Василь Плоскіна
Угорщина, 6 вересня 2005 – Справжній лотерейний бум розпочався в Угорщині після 1989 року. Навздогін легкому матеріальному щастю кинулись мільйони вчорашніх “будівників комунізму”, проте випадало воно ліченим одиницям. А почалося все в Буді восени 1770 року, коли ініціатор незвичної гри Андраш Баратта сплатив півмільйона золотих форинтів у королівську скарбницю за лотерейну ліцензію .
Хронологія цієї гри на колишніх австрійських територіях, до яких входила й Угорщина, ведеться ще з 1751 року. Монополія лотерейного розиграшу належала виключно імператорському двору: в цю гру одночасно почали грати в Австрії та Чехії. 26 березня 1762 року імператриця Марія Терезія дозволила організувати розіграш лотерейних квитків у Пожоні, місті коронації угорських королів (зараз Братислава). І лише у вересні 1770 року гра поступово поширилась на південь і вглиб угорських провінцій. У Буді розіграш відбувався на Верхньому ринку, сучасному майдані Баттяні. Пронумеровані кулі крутили у велетенському колесі – так званій оллафортуні. На жаль, майже не збереглось відомостей про суми виграшів. Скоріш за все вони не були надто великими. Однак слід сказати, що в ті часи гроші мали високу ціну і за кілька золотих форинтів можна було купити пару овець, а то й невелику корівчину. 100 золотих могли скласти посаг дівчині, яка збиралася виходити заміж. На 1000 форинтів дехто брався озброїти невеличкий загін слуг-гайдуків. А власники більших грошових сум вважалися справдешніми багачами.
Мода на лото прийшла в Угорщину з Європи, точніше з Італії. Лотто в перекладі з італійської означає частина, пай – буквально участь у торгах, аукціоні чи паюванні. Грали в лото ще древні римляни під час сатурналій. Тоді власник щасливого квитка міг виграти цінний предмет або навіть раба. Остаточно ця гра, як зазначають історики, оформилася у XVI ст. у Флоренції.
Лотерейний бізнес в Угорщині нині дуже популярний, однак контролює його всього одна акціонерна компанія “Серенчеятийк” ( щаслива гра з угор.) Угорці полюбляють купувати так зване п’ятизначне лото. 29 січня 2005 року щаслива цифра випала власнику суми в 1 млрд. 400 млн. фор. ( 7 млн. дол.) 18 червня поточного року один невідомий виграв 2 млрд. 300 млн. форинтів, приблизно 11 млн. 500 тис. дол. США. Знатоки цієї гри зауважують, що раніше ніколи не траплялося, щоб упродовж одного календарного року випадали такі великі суми. Зараз у відділеннях “Серенчеятийк” гарячково скупляються лотерейні квитки. Наступний тур гри обіцяє якомусь везунчику майже півмільйона доларів. Про ці гроші мріє чимало гравців. Кому ж, цікаво, цього разу посміхнеться Фортуна?
Хронологія цієї гри на колишніх австрійських територіях, до яких входила й Угорщина, ведеться ще з 1751 року. Монополія лотерейного розиграшу належала виключно імператорському двору: в цю гру одночасно почали грати в Австрії та Чехії. 26 березня 1762 року імператриця Марія Терезія дозволила організувати розіграш лотерейних квитків у Пожоні, місті коронації угорських королів (зараз Братислава). І лише у вересні 1770 року гра поступово поширилась на південь і вглиб угорських провінцій. У Буді розіграш відбувався на Верхньому ринку, сучасному майдані Баттяні. Пронумеровані кулі крутили у велетенському колесі – так званій оллафортуні. На жаль, майже не збереглось відомостей про суми виграшів. Скоріш за все вони не були надто великими. Однак слід сказати, що в ті часи гроші мали високу ціну і за кілька золотих форинтів можна було купити пару овець, а то й невелику корівчину. 100 золотих могли скласти посаг дівчині, яка збиралася виходити заміж. На 1000 форинтів дехто брався озброїти невеличкий загін слуг-гайдуків. А власники більших грошових сум вважалися справдешніми багачами.
Мода на лото прийшла в Угорщину з Європи, точніше з Італії. Лотто в перекладі з італійської означає частина, пай – буквально участь у торгах, аукціоні чи паюванні. Грали в лото ще древні римляни під час сатурналій. Тоді власник щасливого квитка міг виграти цінний предмет або навіть раба. Остаточно ця гра, як зазначають історики, оформилася у XVI ст. у Флоренції.
Лотерейний бізнес в Угорщині нині дуже популярний, однак контролює його всього одна акціонерна компанія “Серенчеятийк” ( щаслива гра з угор.) Угорці полюбляють купувати так зване п’ятизначне лото. 29 січня 2005 року щаслива цифра випала власнику суми в 1 млрд. 400 млн. фор. ( 7 млн. дол.) 18 червня поточного року один невідомий виграв 2 млрд. 300 млн. форинтів, приблизно 11 млн. 500 тис. дол. США. Знатоки цієї гри зауважують, що раніше ніколи не траплялося, щоб упродовж одного календарного року випадали такі великі суми. Зараз у відділеннях “Серенчеятийк” гарячково скупляються лотерейні квитки. Наступний тур гри обіцяє якомусь везунчику майже півмільйона доларів. Про ці гроші мріє чимало гравців. Кому ж, цікаво, цього разу посміхнеться Фортуна?