Галина Терещук
Львів, 15 липня 2004 - Згідно зі статистикою, найкритичнішою ситуація щодо кількості абортів виглядає у східних регіонах України. Наприклад, на Луганщині кількість ненароджених дітей переважає над тими, хто народився. На 100 народжених дітей 108 абортів,така ж цифра і на Чернігівщині, у Києві зі 100 вагітних 52 роблять аборти, зі 100 вагітних у Севастополі 50 позбавляються дитини, у Львові -32, у Франківську -19.
Те, що галичанки значно рідше позбавляють життя ненароджене маля, лікарі і священики пояснюють міцними християнськими традиціями, яких тут дотримуються. Чи має право українська жінка на аборт і як захистити право дитини на життя?
Спостерігаючи за станом здоров»я вагітних жінок, якось центр захисту материнства у Львові організував виставку фотографій. На них були зображені ненароджені діти в утробі матері. Було видно, як вони рухають пальчиками, згинають ніжки, усміхаються. Відтак плід живе своїм життям у своєму мікросвіті і відчує увесь біль та радість, які переживає мама.
Півмільйона українських жінок щороку позбавляють себе можливості народити дитину. Тобто, з кожної тисячі вагітних 32 зважуються її перервати. Пік щодо кількості абортів в Україні припадав на важкі економічні роки: 1993-1995. Тоді щороку мільйон українських жінок позбавлялись вагітності. Як зізналась одна з моїх співрозмовниць, саме в середині 90-х вона двічі зробила аборт, оскільки залишилась без роботи, були складні побутові умови. Жінка досі переживає важкий психологічний стан.
--Якщо ми вирішуємо позбутись дитини, то ми злочинці. Ми робимо злочин і великий гріх, через який ми відповідаємо в житті. Якби молодь про це знала і більше звертала увагу на духовне, то й менше було б тих абортів.
Стаття 50 Конституції України дозволяє аборти за соціальними та медичними показниками, правда, якими саме не вказано, а стаття 57 надає право жінці самій вирішувати проблему материнства, тобто, робити чи не робити аборт - досить недовготривалу лікарську маніпуляцію, в якій з допомогою інструментів лікар вбиває плід віком до 22 тижнів. Останнім часом чимало львівських акушерів - гінекологів відмовились проводити аборти. Ірина Микитчак, дитячий лікар, керівник відділу охорони материнства і дитинства говорить про травматичність операції для самої жінки – фізичну і моральну.
-- Про те, що аборт шкідливий, навіть не може бути дискусій. Після операції виникають численні запальні процеси, жінка має гінекологічні проблеми. Багато переживають емоційний шок.
Особливо небезпечний аборт у ранньому віці, коли молода жінка упродовж життя уже не зможе мати дітей. Переривання вагітності порушує гормональний розвиток організму, який налаштований 9 місяців виносити дитину.
-- Коли жінка народила дитину, вона немов омолоджцється. Це стимулює розвиток організму в цілому. Серед лікарів побутує думка: якщо довгий час жінка хворіє, то їй радять просто народити дитину. І цікаво, що усі болячки проходять.
На Львівщині ліцензії на проведення абортів видані як державним, так і приватним медичним закладам.Таких десятки. За різними даними, вартість операції від 50-300 доларів. Кожна жінка має право на анонімність. Відтак частими клієнтами львівських клінік є громадянки Польщі, де заборонено проводити аборти, які прирівнюються до вбивства людини.
Для прикладу, коли Україна у 1995 році за кількістю абортів посідала у світі 3 місце, то Польща 94. Тут відчутний вплив саме церкви, яка категорично висловлюється проти абортів. Створює чимало інституцій для збереження життя дитини і материнство, планування родини.
Подібне зараз відбувається і в Україні. До того ж, не усі священики мають право давати розгрішення для жінок, які зробили аборт.
Отець УГКЦ Орест Фредина зазначив:
--Цей гріх настільки важкий, що він є завжди задержаний для єпископа. У нас у Львові майже кожен адміністратор храму має благословення від єпископа відпустити цей задержаний гріх. Дають розгрішення у часі Великодньої сповіді усі священики. Але мусить бути для цього підстава. Для того, щоб людина отримала прощення за цей гріх, заплачена дорога ціна-Кров Ісуса. Від людини потрібне усвідомлення, що вона наробила, вона має попросити прощення у вбитої дитинки.Проосити розгрішення мають і ті, хто спонукав до аборту.
Церква виступає категорично проти абортів, про те, що це вбивство дитини - такої думки дотримуються більшість медиків. Однак має бути розуміння суспільством цієї проблеми, а також поліпшення соціального та економічного рівня життя в державі. Про те, як львів»яни ставляться до проблеми абортів, я розпитувала на вулиці міста.
--Мені важко відповісти, я не народжувала і не робила аборт.
--До абортів я ставлюсь негативно. Але якщо сім»я не може утримувати дитину (неповнолітні батьки, чи алкоголіки, наркомани, тобто, коли неминуче, що дитина народиться інвалідом), то я вважаю, що треба робити аборт.
--Жінка має вибір. Не дозволяє стан її здоров»я, значить треба їй дозволити. Це дуже важкий психологічний стан, я це пережила - позбавитись дитину. Але жінка має право вибору.
Якщо жінка має право вибору - народжувати чи ні, то хто ж має захистити право ненародженої дитини?
Те, що галичанки значно рідше позбавляють життя ненароджене маля, лікарі і священики пояснюють міцними християнськими традиціями, яких тут дотримуються. Чи має право українська жінка на аборт і як захистити право дитини на життя?
Спостерігаючи за станом здоров»я вагітних жінок, якось центр захисту материнства у Львові організував виставку фотографій. На них були зображені ненароджені діти в утробі матері. Було видно, як вони рухають пальчиками, згинають ніжки, усміхаються. Відтак плід живе своїм життям у своєму мікросвіті і відчує увесь біль та радість, які переживає мама.
Півмільйона українських жінок щороку позбавляють себе можливості народити дитину. Тобто, з кожної тисячі вагітних 32 зважуються її перервати. Пік щодо кількості абортів в Україні припадав на важкі економічні роки: 1993-1995. Тоді щороку мільйон українських жінок позбавлялись вагітності. Як зізналась одна з моїх співрозмовниць, саме в середині 90-х вона двічі зробила аборт, оскільки залишилась без роботи, були складні побутові умови. Жінка досі переживає важкий психологічний стан.
--Якщо ми вирішуємо позбутись дитини, то ми злочинці. Ми робимо злочин і великий гріх, через який ми відповідаємо в житті. Якби молодь про це знала і більше звертала увагу на духовне, то й менше було б тих абортів.
Стаття 50 Конституції України дозволяє аборти за соціальними та медичними показниками, правда, якими саме не вказано, а стаття 57 надає право жінці самій вирішувати проблему материнства, тобто, робити чи не робити аборт - досить недовготривалу лікарську маніпуляцію, в якій з допомогою інструментів лікар вбиває плід віком до 22 тижнів. Останнім часом чимало львівських акушерів - гінекологів відмовились проводити аборти. Ірина Микитчак, дитячий лікар, керівник відділу охорони материнства і дитинства говорить про травматичність операції для самої жінки – фізичну і моральну.
-- Про те, що аборт шкідливий, навіть не може бути дискусій. Після операції виникають численні запальні процеси, жінка має гінекологічні проблеми. Багато переживають емоційний шок.
Особливо небезпечний аборт у ранньому віці, коли молода жінка упродовж життя уже не зможе мати дітей. Переривання вагітності порушує гормональний розвиток організму, який налаштований 9 місяців виносити дитину.
-- Коли жінка народила дитину, вона немов омолоджцється. Це стимулює розвиток організму в цілому. Серед лікарів побутує думка: якщо довгий час жінка хворіє, то їй радять просто народити дитину. І цікаво, що усі болячки проходять.
На Львівщині ліцензії на проведення абортів видані як державним, так і приватним медичним закладам.Таких десятки. За різними даними, вартість операції від 50-300 доларів. Кожна жінка має право на анонімність. Відтак частими клієнтами львівських клінік є громадянки Польщі, де заборонено проводити аборти, які прирівнюються до вбивства людини.
Для прикладу, коли Україна у 1995 році за кількістю абортів посідала у світі 3 місце, то Польща 94. Тут відчутний вплив саме церкви, яка категорично висловлюється проти абортів. Створює чимало інституцій для збереження життя дитини і материнство, планування родини.
Подібне зараз відбувається і в Україні. До того ж, не усі священики мають право давати розгрішення для жінок, які зробили аборт.
Отець УГКЦ Орест Фредина зазначив:
--Цей гріх настільки важкий, що він є завжди задержаний для єпископа. У нас у Львові майже кожен адміністратор храму має благословення від єпископа відпустити цей задержаний гріх. Дають розгрішення у часі Великодньої сповіді усі священики. Але мусить бути для цього підстава. Для того, щоб людина отримала прощення за цей гріх, заплачена дорога ціна-Кров Ісуса. Від людини потрібне усвідомлення, що вона наробила, вона має попросити прощення у вбитої дитинки.Проосити розгрішення мають і ті, хто спонукав до аборту.
Церква виступає категорично проти абортів, про те, що це вбивство дитини - такої думки дотримуються більшість медиків. Однак має бути розуміння суспільством цієї проблеми, а також поліпшення соціального та економічного рівня життя в державі. Про те, як львів»яни ставляться до проблеми абортів, я розпитувала на вулиці міста.
--Мені важко відповісти, я не народжувала і не робила аборт.
--До абортів я ставлюсь негативно. Але якщо сім»я не може утримувати дитину (неповнолітні батьки, чи алкоголіки, наркомани, тобто, коли неминуче, що дитина народиться інвалідом), то я вважаю, що треба робити аборт.
--Жінка має вибір. Не дозволяє стан її здоров»я, значить треба їй дозволити. Це дуже важкий психологічний стан, я це пережила - позбавитись дитину. Але жінка має право вибору.
Якщо жінка має право вибору - народжувати чи ні, то хто ж має захистити право ненародженої дитини?