Акаєв. За повідомленням його прес-секретаря, він готовий до зустрічі з представниками опозиції, які очолюють акції протесту, що тривають уже кілька тижнів. При цьому Аскар Акаєв заявив, що опозиція підштовхує народ на некеровані дії, поширюючи чутки про нібито наявні жертви. За словами Акаєва, дестабілізація країни вигідна неназваним «терористичним силам».
Лідери опозиції, які звинувачують владу у фальсифікації парламентських виборів, не дійшли згоди щодо того, чи вступати в діалог з президентом країни. Роза Отумбаєва, лідер партії «Ата-Журт», яку влада не допустила до участі у виборах, заявила, що опозиція вимагає відставки президента Акаєва: «Поки що немає про що вести переговори. Ми вимагаємо відставки президента».
Саме цього, здається, і побоювався президент Киргизстану Аскар Акаєв, коли ще на початку лютого казав, що киргизька молодь має імунітет проти революційних віянь: «Вона у переважній більшості виявилася стійкою проти чужоземних хворобливих «рожевих», «помаранчевих» та «жовтих» вірусів, які намагаються привити деякі наші доморощені опозиціонери».
Киргизька опозиція, яка нині, за повідомленнями, вже контролює південну частину країни, крім своїх жовтих прапорів, вийшла на вулиці і під прапорами своїх політичних попередників – української та грузинської опозиції. Директор киргизької служби радіо «Свобода» говорить, що киргизи вивчали український досвід: «Деякі представники киргизької опозиції та недержавних організацій були в Києві під час виборів і мали тісний зв’язок з українською опозицією та молодіжними організаціями. І навіть вибір помаранчевого кольору – це, хоча і зовнішній фактор, але він свідчить про прагнення людей в Киргизстані продовжити те, що було зроблено в Україні».